Рішення № 38570664, 05.05.2014, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/830/14-ц

Справа № 2/226/408/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.,

при секретарі Альберті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача Димитровської міської ради

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання в порядку спадкування прав та обов'язків забудовника, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Димитровської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання прав та обов'язків забудовника у порядку спадкування і в обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла його мати - ОСОБА_5. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_5 заповіт на своє майно не складала, позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги. У встановлений законом шестимісячний строк позивач подав в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. На теперішній час у позивача виникла необхідність в отриманні свідоцтва про право на спадщину. Проте звернувшись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки за свого життя ОСОБА_5 збудувавши будинок, не ввела його в експлуатацію та не зареєструвала право власності на цей житловий будинок. Крім того, в паспорті позивача та у свідоцтві про смерть його матері, прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_5 записані по різному, тому він не може документально довести родинні стосунки з матір'ю. Дана обставина перешкоджає позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину у іншому ніж судовий порядку. Просив суд встановити факт родинних відносин між ним та його померлою матір'ю та визнати за ним права та обов'язки забудовника у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 на будинок АДРЕСА_1 разом з господарськими будівлями та спорудами.

Позивач у судовому засіданні на позові наполягав, просив встановити факт родинних відносин між ним та його померлою матір'ю ОСОБА_5, а також визнати за ним у порядку спадкування права та обов'язки забудовника на будинок АДРЕСА_1.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримав.

Третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала та пояснила, що протягом 6 місяців після смерті своєї матері ОСОБА_5 вона не подавала заяву про прийняття спадщини. Вона не претендує на склад спадкового майна, на яке претендує позивач.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу без участі його представника, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с. 6).

Згідно з довідкою виконавчого комітета Димитровської міської ради, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.12.1958 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

Відповідно до акту, складеного квартальною громадського дільничного комітету м.Димитров Даниловою Е.Р., за участі ОСОБА_9, ОСОБА_10, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 мешкала за адресою: АДРЕСА_1 та приходилась матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15).

У свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 батьками записані ОСОБА_11 та ОСОБА_5 (а.с. 7).

За даними державного нотаріуса Димитровської державної нотаріальної контори, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_1, у якості підтвердження родинних відносин з померлою надав свідоцтво про своє народження, згідно з яким його прізвище, ім'я та по батькові зазначені як ОСОБА_1 та свідоцтво про смерть з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5, з поданих документів нотаріус не зміг встановити родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем (а.с. 17).

Факт того, що померла ОСОБА_5 доводилась позивачу рідною матір'ю доведений в суді також поясненнями свідків.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що позивач мешкав разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1. Сестра його є інвалідом, якої групи - не знає, мешкає у АДРЕСА_2. Позивач з матір'ю мешкав по день смерті. Про те, що це його матір, він знає, оскільки позивач постійно називав ОСОБА_5 матір'ю.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що мешкає по АДРЕСА_3. Позивача знає як сусіда. Також знала матір позивача - ОСОБА_5, позивач мешкав разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1. Це його матір, тому що вона з позивачем народилася на одній вулиці і він разом мешкав з матір'ю. Також у нього є сестра - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, вона є інвалідом. Брат у позивача помер, дітей немає. Сестра живе на АДРЕСА_2.

Вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що вимоги заявника щодо встановлення факту родинних відносин, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд вважає, що в судовому засіданні було доведено родинний зв'язок між заявником та його померлою матір'ю ОСОБА_5, який був втрачений через помилку допущену при видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_5, оскільки від встановлення даного факту у заявника виникають права та обов'язки, пов'язані з правом отримання спадщини, яка залишилась після смерті матері.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Новоекономічної міськради № 9 від 13 травня 1958 року ОСОБА_5 відведено земельну ділянку площею 600.0 кв.під індивідуальне будівництво будинку під АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно з договором від 24 червня 1958 року, ОСОБА_5 надано право безстрокового користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_5 побудувати на даній ділянці одноповерховий будинок з трьох кімнат, літню кухню, сарай, погріб та вчинити інші дії, передбачені договором, строк закінчення будівництва 20 червня 1961 року (а.с. 9, 10-11).

Відповідно до інформації КП «Бюро технічної інвентаризації, щодо реєстрації права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 інформація відсутня (а.с. 16).

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 764 кв.м. побудовано житловий будинок площею 62 кв.м. позначений літерою А1 та господарські будівлі: літня кухня (Б-1), сарай (В-1), сарай (Е-1), уборна (Ж-1), душ (З-1), паркан (№2), ворота (№3), водогін (І), замощення (ІІ) загальною площею 26 кв.м. (а.с. 18-20).

24.10.2013 року, постановою державного нотаріуса Димитровської держнотконтори, ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснено, що за свого життя його мати ОСОБА_5 побудувала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, але право власності на домоволодіння не було зареєстровано, таким чином у нотаріуса немає підстав для видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло (а.с. 17).

Дослідивши надані суду документи, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання за позивачем в порядку спадкування прав та обов'язків забудовника підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_1 - син померлої ОСОБА_5 подав заяву про прийняття спадщини, то він фактично прийняв спадщину і вона йому належить з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

За змістом абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Виходячи зі змісту ч.ч.1, 2 ст.331, ч.1 ст.182 ЦК України та п.8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності. Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації, право власності на цей об'єкт не виникає (постанова ВСУ від 19.09.2011р. № 3-82 гс 11).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до абз.1 п.8 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.08.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва, його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Таким чином, позивач, відповідно до ст.ст.1258, 1262, 1267 ч.1 ЦК України, є спадкоємцем прав та обов'язків померлої ОСОБА_5 щодо подальшого оформлення права власності на своє ім'я.

Проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про визнання прав та обов'язків забудовника на жилий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 підлягають задоволенню і за таких обставин до позивача переходять права та обов'язки померлої як забудовника, щодо подальшого оформлення права власності на об'єкт нерухомості.

Представник відповідача Димитровської міської ради позов визнав. Відповідно до частини четвертої статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.

На підставі ст.ст.182, 331, 1218, 1223, 1258, 1262, 1267 ч.1, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 209, 212, 213, 215, 256, 294 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання в порядку спадкування прав та обов'язків забудовника задовольнити.

Встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5, є рідною матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що залишилися після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Петунін