Ухвала суду № 38565639, 07.05.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «07» травня 2014р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Струбіцька О. М.

суддів Семенюка К.М., Марчука В.Т.

при секретарі Трасорубі А.О., Дзюбак М.В.

за участю учасників судового провадження:

прокурора Гінгуляка Ю.В.

захисника ОСОБА_1

представника Чернівецької обласної

психіатричної лікарні Бурли Ш.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 січня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 січня 2014 року відмовлено в задоволенні подання головного позаштатного спеціаліста Департаменту охорони здоров'я та цивільного захисту населення, координатора груп спеціальностей психіатричного профілю, головного лікаря Чернівецької обласної психіатричної лікарні ОСОБА_4 про заміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні зі звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу у районного психіатра за місцем проживання в умовах Заставнівської центральної районної лікарні відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що згідно вимог ст. 19 КК України передбачені медичні критерії неосудності, а саме: хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки. Оскільки в спрямованому до суду висновку комісії лікарів-психіатрів Чернівецької обласної психіатричної лікарні від 11.10.2013 року зазначені критерії не відображені, та не з'ясовано чи ОСОБА_3 є осудним чи не осудним, у зв'язку з цим відсутні належні та достатні дані необхідні для вирішення подання по суті.

Провадження №11-кп/794/37/14 Головуючий в суді 1 інстанції: Чебан В.М.

Категорія: ст.514 КПК України суддя-доповідач: Струбіцька О.М.

На вказану ухвалу суду захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу районного суду від 27.01.2014 року про відмову в поданні Чернівецької обласної лікарні про заміну примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3, та ухвалити рішення в частині пом'якшення виду примусового заходу медичного ОСОБА_3

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала районного суду не відповідає чинному законодавству, порушує права та законні інтереси особи, яка хворіє на психічні розлади. Вказує на те, що суд безпідставно послався на відсутність відображення критеріїв зазначених в ст. 19 КК України про осудність особи в висновку від 11.10.2013 року, що позбавляє оцінити стан здоров'я ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційні вимоги, міркування прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляції, вважає що при відсутності потреби у застосуванні заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 він повинен відбувати покарання у встановленому порядку, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав..

В провадженні Кіцманського районного суду Чернівецької області перебувала кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15.ч.3 ст.185 КК України.

Під час судового розгляду даної справи за клопотання захисника ОСОБА_7 було призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу підсудному.

Відповідно до акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 25.01.2012 року проведеної Львівською обласною клінічною психіатричною лікарнею ОСОБА_3 на момент обстеження страждав хронічним психічним захворюванням у виді шизоафективного розладу, змішаного типу і за своїм станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребував застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом, питання осудності повинно бути вирішено після проведення лікування та виходу із хворобливого стану(т.3 а.с.194-205).

Відповідно до акту повторної судово-психіатричної експертизи від 31 липня 2012 року проведеної Київським міським центром судово-психіатричної експертизи на момент скоєння злочинів ОСОБА_3 не страждав будь-яким психічним захворюванням, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На момент обстеження виявляв ознаки психічного розладу, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребував застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з загальним спостереженням (т.3 а.с.265-270).

Так, як вбачається з матеріалів судового провадження постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 листопада 2012 року до ОСОБА_3 застосовано примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричного закладу із звичайним наглядом за місцем проживання ( а.с. 16-18).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 липня 2013 року ОСОБА_3 продовжено примусові заходи медичного характеру в умовах Чернівецької обласної психіатричної лікарні із звичайним наглядом (а.с.4).

Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів Чернівецької обласної психіатричної лікарні від 11.10.2013 року, на основі якого було направлено подання до суду, експертна комісія лікарів-психіатрів прийшла до висновку, що стан ОСОБА_3 задовільний, психотичних розладів не виявляє, виявляє повну критику до скоєного правопорушення, спокійний, впорядкований, спілкується з хворими та медперсоналом, збережені соціальні зв'язки. Експертна комісія лікарів-психіатрів, враховуючи повну ремісію в психічному стані ОСОБА_3 та надану заяву його матері ОСОБА_8, просила достроково розглянути можливість заміни примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні із звичайним наглядом на амбулаторну примусову психіатричну допомогу у районного психіатра за місцем проживання в умовах Заставнівської центральної районної лікарні (а.с. 3).

Як вбачається із матеріалів медичного закладу підставою для надання вищевказаного висновку лікарів була заява матері ОСОБА_3

Із висновку лікарів неможливо встановити чи хворіє на даний момент ОСОБА_3 тим діагнозом, який слугував підставою для поміщення його до лікарні та застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно резолютивної частини висновку лікарів випливає, що ОСОБА_3 має задовільний стан здоров'я, психотичних розладів не виявляє, виявляє повну критику до скоєного.

Відповідно до ст.515 КПК України у разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу або в неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, суд на підставі висновку комісії лікарів ухвалою припиняє застосування примусових заходів медичного характеру.

У висновку лікарів щодо ОСОБА_3 немає чіткої відповіді щодо стану його здоров'я, тому суд був позбавлений можливості задоволити подання Чернівецьої обласної психіатричної лікарні.

Лікарі у висновку вказали про дострокову заміну примусового медичного заходу ОСОБА_3, але не вирішили питання чи може він самостійно виконувати цей примусовий захід медичного характеру, який полягає у регулярному відвідуванні ним районного лікаря-психіатра, чи може він за наявності раніше встановленого йому діагнозу самостійно керувати своєю поведінкою.

Лікарями-психіатрами не мотивовано у чому полягала достроковість одужання ОСОБА_3

Вищезазначені висновки експертів були суперечливими за містом протягом короткого проміжку часу, лікарі, які підписували вказані висновки не були попереджені про кримінальну відповідальність. З даних висновків не можливо достовірно встановити який насправді психічний стан ОСОБА_3

У зв'язку з цим, ухвалою апеляційного суду від 25 березня 2014 року була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза ОСОБА_3

Відповідно до акту судово-психіатричної експертиз №181 від 03.04.2014 року проведеної АСПЕК Чернівецької обласної психіатричної лікарні, ОСОБА_3 на момент обстеження виявляв ознаки психічного захворювання у вигляді шизоафектного розладу, стан стійкої ремісії, тобто відсутня писхотична симптоматика, відсутні клінічно виражені зміни мислення, хворобливі зміни настрою. ОСОБА_3 адекватний у висловлюваннях та поведінці, будує реальні плани на майбутнє, критичні можливості збережені. ОСОБА_3 за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 514 КПК України, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 КПК України порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно ч.3 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюються судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.

Частиною 5 вказаного Закону передбачено, що питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.

Із висновку вищевказаної експертизи випливає, що ОСОБА_3 на даний час за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїй дій та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

У відповідності до ст.515 КПК України у разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, які позбавляли ї можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними суд на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів своєю ухвалою припиняє застосування заходів медичного характеру, що є підставою для відновлення судового провадження по кримінальній справі.

З огляду на викладені обставини, на даний момент за медичними показниками відсутні правові підстави для застосування щодо ОСОБА_3 будь-яких заходів медичного характеру, тому ухвала районного суду щодо відмови у задоволенні подання є законною та обґрунтованою, що підтверджено самими лікарями у висновках акту судово-психіатричної експертизи №181 від 03.04.2014 року проведеної АСПЕК Чернівецької обласної психіатричної лікарні.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, мотивувальну частину ухвали районного суду слід доповнити вказівкою про те, що ОСОБА_3 при наявності позитивних медичних показників щодо стану свого здоров'я, відповідно до ст.515 КПК України повинен бути обстежений на предмет усвідомлення значення своїй дій та керування ними на даний момент, та чи потребує він взагалі застосування заходів медичного характеру у подальшому, тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404,405,407, 418, 419, 514, 515 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково, ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 січня 2014 року змінити.

Доповнити мотивувальну частину ухвали районного суду слід вказівкою про те, що ОСОБА_3 при наявності позитивних медичних показників щодо стану свого здоров'я, відповідно до ст.515 КПК України повинен бути обстежений на предмет усвідомлення значення своїй дій та керування ними на даний момент, та чи потребує він взагалі застосування заходів медичного характеру у подальшому.

В іншій частині ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 січня 2014 року залишити без змін..

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий О.М. Струбіцька

Судді В.Т. Марчук

К.М. Семенюк