Рішення № 38569689, 29.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3612/14 29.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гідроарматури"

до Відкритого акціонерного товариства "Гомсельмаш"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Андрієнко В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 29 квітня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

06 березня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гідроарматури" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 42 від 05.03.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Гомсельмаш" (відповідач) заборгованості за контрактом № 13008/388 від 21.01.2013 року та контрактом № 3/373/2013 від 27.03.2013 року в сумі 86 675,00 євро (вісімдесят шість тисяч шістсот сімдесят п'ять євро), що становить 1 160 417,12 грн. (один мільйон сто шістдесят тисяч чотириста сімнадцять гривень 12 копійок) згідно офіційного курсу Національного банку України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за контрактом № 13008/388 від 21.01.2013 року та контрактом № 3/373/2013 від 27.03.2013 року, зокрема, у визначені контрактами строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості переданого йому позивачем, як Продавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаними правочинами.

Відповідач надав до суду відзиву на позовну заяву в якому зауважив на обставинах затримки щодо оплати товару по контракту з підстав повільного погашення перед ним боргів підприємствами з Росії та Білорусії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 08.04.2014 року.

31 березня 2014 року через канцелярію суду від Економічного суду Гомельської області надійшло повідомлення про виконання судового доручення, яке долучено судом до матеріалів справи № 910/3612/14.

04 квітня 2014 року через канцелярію суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, оформлені супровідним листом, які долучено судом до матеріалів справи № 910/3612/14.

07 квітня 2014 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява № 4503/373 від 03.04.2014 року в якій останній позовні вимоги визнає та просить суд здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача. Вказана заява долучена судом до матеріалів справи № 910/3612/14.

08 квітня 2014 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про виправлення описки в ухвалі від 07.03.2014 року стосовно зазначення контрактів на підставі яких виникла заборгованість відповідача у даній справі, зазначивши, що заборгованість відповідача в сумі 86 675,00 євро виникла за двома контрактами, а саме: за контрактом № 13008/388 від 21.01.2013 року та контрактом № 3/373/2013 від 27.03.2013 року. Вказана заява долучена судом до матеріалів справи № 910/3612/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 року розгляд справи відкладено до 29.04.2014 року, судом виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 року у справі № 910/3612/14 описку стосовно правильного зазначення контрактів на підставі яких виникла заборгованість відповідача у даній справі, зазначивши, що заборгованість відповідача в сумі 86 675,00 євро виникла за двома контрактами, а саме: за контрактом № 13008/388 від 21.01.2013 року та контрактом № 3/373/2013 від 27.03.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2013 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено контракт № 13008/388 (належним чином засвідчена копія контракту міститься в матеріалах справи, надалі - Контракт-1 або Договір-1 або Договір поставки-1), відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах поставки СІР - Гомель, Білорусь (Інкотермс - 2010) товар, згідно Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною контракту.

Окрім того, 27 березня 2013 року між сторонами також було укладено контракт № 3/373/2013 (належним чином засвідчена копія контракту міститься в матеріалах справи, надалі - Контракт-2 або Договір-2 або Договір поставки-2, разом - Контракти або Договори відповідно), згідно п. 1.1. якого Продавець виготовив та продав, а Покупець купив на умовах DDU - м. Гомель товар, згідно Специфікації до контракту, яка є невід'ємною частиною контракту.

Позивач зазначає, що на виконання умов Контрактів Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 106 675,00 євро з них по Контракту-1 27 450,00 євро та по Контракту-2 79 225,00 євро, при цьому позивач вказує, що Покупець за товар розрахувався лише частково, зокрема по Контракту-2 перерахував 20 000,00 євро, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Контрактами в сумі - 86 675,00 євро з яких 27 450,00 євро по Договору-1 та 59 225,00 євро по Договору-2 тобто 79 225,00 євро - 20 000,00 євро.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 21 січня 2013 року між сторонами укладено контракт № 13008/388 згідно п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах поставки СІР - Гомель, Білорусь (Інкотермс - 2010) товар, згідно Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною контракту.

Також з матеріалів справи випливає, що 27 березня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 3/373/2013 відповідно до п. 1.1. якого Продавець виготовив та продав, а Покупець купив на умовах DDU - м. Гомель товар, згідно Специфікації до контракту, яка є невід'ємною частиною контракту.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Контрактів в грудні 2013 року позивач передав, а відповідач отримав товар на суму - 106 675,00 євро з них по Контракту-1 27 450,00 євро та по Контракту-2 79 225,00 євро, що підтверджується рахунками №№: 3 від 04.12.2013р. і 7 від 06.12.2013р., митними деклараціями від 09.12.2013р. та актом звірки станом на 04.03.2014р. (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.2. Контракту-1 встановлено, що форма розрахунку - оплата по факту отримання товару протягом 90 днів з моменту поставки товару.

За п. 5.1.2. Контракту-2 оплата за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 60 днів з дати поставки товару.

З матеріалів справи витікає, що в оплату коштів по Контракту-2 Покупець перерахував на користь Продавця 20 000,00 євро за товар, що підтверджується банківською випискою та складеним між сторонами актом звірки станом на 23.04.2014р. (копія виписки та оригінал акту містяться в матеріалах справи). Доказів здійснення Покупцем на користь Продавця оплати за товар згідно Контракту-1 до суду не надано. Наявні в матеріалах справи листи: № 71 від 09.04.2014р. та № 77 від 18.04.2014р. свідчать про здійснення оплати в сумі 50 000,00 євро в оплату поставки товару, яка була здійснена 09.09.2013р. МД 564945 та згідно рішення ГСМК від 23.01.2014р. у справі № 910/24808/13 (копії листів та рішення в справі), тобто в оплату іншої поставки по Контракту-2.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що доказів оплати товару по Контракту-2 у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, а також доказів оплати товару по Контракту-1, станом на квітень 2014 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Контрактами в сумі 86 675,00 євро, що становить 1 160 417,12 грн. (один мільйон сто шістдесят тисяч чотириста сімнадцять гривень 12 копійок) згідно офіційного курсу Національного банку України, з розрахунку: 27 450,00 євро - вартість поставленого та неоплаченого товару по Договору-1 + 59 225,00 євро по Договору-2, тобто 79 225,00 євро (вартість поставленого товару) - 20 000,00 євро (частково оплачений товар).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 23 208,34 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Гомсельмаш" (Республіка Білорусь, 246004, м. Гомель, вул. Шосейна, буд. 41, р/р 3012000025096 в філії ВАТ «АСБ Белорусбанк» в м. Гомель, МФО 151501664), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гідроарматури" (ідентифікаційний код 32555699, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13, р/р 26002138782001 в ПАТ «Банк «Київська Русь», МФО 319092, ІПН 325556926554), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 86 675,00 євро (вісімдесят шість тисяч шістсот сімдесят п'ять євро), що становить 1 160 417,12 грн. (один мільйон сто шістдесят тисяч чотириста сімнадцять гривень 12 копійок) згідно офіційного курсу Національного банку України та судові витрати - 23 208,34 грн. (двадцять три тисячі двісті вісім гривень 34 копійки). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/3612/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.05.2014р.

Суддя О.В. Котков