Вирок № 38570621, 29.04.2014, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3318/14-к

Провадження № 1-кп/185/251/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року . м.Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Щербини О.О.,

при секретарі - Кисіль Н.М.,

за участю прокурора - Береста А.О.,

потерпілої - ОСОБА_1,

її представника - адвоката ОСОБА_2,

захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 14.02.2014 року за № 12014040370000400 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Преображенка, Близнюківського району, Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, пенсіонерки, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 16.11.2013 року, приблизно о 8.30год перебувала в районі магазину «Варус» по вул.Челюскінцев в м.Павлограді Дніпропетровської області, де побачила раніше знайому ОСОБА_1, син якої є колишнім чоловіком її доньки.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мали між собою особисті неприязні стосунки, пов'язані з виконанням судового рішення щодо встановлення місця проживання онуків.

На грунті зазначених особистих неприязних стосунків у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на умисне заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи зазначений злочинний умисел, перебуваючи в тому ж місці, близько 08.35год. 16.11.2013 року ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_1 сзаду, та почала обома руками стискати її шию, після чого підійшла до ОСОБА_1 спереду, та по черзі, обома кулаками рук нанесла не менше п'яти ударів по голові, заподіявши ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я більше шести днів, але не більше, як три тижні (21 день) у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась струсом головного мозку, саден голови, обличчя, шиї.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України не визнала, та дала показання про те, що між нею та потерпілою ОСОБА_1, яка є матір'ю її колишнього зятя, останній час склалися неприязні стосунки через сварки дітей, судові процеси з приводу визначення місця проживання їх онуків, тощо.

16.11.2013 року, приблизно о 8.30год. вона у справах дійсно перебувала в районі магазину «Варус» по вул.Челюскінцев в м.Павлограді Дніпропетровської області, де побачила раніше знайому ОСОБА_1 з онуками, але не спричиняла потерпілій будь-яких тілесних ушкоджень.

Вважає, що виявлені судово-медичним експертом тілесні ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 спричинив її власний син, який, на її думку, побив потерпілу через те, що остання не догляділа онуків, оскільки її дочка в зазначеному місці відібрала у потерпілої ОСОБА_1 свою дитину, яка на той час, всупереч судовому рішенню, проживала з родиною потерпілої, у тому числі і з батьком.

Аналогічні показання дала в судовому засіданні донька обвинуваченої - свідок ОСОБА_5

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні, напроти, підтвердила, що 16.11.2013 року, приблизно о 8.30год. вона у справах, разом з онуками, перебувала в районі магазину «Варус» по вул.Челюскінцев в м.Павлограді Дніпропетровської області, де побачила раніше знайому ОСОБА_4

Остання була разом зі своєю донькою - її колишньою невісткою.

Донька ОСОБА_4 - ОСОБА_5 силою відібрала у неї одну дитину, а в той же час ОСОБА_4 підійшла до неї ззаду, та почала обома руками стискати її шию, після чого підійшла до неї спереду, та нанесла обома кулаками рук не менше п'яти ударів по голові та обличчю, заподіявши їй тілесні ушкодження.

Після побиття обвинуваченою вона відразу ж викликала міліцію.

Спростувала закиди обвинуваченої про те, що її, начебто, побив власний син.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні дав аналогічні показання, підтвердивши той факт, що 16.11.2013 року, в ранковий час, біля магазину «Варус» в м.Павлограді відбулася конфліктна ситуація між потерпілою та обвинуваченою, під час якої обвинувачена ОСОБА_4 душила та побила потерпілу ОСОБА_1

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кожен окремо підтвердили в судовому засіданні, що 16.11.2013 року зранку, біля магазину «Варус» в м.Павлограді вони чули сварку між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_1

При цьому, свідок ОСОБА_8 додала, що бачила в місці інциденту потерпілу зі слідами побиття на обличчі, в її присутності була викликана міліція.

Вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України за обставин, на які посилається потерпіла також підтверджуються наступними доказами.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 76 від 26.02.2014 року потерпілій ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я більше шести днів, але не більше, як три тижні (21 день) у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась струсом головного мозку, саден голови, обличчя, шиї.(а.к.п.16,17)

Під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_1 остання, за участю понятих та спеціаліста розповіла про місце та час учинення ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення, а також на статисті показала, як ОСОБА_4 ззаду душила її руками за шию, після чого спереду навмисно нанесла не менше п'яти ударів в голову, заподіявши тілесні ушкодження.(а.к.п.18-21)

Відповідно до додаткового висновку судово-медичної експертизи № 86 від 10.03.2014 року виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах та в час на які вона вказала під час проведення слідчого експерименту від 10.03.2014 року.

Аналізуючи показання обвинуваченої ОСОБА_4 та свідка захисту ОСОБА_5 в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням, що закидається ОСОБА_4, показаннями потерпілої ОСОБА_1, свідків обвинувачення та іншими дослідженими доказами, які беззаперечно підтверджують винність обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, суд робить обґрунтований висновок про те, що покази потерпілої, свідків обвинувачення та інші наведені докази мають характер логічних, послідовних, об'єктивних, доповнюють одне одного та є належними, допустимими і достатніми.

Натомість, позиція обвинуваченої та свідка ОСОБА_5, про непричетність обвинуваченої до скоєння відносно потерпілої ОСОБА_1 кримінального правопорушення не береться судом до уваги, оскільки нічим не підтверджена та спростована наведеними вище беззаперечними доказами завдання обвинуваченою ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 необхідно правильно кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

При призначенні виду і розміру покарання, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України суд враховує, що обвинувачена підлягає покаранню за вчинене кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, є особою яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності та не була судимою, має позитивну характеристику за місцем проживання.

Пом'якшувальних обставин суд не знаходить.

Обтяжуючи обставини у справі також відсутні.

На підставі викладеного, беручи до уваги обставини, спосіб та наслідки учиненого кримінального правопорушення, враховуючи вік обвинуваченої та той факт, що обвинувачена є пенсіонером, та отримує пенсію, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігання скоєнню нею інших кримінальних правопорушень може відбутися шляхом призначення їй кримінального покарання у вигляді штрафу, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Крім того, враховуючи клопотання обвинуваченої ОСОБА_4, яка, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 з 07.07.2009 року є пенсіонером за віком, про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнення від призначеного покарання, суд приходить до висновку про те, що обвинувачена ОСОБА_4 має бути звільнена від призначеного покарання, оскільки є особою, яка підпадає під дію п. г-1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» що набув чинності 19.04.2014 року, відповідно до якого мають бути звільнені, за наявності власного бажання, від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.368,370, 371, 374 КПК України, пункту г-1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.125 КК України.

ОСОБА_4 призначити покарання за ч.2 ст.125 КК України у вигляді штрафу у сумі 1700грн.

Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі пункту г-1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком чинності не обирати.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.

СУДДЯ О.О.ЩЕРБИНА.