Вирок № 38570174, 07.05.2014, Воловецький районний суд Закарпатської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/645/13-к

Провадження № 1-кп/300/2/2014

07.05.2014 р. смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Вотьканича В.А., за участю:

секретаря судового засідання Іванової Н.Я., прокурора Самолюк М.В., обвинуваченої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Пушкіново Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1, одруженої, непрацюючої, судимої Міжгірським районним судом Закарпатської області: згідно з вироком від 26 червня 2009 року за злочини передбачені ч.4 статті 190, ч.2 статті 366, ч.1 статті 366 КК України до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на три роки, звільненої від відбування основного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, з іспитовим строком три роки і покладенням на неї обов'язків передбачених статтею 76 КК України; згідно з вироком від 11 грудня 2009 року за злочин передбачений ч. 1 статті 212 КК України до штрафу розміром 850 гривень, обвинуваченої у злочинах передбачених ч.1 статті 358, ч.3 статті 358, ч.2 статті 190, ч.1 статті 366, ч.1 статті 222 КК України, установив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення в тому, що вона як засновник приватного підприємства «Лада-Л» код 34340874, юридична адреса: смт. Міжгір'я, Закарпатської області, не будучи службовою особою, володіючи печаткою підприємства, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, зокрема грошовими коштами, шляхом шахрайства, 13 березня 2007 року з метою використання, внесла в офіційні бланки банківських документів завідомо неправдиві відомості, а саме: у довідку № 14 від 13 березня 2007 року, для одержання кредиту в установі Ощадбанку, про заробітну плату позичальника ОСОБА_3 в ПП «Лада-Л» за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року; у довідку № 15 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанку, про заробітну плату поручителя ОСОБА_4 в ПП «Лада-Л» за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року, які підписала та завірила печаткою ПП «Лада-Л»; у довідку № 47 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанк про заробітну плату поручителя ОСОБА_5 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Турпромсервіс» за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року яку підписала.

20 березня 2007 року ОСОБА_1 внесла в офіційні документи завідомо неправдиві відомості, зокрема підписи поручителів та позичальника: у договір поруки № 55 від 20 березня 2007 року укладеного між поручителями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та філією Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі керуючого ОСОБА_6 та у кредитний договір № 55 від 20 березня 2007 року між позичальником ОСОБА_3 та філією Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого ОСОБА_6, котрі в подальшому використала від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом подачі до філії Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний Ощадний банк України» (реорганізоване в ТВБВ №10006/037 філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України»), яким було надано «споживчий кредит» в сумі 15000 гривень, тобто вчинила підроблення документів.

Органом досудового розслідування вищенаведені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 статті 358 КК України, як підроблення з метою використання іншого офіційного документа, який посвідчується підприємством, що надає права (КК України в редакції зі змінами і доповненнями станом на 07.02.2007 р.).

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачена в тому, що з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, діючи умисно, підробивши офіційні документи, що надають право членам кредитного комітету філії Міжгірське ФОБ № 7296 прийняти рішення про надання «споживчого кредиту», 14 березня 2007 року використала підроблені нею офіційні документи, а саме: надала філії Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний ощадний банк України» підроблені довідку № 14 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанку про заробітну плату позичальника ОСОБА_3 у приватному підприємстві «Лада-Л», за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року, довідку № 15 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанку, про заробітну плату поручителя ОСОБА_4 в приватному підприємстві «Лада-Л», за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року; довідку № 47 від 13 березня 2007 року для одержання кредиту в установі Ощадбанку, про заробітну плату поручителя ОСОБА_5 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Турпромсервіс», за період роботи з вересня 2006 року до лютого 2007 року разом з іншими необхідними документами, на підставі яких кредитним комітетом філії Міжгірське ФОБ № 7296 ВАТ «Державний ощадний банк України», у відповідності з протоколом № 55 від 20 березня 2007 року було прийнято рішення про надання ОСОБА_3 споживчого кредиту в сумі 15000 гривень.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.3 статті 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачена в тому, що з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, діючи повторно, підробивши офіційні документи, що надають право членам кредитного комітету філії Міжгірське ФОБ № 7296, яка діє від імені ВАТ «Державний ощадний банк України» прийняти рішення про надання «споживчого кредиту», ввівши їх в оману, будучи клієнтом банку, зловживаючи їх довірою, підробивши від імені директора ПП «Лада-Л» поручителя ОСОБА_4, поручителя ОСОБА_5, позичальника ОСОБА_3 офіційні документи, використала їх шляхом подачі членам кредитного комітету філії Міжгірське ФОБ № 7296, що надало їм право укласти договори поруки № 55 від 20 березня 2007 року між поручителями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та філією Міжгірське ФОБ № 7296 та кредитний договір № 55 від 20 березня 2007 року між позичальником ОСОБА_3 та філією Міжгірське ФОБ № 7296 та видати на ім'я ОСОБА_3 споживчий кредит у сумі 15000 гривень, якими 20 березня 2007 року заволоділа ОСОБА_1 та з яких 1946 гривень 64 копійки основної суми боргу було погашено. У результаті цих дій ОСОБА_1 заподіяла ТВБВ № 10006/037 філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України» матеріальну шкоду на суму 13053 гривні 36 копійок.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 статті 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачена в тому, що обіймаючи посаду директора приватного підприємства «Лада-Л», будучи службовою особою з організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, з метою отримання кредиту в Міжгірському відділенні кредитної спілки «Мрія» для розвитку підприємницької діяльності, вчинила службове підроблення. Зокрема 14 січня 2009 року умисно внесла завідомо неправдиві відомості у заяву-анкету від 14 січня 2009 року про отримання кредиту, заяву № 03 від 14 січня 2009 року про отримання кредиту, довідку про доходи № 3 від 14 січня 2009 року на своє ім'я про заробітну плату в приватному підприємстві «Лада-Л», договорів поруки від 14 січня 2009 року між поручителями ПП «Лада-Л», ОСОБА_8 і Міжгірським відділенням КС «Мрія», на підставі яких, між ОСОБА_1 та Міжгірським відділенням КС «Мрія» в особі ОСОБА_9 було укладено договір кредиту № 3 від 14 січня 2009 року строком на 12 місяців та надано кредит готівкою в сумі 24000 гривень.

Вищезазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.1 статті 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей ( КК України в редакції зі змінами станом на 14.01.2009 р.).

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в тому, що вона, обіймаючи посаду директора приватного підприємства «Лада-Л», будучи службовою особою з організаційно-розпорядчими функціями, діючи умисно, з метою отримання кредиту для розвитку підприємницької діяльності, зловживаючи довірою працівників Міжгірського відділення кредитної спілки «Мрія», ввівши їх в оману, 14 січня 2009 року надала завідомо неправдиву інформацію кредитору Міжгірському відділенні КС "Мрія", а саме підроблену заяву-анкету з метою отримання кредиту від 14 січня 2009 року, заяву № 03 від 14 січня 2009 року на отримання кредиту, довідку про доходи № 3 від 14 січня 2009 року на своє ім'я про заробітну плату в приватному підприємстві «Лада-Л», копії свого паспорта НОМЕР_4 та ідентифікаційного номера НОМЕР_2, копії паспорта НОМЕР_5 та ідентифікаційного номеру НОМЕР_3 поручителя ОСОБА_8, на підставі яких, між ОСОБА_1 та Міжгірським відділенням КС «Мрія» в особі ОСОБА_9 було укладено договір кредиту № 3 від 14 січня 2009 року строком на 12 місяців, надано кредит готівкою в сумі 24000 гривень, з яких було погашено 2800 гривень суми боргу по кредиту. У результаті цих дій ОСОБА_1 заподіяла Міжгірському відділенню КС «Мрія» матеріальну шкоду на суму 21200 гривень.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 статті 222 КК України, як надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації іншим кредиторам з метою одержання кредитів (КК України в редакції зі змінами станом на 14.01.2009 р.).

Під час судового розгляду справи обвинувачена ОСОБА_1 винуватою себе у пред'явленому обвинуваченні визнала частково. Зокрема в тому, що вона виписала довідку про заробітну плату ОСОБА_3, який працював тільки два місяці, а вона виписала довідку про роботу за шість місяців. Кредитні кошти не отримувала, ОСОБА_3, як керівник приватного підприємства, на його прохання допомогла в оформленніна бланків, які надав Ощадбанк для оформлення кредиту. Він особисто отримував у банку кошти.

Заслухавши показання обвинуваченої, свідків, дослідивши письмові докази в справі суд встановив такі обставини.

З обвинувального акта щодо ОСОБА_1, затвердженого 26 квітня 2013 року прокурором Міжгірського району Закарпатської області вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленнями керівників Міжгірського відділення кредитної спілки «Мрія» та ТВБВ № 10006/037 філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України про скоєння кримінального правопорушення, рапортами працівників ОВС про безпосереднє виявлення кримінальних правопорушень, показаннями свідків, оглядом вилучених документів, документами, що визнані речовими доказами, очними ставками, висновком експертизи, показаннями підозрюваного (т.3, а.с.2-6).

Відповідно до ч.2 статті 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, досліджені документи та речові докази, які є матеріалами кредитних справ.

Свідок ОСОБА_3 в суді показав, що він працював два місяці робітником у приватному підприємстві яким керувала ОСОБА_1 Їздив із ОСОБА_1 у Ощадбанк, де вона повідомила його, що вона отримала на нього кредит і пообіцяла, що сплатить цей кредит. З банку до нього йшли повідомлення про необхідність сплати кредитних коштів, його викликав директор Ощадбанку ОСОБА_6 і нагадував про сплату кредиту. Свідок при цьому показав, що кредиту не отримував.

ОСОБА_1 в суді у присутності свідка не підтвердила, що брала кредит за ОСОБА_3, але визнала, що довідку про заробітну плату за шість місяців йому видавала, хоч він працював тільки два місяці. Мотивувала видачу довідки для кредиту тим, що він просив про це.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що він не був поручителем по кредитному договору ОСОБА_3 Свідок працював на заправці, припускає, що його особисті відомості для оформлення договору поруки могла використати ОСОБА_1 Гроші в банку отримав ОСОБА_3 Про це йому сказав в Ощадбанку директор ОСОБА_6 та його помічник, як поручителю ОСОБА_3 Про те, що договір поруки на нього оформила ОСОБА_1 розповів йому директор Ощадбанку ОСОБА_6 та його помічник. Свідок показав, що це було два-три роки тому.

Свідок ОСОБА_12 в суді показав, що він був виконавчим директором ТОВ «Турпромсервіс», але ОСОБА_5 у нього не працювала, довідку про заробітну плату не видавав і не може пояснити як така довідка виникла. Свідок зробив припущення, що в нього могли бланки довідок про заробітну плату з печатками підприємства. З обвинуваченою ОСОБА_1 знайомий, але вона не мала доступу до офісу без нього. Про довідку взнав у міліції.

З приводу показань свідка ОСОБА_12 обвинувачена ОСОБА_1 показала, що довідки про заробітну плату встановленого зразка для оформлення кредиту видаються Ощадбанком конкретній особі, яка оформляє кредит, і вони не є довільної форми.

Свідок ОСОБА_14 в суді показала, що вона працювала економістом Міжгірського відділення Ощадбанку, оформляла кредит на ОСОБА_3, який працював у ОСОБА_1 В обов'язки свідка входило видача проектів та бланків документів для оформлення кредиту та консультування з приводу оформлення кредиту. При підписанні кредитного договору не була присутня. ОСОБА_3 з умовами кредитування не ознайомлювала, хоча це входило в її обов'язки. Позичальник мав можливість ознайомитися з умовами кредитування при підписанні кредитного договору. Свідок показала, що касир не вправі була видати кошти сторонній особі, тобто ОСОБА_1 Свідок не підтвердила, що бачила як ОСОБА_1 підписувала кредитний договір, чи договори поруки.

Допитана як свідок касир Ощадбанку ОСОБА_15 в суді показала, що кредитні кошти завжди видавалися тільки тим особам які мали на це право. Свідок не підтвердила видачу обвинуваченій ОСОБА_1 кредитних коштів, які мав отримати ОСОБА_3, обвинуваченій ОСОБА_1 не видавала.

Клопотання про допит як свідка керуючого Міжгірською філією Ощадбанку ОСОБА_6 сторонами не заявлялося.

Згідно з ч.4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

З висновку експерта № 15/20 від 24 жовтня 2012 року, який проводив судово-почеркознавчу експертизу документів вбачається, що рукописні записи, які наявні в графах кредитної заявки від імені ОСОБА_3, довідки про заробітну плату ОСОБА_3 для одержання кредиту в установі Ощадного банку № 14 від 13 березня 2007 року, довідки про заробітну плату ОСОБА_4 для одержання кредиту в установі Ощадного банку № 15 від 13 березня 2007 року, довідки про заробітну плату ОСОБА_5 для одержання кредиту в установі Ощадного банку № 47 від 13 березня 2007 року, запис в графі «вказати мету використання кредиту» повідомлення про умови кредитування виконані обвинуваченою ОСОБА_1 (т.2, а.с.21-31).

На підставі досліджених судом доказів суд визнав, що винуватість ОСОБА_1 у злочині передбаченому ч.1 статті 358 КК України, тобто в підробленні з метою використання документів є доведеною як визнанням самої обвинуваченої так і висновком експерта, показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які працювали в приватному підприємстві «Лада-Л».

Разом з тим, суд визнав, що участь обвинуваченої ОСОБА_1 у злочині передбаченому ч.3 статті 358 КК України, яка передбачає відповідальність за використання завідомо підробленого документа, а також у злочині передбаченому ч.2 статті 190 КК України, що передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою вчинене повторно, в судовому засіданні не доведена, оскільки не доведено як факт підробки договорів поруки, кредитного договору про надання кредиту ОСОБА_3, так і факту отримання кредитних коштів у сумі 15 000 гривень.

Суд вважає, що показань свідка ОСОБА_3 про те, що він не оформляв і не отримував коштів у сумі 15 000 гривень по договору кредиту є недостатньо для обвинувачення у злочині ОСОБА_1

Такого висновку суд дійшов з врахуванням показань свідка, касира Міжгірської філії Ощадбанку ОСОБА_15, яка в суді не підтвердила факт видачі кредитних коштів обвинуваченій ОСОБА_1 замість ОСОБА_3

Крім того, висновком експерта не підтверджено факт підробки договорів поруки укладених з ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Оцінюючи висновок експерта про те, що довідка про заробітну плату поручителя ОСОБА_5 у ТОВ «Турпромсервіс» виконана ОСОБА_1 суд виходить з того, що обвинувачена не працювала на цьому підприємстві, повноважень видавати такі документи не мала, а факт використання нею печатки ТОВ «Турпромсервіс» для посвідчення такої довідки в суді не доведений.

Виконавчий директор ТОВ «Турпромсервіс» ОСОБА_12, допитаний судом як свідок, в суді не зміг пояснити як була виготовлена довідка про доходи поручителя ОСОБА_5 на його підприємстві. Він зробив припущення, що ОСОБА_1 могла скористатися його відсутністю для підробки довідки про доходи ОСОБА_5 Але суд вважає, що припущень свідка для обвинувачення ОСОБА_1 у підробці довідки про доходи ОСОБА_5 про заробітну плату в ТОВ «Турпромсервіс» недостатньо.

Відповідно до ч.3 статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється тільки за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з п.2 ч.1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Не доведено в суді також факт службового підроблення, відповідальність за яке передбачена ч.1 статті 366 КК України. ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення в тому, що вона 14 січня 2009 року умисно внесла завідомо неправдиві відомості у заяву-анкету від 14 січня 2009 року про отримання кредиту, заяву № 03 від 14 січня 2009 року про отримання кредиту, довідку про доходи № 3 від 14 січня 2009 року на своє ім'я про заробітну плату в приватному підприємстві «Лада-Л», договорів поруки від 14 січня 2009 року між поручителями ПП «Лада-Л», ОСОБА_8 і Міжгірським відділенням КС «Мрія», на підставі яких, між ОСОБА_1 та Міжгірським відділенням КС «Мрія» в особі ОСОБА_9 було укладено договір кредиту № 3 від 14 січня 2009 року строком на 12 місяців та надано кредит готівкою в сумі 24000 гривень.

В суді свідок ОСОБА_8 не підтвердила факт підробки договору поруки та довідки про її доходи в цій кредитній справі, висновком експерта підроблення зазначених документів також не підтверджено.

Свідок ОСОБА_9, яка працювала в КС «Мрія», в судовому засіданні спростувала висунуте проти ОСОБА_1 обвинувачення у службовому підробленні. Вона показала, що кредитний договір був підписаний в присутності ОСОБА_1, а договір поруки підписувала її дочка ОСОБА_8, яка також була там присутня.

Свідок ОСОБА_11 в суді показала, що вона працювала в Синевирському відділенні кредитної спілки «Мрія» і була членом кредитного комітету. ОСОБА_1 отримувала у КС «Мрія» кредити, були належно оформлені всі документи для цього, кредитний комітет вирішив питання про надання їй кредиту.

Свідок ОСОБА_13, яка працювала касиром Міжгірського відділення КС «Мрія» показала, що у 14 січня 2009 року ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 24 000 гривень. Вона сплачувала кредит по мірі можливостей, хоч нерегулярно, а потім припинила сплату кредиту.

Обвинувачена ОСОБА_1 не заперечувала про отримання кредиту в Ощадбанку на підставі належно оформлених документів, а також здійснення дій щодо повернення отриманого нею кредиту.

Свідок ОСОБА_8, яка є дочкою обвинуваченої ОСОБА_1, в суді відмовилася давати в справі показання про обставини укладення нею договору поруки та виготовлення довідки про доходи.

При цьому прокурор наполягав на тому, щоб суд взяв до уваги показання свідка ОСОБА_8, які вона давала слідчому на стадії досудового розслідування. Клопотання прокурора суд відхилив на підставі статті 63 Конституції України, якою передбачено право свідка відмовитися від свідчень щодо близьких родичів.

Аналогічне клопотання прокурора про необхідність взяти до уваги показання обвинуваченої ОСОБА_1, які вона давала слідчому на стадії досудового розслідування суд також відхилив.

Згідно з ч.4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

На підставі досліджених судом обставин про отримання належним чином оформлення кредитного договору № 3 від 14 січня 2009 року і отримання кредиту в КС «Мрія» суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч.1 статті 366 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_1

З врахуванням вищенаведеного суд визнав також не доведеним факт вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.1 статті 222 КК України, яка передбачає відповідальність за надання суб'єктом підприємницької діяльності неправдивої інформації з метою отримання кредиту.

Згідно з п.1 ч.1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Призначаючи покарання за кримінальне правопорушення передбачене ч.1 статті 358 КК України суд, відповідно до ч.3 статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості злочину, особу винуватої та обставини які обтяжують і пом'якшують покарання.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання суд не встановив.

Суд бере до уваги позитивну характеристику підсудної, видану по місцю відбування покарання за попередній злочин, а також те, що вчинений нею злочин згідно з ч.2 статті 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винуватої, та інші обставини справи, суд дійшов висновку про те, що до підсудної слід застосувати покарання передбачене ч.1 статті 358 КК України у виді штрафу (редакція КК України станом на 22.02.2007 року).

Згідно з ч.1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

У відповідності з ч.5 статті 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах передбачених статтею 49 КК України.

Згідно з ч.2 статті 373 КПК України якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи його відбування покарання у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на вище встановлені обставини суд дійшов висновку, що цивільний позов Міжгірського відділення КС «Мрія» задоволенню не підлягає.

Речові докази: документи вилучені в КС «Мрія», а також вилучені ТВБВ № 10006/037 підлягають залишенню в матеріалах справи.

Процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 470 гривень 40 копійок підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на підставі ч.1, 2 статті 124 КПК України на користь держави.

Керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд присудив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 статті 358 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу розміром 850 гривень.

На підставі ч.5 статті 74, ч.1 статті 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання призначеного судом.

ОСОБА_1 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.3 статті 358, ч.2 статті 190 КК України та виправдати її на підставі пункту 2 частини першої статті 373 КПК України за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.

ОСОБА_1 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 статті 366, ч.1 статті 222 КК України та виправдати її на підставі пункту 1 частини першої статті 373 КПК України за недоведеністю вчинення нею кримінальних правопорушень.

Цивільний позов Міжгірського відділення кредитної спілки «Мрія» залишити без задоволення.

Речові докази: документи вилучені в КС «Мрія», а також вилучені ТВБВ № 10006/037 залишити в матеріалах справи.

Процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 470 гривень 40 копійок стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам судового провадження - не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд, що його ухвалив до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий В. А. Вотьканич