Рішення № 38569736, 23.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-49/16320-2012 23.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський»

До Приватного підприємства «Віталфарма»

Про стягнення 46 780,00 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Крупка М.П. дов. № б/н від 23.07.2012р.

Від відповідача Марініч В.К. дов. №б/н від 14.08.2013р.

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Віталфарма" про стягнення 46 780,00 грн. заборгованості за збереження автомобіля на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський", крім того просив покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за збереження автомобіля на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський". Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 було порушено провадження у справі №5011-49/16320-2012 та призначено розгляд справи на 12.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 розгляд справи відкладався на 14.01.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.01.2013 оголошувалася перерва до 16.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2013 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 21.01.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 справу №5011-49/16320-2012 було передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 суддя Якименко М.М. прийняв справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження та призначив судове засідання на 18.02.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 справу №5011-49/16320-2012 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 зупинено провадження у справі та призначено по справі почеркознавчу експертизу.

31.05.20131 супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №113/01-05/2243/13-32/2244/13-33 від 27.05.2013 була повернена справа №5011-49/16320-2012 до Господарського суду міста Києва без висновку експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.06.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 призначено у справі №5011-49/16320-2012 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручили Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (адреса: 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6)

11.09.2013 супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №16766/6767/13-32 від 05.09.2013 була повернена справа №5011-49/16320-2012 до Господарського суду м. Києва з висновком експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.10.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження та призначила судове засідання на 28.10.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 справу №5011-49/16320-2012 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 28.10.2013 оголошувалася перерва до 20.11.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відрядженні, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження та призначила судове засідання на 04.12.2013.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відрядження, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 справу №5011-49/16320-2012 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження.

04.12.2013 через загальний відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, від позивача, надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої зазначено, що відповідач не забрав свій автомобіль з території позивача у зв'язку з чим збільшується сума позовних вимог на 7 680,00 грн., що в сукупності становить 54 660,00 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.12.2013, від 18.12.2013 розгляд справи відкладався на 20.01.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 справу №5011-49/16320-2012 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження та призначила розгляд справи на 10.02.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 справу №5011-49/16320-2012 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 10.02.2014 оголошувалась перерва до 24.02.2014.

У судовому засіданні 24.02.2014 оголошувалась перерва до 12.03.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження та призначила судове засідання на 02.04.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 справу №5011-49/16320-2012 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №5011-49/16320-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 02.04.2014 оголошувалась перерва до 07.04.2014.

У судовому засіданні 07.04.2014 оголошувалась перерва до 16.04.2014.

У судовому засіданні 16.04.2014 оголошувалась перерва до 23.04.2014.

Представник позивача у судове засідання 23.04.2014 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2014 з'явився, надав пояснення по справі, відповідно до яких просив суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №5011-49/16320-2012.

В судовому засіданні 23.04.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно попередньої домовленості Приватним підприємством «Віталфарма» (далі - Замовник, Відповідач) було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» (далі - Виконавець, Позивач) для проведення ремонту автомобіль NISSAN Patrol, д.н. 50454 КТ, 2003 року випуску, що підтверджується замовленням-нарядом №86566 від 18.05.2006р.

Відповідно до приписів ч.1 та ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Позивач у позовній заяві стверджував, що відповідно до вказаного документу ним було оперативно виконано роботи, а саме була здійснена комп'ютерна діагностика двигуна та інші роботи, у тому числі демонтування двигуна та демонтування і дефектування головки блоку циліндру автомобіля. Проте, Відповідач вартість виконаних робіт не сплатив, автомобіль не забрав. Крім того, на адресу Відповідача були направлені акти виконаних робіт, які були залишені останнім без належної відповіді та реагування.

Факт виконання робіт Позивачем підтверджується підписаним директором ПП «Віталфарм» листом №579/1 від 22.06.2006р., відповідно до якого останній вказав, що несправність автомобіля сталася внаслідок неякісної діагностики та низького рівня кваліфікації працівників Позивача (копія листа міститься в матеріалах справи). Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2009 у справі №27/313 було стягнуто заборгованість за виконані роботи у розмірі 4 603,56 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до умов замовлення-наряду №86566 від 18.05.2006р. сторони погодили, що за простій автомобіля на підприємстві з вини Замовника (замовник своєчасно не надає обіцяні запчастини та матеріали, або своєчасно не забирає автомобіль після закінчення ремонту) замовник сплачує 20,00 грн. за кожну добу зберігання.

Як було вище зазначено, факт виконання робіт Позивачем підтверджується підписаним директором Відповідача листом №579/1 від 22.06.2006р., а відтак, зі слів Виконавця, Відповідач знав про те, що роботи уже виконані та на виконання умов замовлення-наряду мав здійснити оплату за зберігання автомобіля та відповідно забрати його.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив про те, що Відповідач порушив домовленості та не забрав автомобіль, а відтак, за весь період зберігання автомобіля, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, повинен сплатити грошову суму у розмірі 54 660,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Усний договір прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі, тому наслідки недотримання умов усного договору такі ж як і недотриманні письмового договору.

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2011 Позивач направляв Відповідачу лист №347 від 15.08.2011, відповідно до якого вимагав від останнього здійснити оплату за збереження автомобіля у розмірі 20 гривень за кожен день простою починаючи з 22.06.2006.

Проте, зазначений лист був залишений Відповідачем без належної відповіді та реагування.

Відповідач проти позову повністю заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву та додаткових пояснень до нього, посилаючись на те, що замовлення-наряд №86566 від 18.05.2006р. є підроблений, так як не містить печатки сторін та підпису уповноважених осіб, а тому не може вважатися належним доказом, крім того наголошував, що вищезгаданий наряд не є договором (і взагалі будь-яким документом) оформленим належним чином уповноваженими особами і тому не може вважатися правочином і відповідно не має юридичних наслідків. Враховуючи що замовлення-наряд (на думку Відповідача) не є договором відповідно до вимог встановлених законодавством України, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Однак, уже у заяві про зупинення провадження у справі Відповідач спростовує свої твердження стосовно підробленого замовлення-наряду №86566 від 18.05.2006р. зазначаючи, що він дійсно звертався до Позивача відповідно до вказаного документу.

Крім того, у заяві, поданій Відповідачем 14.01.2013 останній просив зупинити провадження у даній справі посилаючись на те, що у Господарському суд уже розглядається пов'язана справа за №51/478 з даною.

Позивач проти клопотання про зупинення провадження повністю заперечував говорячи про те, що у справі №51/478 вирішуватиметься питання стосовно відшкодування збитків за неякісні (за словами Відповідача) послуги з ремонту автомобіля, а не відмова ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» у ремонті автомобіля, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 08.01.2013р. (копія міститься в матеріалах справи).

Крім того, статтею 79 Господарського процесуального Кодексу України, встановлений вичерпний перелік підстав за яких може бути зупинене провадження у справі, та підставою для зупинення провадження у даній справі не може бути можливість проведення експертизи автомобіля по справі №51/478, як зазначає Відповідач у своїй заяві.

Також однією з підстав для зупинення провадження у даній справі Відповідач посилався на те, що станом на 14.01.2013 спірний автомобіль знаходиться у розібраному стані та не відремонтований.

Однак, зазначені твердження Відповідача не відповідають дійсності, адже Позивачем до матеріалів справи було долучено фото світлини зазначеного авто та відеозапис на диску із зазначенням дати та місця зберігання спірного авто, що спростовують доводи Відповідача.

З метою встановлення фактичних обставин по справі, а саме, дійсності замовлення-наряду №86566 від 18.05.2006р. судом було призначено почеркознавчу експертизу.

Так, за результатами проведеної почеркознавчої експертизи експертами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було складено висновок №6766/6767/13-32 від 06.09.2013р., відповідно до якого зазначено, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_5 в графі «З «тимчасовим правилам надання послуг з технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів та їх складових частин» ознайомлений, з обсягом робіт та первісною вартістю замовлення згоден, автомобіль здав» у замовленні - наряді №86566 від 18.05.2006 (без печатки ПП «Віталфарма») виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів, крім того підпис від імені ОСОБА_5 в графі «З «тимчасовим правилам надання послуг з технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів та їх складових частин» ознайомлений, з обсягом робіт та первісною вартістю замовлення згоден, автомобіль здав» у замовленні - наряді №86566 від 18.05.2006 (без печатки ПП «Віталфарма») виконаний ОСОБА_5.

А тому враховуючи висновок експерта, суд приходить до висновку про те, що замовлення-наряд №86566 від 18.05.2006р. не підроблений та підписаний уповноваженою особою з боку Відповідача, а саме директором ОСОБА_5.

За таких обставин вимога Позивача про стягнення з Відповідача плати за збереження автомобіля є обгрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Судом здійснено перерахунок заявлених ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» вимог і встановлено, що в своїх розрахунках Позивач допустив арифметичну помилку, а саме: в позовній заяві від 15.11.2012 було заявлено вимогу про оплату 46 780,00 грн., як плати за збереження автомобіля за період з 22.06.2006 по 15.11.2012 (детальний розрахунок знаходиться в матеріалах позовної заяви), в заяві про збільшення позовних вимог Позивач зазначає період нарахування суми коштів з 16.11.2012 по 04.12.2013 і вказує суму 7 680,00, що за розрахунком Позивача в сукупності становить - 54 660,00 грн. (46 780,00 + 7 680,00).

Відповідно до розрахунку суду, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, сума заборгованості, як плати за збереження автомобіля становить 54 460,00 (46 780,00 + 7 680,00 = 54 460,00 грн.)

За таких обставин, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми заборгованості за весь період зберігання автомобіля в розмірі 54 660,00 грн. не обґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості з Відповідача підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 54 460,00 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Віталфарма» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кімната 417; код ЄДРПОУ 30108220) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» (03127, Київ, вул. Героїв Оборони, 4; код ЄДРПОУ 14333225) заборгованості за замовленням-нарядом №86566 від 18.05.2006р. за простій автомобіля NISSAN Patrol, д.н. 50454 КТ, 2003 року у розмірі 54 460,00 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Віталфарма» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кімната 417; код ЄДРПОУ 30108220) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» (03127, Київ, вул. Героїв Оборони, 4; код ЄДРПОУ 14333225) 1 603,61 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складання повного рішення 28.04.2014.

Суддя А.В. Митрохіна