Ухвала суду № 38571021, 30.04.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/3159/14 Головуючий 1 інст. - Болотова Л.І.

Справа № 626/610/14-ц Доповідач - Яцина В.Б.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року м.Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцина В.Б.,

Суддів колегії: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.

при секретарі - Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 13 березня 2014 року по справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області Ляміної А.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4,-

в с т а н о в и л а:

3.03.2014 року старший державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Ляміна А.В. звернулася до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без вилучення паспортного документа, до виконання ним покладених на нього судовим рішення зобов'язань про стягнення на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини .

В обгрунтування своїх вимог державний виконавець зазначила, що у неї на виконанні знаходиться виконавчий лист №2-1995 від 16.12.1999 року про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Станом на 01.01.2014 року заборгованість по аліментам становить 38923,43 грн., яку боржник не погашає. Так як майна, на яке може бути звернуто стягнення, на його ім'я не зареєстровано, державний виконавець вважає, що обмеження боржника у праві виїзду за межі України буде сприяти погашенню ним заборгованості.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 13.03.2014 року в задоволенні подання державного виконавця ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області було відмовлено.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою 24.03.2014 року старший державний виконавець ВДВС Красноградського РУЮ Харківської області Ляміна А.В. в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 13.03.2014 року та постановити нове рішення, яким її подання задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з?ясування обставин справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача за відсутності всіх учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-1995 від 16.12.1999 року, виданий Красноградським районним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання їх сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? заробітку щомісяця до повноліття дитини. Станом на 01.01.2012 року заборгованість по аліментам становить 38 923,43 грн. За місцем реєстрації ОСОБА_4 відсутній, за викликами державного виконавця не з'являється, його місце роботи та належне йому майно для звернення стягнення не встановлено.

Обґрунтовуючи своє подання старший державний виконавець послався на те, що при наявності значної заборгованості боржник не здійснює жодних кроків для погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в?їзд в Україну громадян України», громадянинові України може бути відмовлено у видачі паспорта або громадянину України, який має паспорт, може бути відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованою законом України № 475/97-ВР від 17.07.97р., який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобіганню злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Перевіряючи дотримання районним судом виконання зазначених норм матеріального права судова колегія виходить з того, що у даному випадку державний виконавець не надав доказів на підтвердження ухилення, тобто свідомого невиконання боржником рішення суду про стягнення аліментів, що передбачає наявність у боржника такої можливості, якою він нехтує з неповажних причин, чим порушує публічний порядок, який полягає у суспільному інтересі забезпечення розгляду справи впродовж розумного строку, що гарантується у ст. 6 вказаної Конвенції. В іншому випадку, при можливості боржника, нехтуючи своїми обов'язками зловживати правом на вільне пересування, невиправдано зволікати з виконанням рішення суду, гарантоване ст. 6 вказаної Конвенції справо на справедливий суд втратило б свій сенс і стало б ілюзорним, що є неприпустимим у демократичному суспільстві.

При цьому для організації належного виконання рішення суду про стягнення аліментів і з?ясування причин не виконання рішення суду державний виконавець не використав передбачені п. 10 ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 40 Закону «Про виконавче провадження» можливості для оголошення боржника в розшук.

Виходячи з наведеного судова колегія погоджується з висновками районного суду про недоведеність підстав для обмеження права пересування боржника за кордон.

Оскільки при відкритті провадження за апеляційною скаргою було відстрочено сплату судового збору, це питання підлягає вирішенню відповідно до правил ст. 88 ЦПК України і ст. 4 закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області відхилити.

Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 13 березня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 121,80 грн. на рахунок апеляційного суду Харківської області: отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, Код за ЄДРПОУ 37999628; МФО банку 851011; назва банку - ГУ ДКСУ у Харківській області; рахунок 31211206780011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак в частині стягнення судовго збору на протязі 20 днів після набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді колегії: