Постанова № 38563665, 23.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р. Справа № 804/3797/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Толбатової Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Місія-1» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області № 15/487/61 від 25 лютого 2014 року про накладення штрафу у розмірі 6090,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у акті від 19 лютого 2014 року, зокрема, зазначається про те, що за результатами перевірки встановлено наступну інформацію: 1) відповідачем 13.11.2012 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті ТЦ «Приозерний». За результатами перевірки, ТОВ «Місія-1» притягнуто до відповідальності, відповідно до абз.1 п. 5 ч. 2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» винесено та надано припис про зупинку виконання будівельних робіт; 2) 07.11.2013 року здійснена повторна перевірка за результатами якої, позивача притягнуто до відповідальності відповідно пп.4 п.6 ч.2 ст.2, пп.1 п.5 ч.2 ст.2, ч.9 ст.9, пп.2 п.1 ч.6 ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та винесено припис про заборону експлуатації об'єкта. 3) 12.12.2013 року здійснено повторно перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства щодо виконання припису від 07.11.2013 року, в ході якої встановлено, що позивач не виконав вимоги припису від 07.11.2013 року щодо зупинки експлуатації ТЦ «Приозерний», у зв'язку із чим, позивача притягнуто до відповідальності, відповідно до пп.4. п.6 ч. 2 ст. 2 ч. 9 ст. 2 та пп.1 п.1 ч. 6 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та повторно надано припис про заборону експлуатації об'єкта.

Але документи, складені за результатами перелічених вище перевірок, є такими, що оскаржуються в судовому порядку, у зв'язку із неправомірністю їх прийняття, тому посилання на результати перевірок та документи, складені під час їх проведення в акті від 19.02.2014 року на документи, що оскаржуються у судовому порядку, є неправомірним на думку позивача.

Одночасно, позивач в своїй позовній заяві заявив клопотання, яке підтримав в судовому засіданні про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України, у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду з поважних причин.

Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку звернення позивачу.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом та думку представника відповідача, який заперечував проти задоволення клопотання, суд прийшов до висновку про необхідність поновлення строку звернення позивачу до суду та розгляду справи по суті.

У відповідності до ч. 1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строку, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Також, задовольняючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд виходив з того, що у відповідності до вимог ст. 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області надала заперечення, в яких зазначила, що перевірка проведена у межах компетенції та у відповідності з вимогами чинного законодавства, а тому, оскаржувана постанова є правомірною.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.04.2014 року не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, але приймав участь та надавав пояснення в судовому засіданні 14.04.2014 року.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача під час розгляду справи по суті, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

На виконання вимоги прокуратури № 07/1/5-192 вих. 14 від 06.02.14р. посадовою особою Інспекції було видано направлення № 393/12 від 13.02.14р.

У акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 19 лютого 2014 р. зазначається, що TОB «Місія-1», у зазначений законодавством термін з дня реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція приміщень у будівлі торговельного центру «Приозерний» по вул. Боброва, 1 в м. Дніпропетровську», письмово не поінформовано про це виконавчий орган міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також, державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки, що є порушенням ч. 11 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 14 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., та за результатами перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

25 лютого 2014 року посадова особа Інспекції розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесла постанову № 15/487/61, якою ТОВ «Місія-1» визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою накладено штраф в розмірі 6090,00 грн.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011р. № 439/2011, Порядком здійснення державного архітектурного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553, Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. № 244.

Згідно ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок) визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п.7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Абзац 11 пункту 7 Порядку передбачено обов'язок посадової особи інспекції під час проведення позапланової перевірки пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення перевірки.

Пунктом 11 Порядку встановлено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

- безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

Згідно п.14 Порядку суб'єкт містобудування, щодо якого, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого, здійснюється контроль, а другий залишається в інспекції. Акт підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування щодо якого, здійснено перевірку.

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 22 Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право накладати штрафи відповідно до закону.

Згідно п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 p., справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники у межах своїх повноважень.

Пунктом 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачено, що підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки.

Відповідно до п.7 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 11 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

Факт не поінформування в встановлений законом термін відповідні органи, підтвердив сам представник позивача та погодився фактично з порушенням норм вищевикладеного закону.

Таким чином, суд вважає, що посадові особи інспекції під час винесення оскаржуваної постанови діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову, судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VI від 08.07.2011 р. ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На момент подачі позову до суду, мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становив 1827,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплачено частково судовий збір.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, решта суми судового збору в розмірі 1 644, 30 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням наданих доказів, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" решту судового збору в сумі 1 644,30 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 23.04.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді І.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов