Постанова № 38567974, 06.05.2014, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/2484/14-а

2-а/262/100/2014

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2014 року Пролетарський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого - Панас Н.Л.

при секретарі - Гордєєвій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року позивачка звернулася до суду з позовом де вказує, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має статус особи, застрахованої у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. Вважає такі дії відповідача неправомірними. Просила: визнати неправомірними дії УПСЗН Пролетарської районної у м.Донецьку ради відносно відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років; зобов'язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням» до рівня не менш прожиткового мінімуму на місяць та сплатити не донараховані суми починаючи з 11 жовтня 2013 року по день винесення рішення; зобов'язати відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років.

Позивачка до судового засідання не прибула, належним чином про день там місце розгляду справи повідомлена, надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, належним чином про день та місце розгляду справи повідомлений, надав заяву з проханням розглянути справу у відсутності представника. З наданих письмових заперечень вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як особа, що застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з 08.05.2012 року по 21.03.20115 року. Згідно п. 18 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року, призначення і виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення. Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 22 вищезазначеного порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Позивачка отримує допомогу у розмірі 130 грн. згідно п. 17-24 Порядку для призначення допомоги у розмірі, який перевищує мінімальний, заявник надає в установленому порядку довідку про склад сім'ї і декларацію про доходи і майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи всіх членів сім'ї). Форма заяви затверджена Наказом Міністерства праці і соціальної політики від 22.02.2012 року № 96. За перерахунком в установленому порядку на звітну дату заявниця не зверталася, заборгованості по виплаті і підстав для перерахунку немає. Крім того Управління не є розпорядником бюджетних коштів, а є розпорядником субвенції з державного бюджету, яка надходить безпосередньо в обсязі потреби за відомостями на виплату допомоги. Програмне забезпечення на призначення і перерахунки допомоги розробляється в Міністерстві праці та соціальної політики України. Управління праці та соціального захисту населення не має права і можливості змінити програмне забезпечення для проведення перерахунку будь-якого виду допомоги, відомості на виплату допомоги друкують автоматично в області, ручне виправлення у відомостях до виплати не допускається. Таким чином позивачка не реалізувала своє право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у підвищеному розмірі, а тому просили у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року (далі - Закон № 2811-ХІІ) відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2, матір'ю у свідоцтві про народження якої записана позивачка ОСОБА_1 (а.с. 8). Згідно довідки № 1174, виданої УПСЗН Пролетарської районної у м. Донецьку ради, ОСОБА_1 знаходиться на обліку та отримує допомогу по догляду за однією дитиною до досягнення нею трирічного віку (працююча) в розмірі 130,00 грн. (а.с. 9).

Згідно положень ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний врахувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підставі передбаченої частиною першою статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

При застосуванні норм матеріального права у даних правовідносинах суд враховує позицію Верховного Суду України від 25.12.2012р. у справі №21-410а12, де зазначено наступне.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40- 44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Оскільки спір у справі виник щодо виплати допомоги з жовтня 2013 року особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.

Зазначені вище обставини спростовують доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову та дають суду підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною за період з 11.10.2013 року по день розгляду справи, тобто по 06.05.2014 року.

Разом з тим суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог в частині проведення виплат в визначеному позивачем розмірі в подальшому, оскільки в межах КАС України захисту підлягає порушене право позивача, суд не встановлює обов'язки суб'єкта владних повноважень на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припинені або змінені шляхом внесення змін до закону.

На підставі положень ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином для повного захисту прав, свобод і інтересів позивачки суд вважає можливим визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

На підставі положень ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачка при подачі позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп. (а.с. 1). Оскільки відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування на підставі положень ст.ст. 11, 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому з місцевого бюджету Пролетарського району на користь позивачки підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73 грн. 08коп.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про допомогу сім'ям з дітьми", Законами України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", "Про Державний бюджет України на 2012 рік", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 року № 10-рп, постановою Верховного Суду України від 25.12.2012 р. у справі № 21-410а12, ст. 9, 10, 11, 69, 94, 128, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 жовтня 2013 року по 06 травня 2014 року з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району м. Донецька на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд міста Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Н.Л. Панас