Постанова № 38569192, 30.04.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 квітня 2014 р. м. Чернівці Справа № 2а-2720/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

Державної інспекції України з контролю за цінами до Державного підприємства "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення економічних та фнансових санкцій в розмірі 144259,86 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державна інспекція з контролю за цінами в Чернівецькій області звернулася до суду з позовом до Державного підприємства (далі - ДП "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" або відповідач ) "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення економічних і фінансових санкцій в розмірі 144259,86 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, Державне підприємство "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" перевищив граничну суму оплати за роботи із землеустрою по розробці технічної документації та виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки, чим порушив вимоги статті 1 Закону України від 20 січня 2005 року № 2375-IV "Про захист конституційних прав на землю" (далі - Закон № 2375)та п.2 постанови Кабінету Міністрів від 05.08.2009 р. №844 "Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України". Відповідно до ст. 14 Закону України “Про ціни i ціноутворення”, Державною інспекцією з контролю за цінами в Черніецькій області щодо ДП "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було винесено рішення № 40 від 09 червня 2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 144259,86 грн., в тому числі штраф 96173,24 грн. Рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області в добровільному порядку відповідачем до цього часу не виконано, сума економічних санкцій до бюджету не перерахована.

Від представника відповідача надійшло заперечення на адміністративний позов, у якому він зазначив що роботи із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують правом власності на земельні ділянки є взаємопов"язаними та такими, що виконуються у комплексі, передбачають як польові вимірювання, так і камеральні роботи. Проте у вартість робіт для виготовлення документації із землеустрою (виготовлення державного акту на землю) не включені послуги за транспортування до об"єтку роботи та у зворотньому напрямку спеціальної техніки, обладнання інструментів, які необхідні для виконання дослідницьких робіт; вартість отримання координат вихідних пунктів державної геодезичної мережі, витрати на прокладення теодолітних ходів до пунктів полігонометрії до земельної ділянки.

Громадяни , які бажали розробити технічну документацію, добровільно і самостійно зверталися до Державного підприємства "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", як до юридичної особи, що має відповідні ліцензії на виконання вказаних робіт, а тому, на думку відповідача, розробка технічної документації здійснювалась не згідно Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 844, а на договірних засадах.

В судове засідання позивач не з'явився, проте від нього до початку судового розгляду через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача, у свою чергу, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. А також від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року Державну інспекцію за цінами в Чернівецькій області замінено процесуальним правонаступником - Державною інспекцією України з контролю за цінами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 17 травня 2010 року по 03 червня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області була проведена планова перевірка з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів (плати) на роботи із землеустрою та земельно-кадастрові роботи, роботи та послуги, пов'язані з оформленням документів, в тому числі, які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безпосередньо у власність громадян України за період з 01 червня 2009 року по 31 травня 2010 року Державного підприємства "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 03 червня 2010 року (а.с.6-10).

З вказаного акту вбачається, що ДП "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою за роботи із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки при безоплатній передачі їх у власність громадянам України, стягувало із замовників (громадян) плату у розмірі від 408,43 грн. до 612,65 грн., замість встановленого граничного розміру плати – 153,0 грн. Внаслідок даного порушення ДП "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в період з 01.06.2009р. по 31.08.2009 р. необґрунтовано отримало виручку в сумі 32674,49 грн. Крім того, ДП "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" нараховувало та стягувало із громадян плату за проведення робіт по розробці технічної документації та виготовлення державних актів на земельні ділянки при передачі безоплатно цих ділянок у власність громадянам України. Так за виконання робіт по визначенню координат пунктів ДГМ та геодезичних мереж згущення автономними супутниковими методами у статистичному режимі від 153 грн. до 765,65грн. В результаті допущеного порушення, ДП "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в період з 29.10.2009 р. по 29.03.2010р. необґрунтовано отримало виручку у сумі 15412,13 грн. за рахунок вищезазначених порушень, загальна сума необґрунтовано отриманої виручки Державним підприємством в період з 01.06.2009 р. по 29.03.2010 р. склала 48086,62 грн.

У зв’язку з завищенням ДП "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вартості робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України в період з 06 червня 2009 р. по 31 травня 2010 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області було винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 40 від 09 червня 2010 року (а.с.67), відповідно до якого у ДП "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" належить вилучити у дохід Державного бюджету 48086,62 грн. та стягнути штраф у розмірі 96173,24грн.

09 червня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області на адресу відповідача була надіслана претензія на суму 15 489 грн. (а.с.14) у якій зазначено, що ДП "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" повинно перерахувати зазначену суму до державного бюджету. В разі невиконання рішення, Державна інспекція з контролю за цінами в Чернівецькій області буде звертатися з позовом до суду про стягнення зазначеної суми.

З матеріалів справи вбачається, що економічні і фінансові санкції в сумі 144259,86 грн. залишаються несплаченими відповідачем.

Статтею 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» встановлено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що види робіт із землеустрою - це обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.

Статтею 184 Земельного кодексу України визначено, що землеустрій передбачає складання проектів відведення земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею; розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договорів, укладених відповідачем з громадянами, він як виконавець зобов'язався виконати роботи по виготовленню технічної документації, що посвідчує право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарстких будівель та споруд та роботи по визначенню координат від пунктів ДГМ автономними супутниковими медодами у статичному режимі для прив"язки меж земельної ділянки, що передається у власність. За змістом п.п.1.1 п.1 Договорів відповідач зобов'язувався виконати проектно-вишукувальні роботи по виготовленню технічної документаціїї із землеустрою по складанню державного акта на право власності на земельну ділянку. Таким чином, вказані роботи відносяться до робіт із землеустрою, визначених ст. 1 Закону України «Про землеустрій» та ст. 184 Земельного кодексу України, тому їх вартість повинна визначатися з обмеженнями, встановленими Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю».

Зі змісту вказаних договорів вбачається, що відповідачем встановлювалась вартість проектно-вишукувальні роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою по складанню державного акта на право власності на земельну ділянку , що зафіксовано в акті перевірки від 03 червня 2010 року.

Оскільки Законом № 2375-IV встановлено граничну вартість робіт не на конкретний вид документації із землеустрою, а на всі роботи із землеустрою , які необхідні для складання державного акта, то вартість робіт за виконання робіт зі встановлення меж земельної ділянки в натурі відповідно до цього закону не може стягуватись понад визначену граничну вартість.

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» передбачено перелік видів робіт, що виконуються з метою складання документації із землеустрою, як обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи.

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» визначено вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, в розмірі не вище дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 25 Закону № 858-IV, серед видів документації із землеустрою визнається, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п.п "и", "і").

Згідно Закону № 858-IV встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Відповідно до ст. 56 Закону № 858-IV технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; є) кадастровий план земельної ділянки; ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Аналізуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, Законом України "Про землеустрій" встановлено види документації із землеустрою та роботи необхідні для їх виготовлення.

Водночас, хоча даним Законом і не встановлений порядок виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку, відповідний порядок встановлений Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі затвердженою Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 (надалі - Інструкція).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності:

- підготовчі роботи;

- встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки;

- складання кадастрового плану земельної ділянки;

- заповнення бланка державного акта.

Таким чином, зазначена інструкція визначає роботи по встановленню (відновленню) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки як невід'ємну частину робіт із складання державного акту на право власності на земельну ділянку.

А, оскільки, згідно п. "д" ст. 56 Закону України "Про землеустрій", складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає складання акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, то роботи по встановленню (відновленню) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки є частиною робіт необхідних для складання цієї документації із землеустрою. А отже, відповідно до ст. 1 зазначеного Закону є роботами із землеустрою.

З наведеного вбачаться, що роботи із землеустрою щодо виготовлення документів що посвідчують право власності на земельну ділянку включають в себе роботи із землеустрою по встановленню (відновленню) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки.

Крім того, хоча в Законі України "Про землеустрій" і визначено окремий вид землевпорядної документації, такої як технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Однак, при складанні державного акту на право власності на земельну ділянку встановлення меж земельної ділянки в натурі є частиною необхідних землевпорядних робіт. А, оскільки Законом України "Про захист конституційних прав громадян на землю" встановлено граничну вартість не на конкретний вид документації із землеустрою, а на всі роботи із землеустрою, які необхідні для складання державного акту, то вартість послуг за виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі, відповідно до цього закону, не може стягуватись понад визначену граничну вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, оскільки Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю» встановлено граничну вартість робіт не на конкретний вид документації з землеустрою, а на всі роботи із землеустрою, які необхідні для складання державного акта, то вартість геодезично-вишукувальних робіт зі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та робіт з виготовлення технічної документації для складання державного акта на право власності на земельну ділянку відповідно до вказаного Закону не може стягуватись понад визначену граничну вартість.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 16 жовтня 2012 року (справа № 21-178а12).

Відповідно до п. 22.5 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень. Отже, встановлена Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю» вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості), земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), не може перевищувати 153 грн.

Згідно статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення", вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації разом із штрафом у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином суд приходить до висновку, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 40 від 09 червня 2010 року було прийняте Державною інспекцією з контролю за цінами в Чернівецькій області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної інспекції України з контролю за цінами до Державного підприємства "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення економічних і фінансових санкцій в розмірі 144259,86 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства "Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 194-А (код ЄДРПОУ 00710167) на користь Державного бюджету 144259,86 грн. економічних і фінансових санкцій.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.П.Огородник