Вирок № 38563479, 05.05.2014, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2404/13-к р.

1-кп/703/5/14 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Овсієнко В. В.

судді Гудзюка І.В.

Зайончковської І.А.

при секретарі Ружиної М.М.

з участю прокурора Самелюка Т.В.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміли кримінальне провадження № 12013250020000203 про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червона Слобода Черкаського району, українця, громадянина України, професійно-технічною освітою, не одруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 115 КК України;

встановив:

Досудовим слідством ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 03 квітня 2007 року близько 22 години, будучи у стані алкогольного сп'яніння, йшов по вул. Пономаренка в с. Червона Слобода, Черкаського району Черкаської області в напрямку центра вказаного села до бару «Орхідея», де в цей же час, у попутному напрямку його руху їхав велосипедист ОСОБА_5, який зачепив ОСОБА_4 велосипедом і поїхав далі у напрямку автодороги «Черкаси-Чигирин». Обурившись виниклою ситуацією, ОСОБА_4 зайшов у бар «Орхідея», де повідомив своєму товаришу ОСОБА_6 про те, що його зачепив велосипедист і тут же висловив намір розібратись з останнім. Після цього він вийшов із бару на вулицю, де в світлі фар автомобілів, що проїжджали повз помітив ОСОБА_5, який, тримаючи в руках велосипед, стояв на пішохідній доріжці, що розташована паралельно автодорозі «Черкаси-Чигирин» на відстані 150 м від Будинку Культури. ОСОБА_4, з метою вбивства ОСОБА_5, підійшов до останнього, і умисно, кулаком наніс йому ззаду декілька ударів у життєво важливий орган, тобто в область потиличної частини голови, від яких потерпілий впав на землю. Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_5 він цілеспрямовано наніс потерпілому численні удари ногами в область голови, спричинивши, згідно висновку судово-медичного експерта № 379/12 від 07.06.2007 року черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку, синців, саден та забитих ран на голові, крововиливу в жирову клітковину лівої нирки, синців та садна на ногах. Від отриманої черепно-мозкової травми останній помер на місці.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині - злочині передбаченому ч.1 ст.115 КК України.

В обґрунтування пред'явленого обвинувачення посилається на показання судовому засіданні:

- свідка ОСОБА_8, який являється братом обвинуваченого і вказав, що бачив останнього зранку, у якому він був стані не пам'ятає, однак пам'ятає, що в нього на кросівках було щось схоже на кров.

- свідка ОСОБА_9 який вказав, що працював дільничним інспектором на момент скоєння вказаного злочину. У його присутності проводилися такі слідчі дії як відтворення обстановки й обставин події, під час останньої стосовно ОСОБА_4 ніякий психологічний та фізичний тиск не здійснювався, щодо такого впливу ніяких скарг від ОСОБА_4, його близьких та захисників не надходило.

- свідка ОСОБА_10 про те , що у день скоєння злочину бачив ОСОБА_4 у барі «Орхідея», також вказує, що бачив загиблого без ознак життя.

- свідка ОСОБА_11 яка вказала , що працювала продавцем у магазині де у день вбивства ОСОБА_4 купував спиртне.

- свідка ОСОБА_12 про те що працював слідчим, і особисто допитував ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_13, від ОСОБА_4 жодних скарг на незаконні методи дізнання та досудового слідства не було, жодних видимих тілесних ушкоджень на ОСОБА_4 свідок не бачив. Крім того свідок вказав, що ОСОБА_4 під час допиту був спокійним.

- свідка ОСОБА_14 яка вказувала, що на наступний день після даної події зустрілася з ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, комусь із них напередодні телефонував ОСОБА_4, розповів про бійку і запропонував зустрітися. ОСОБА_4 зустрівся з ними перед школою, приїхавши на велосипеді з ОСОБА_18, деталі розмови свідок не пам'ятає, однак вказує, що під час допиту стосовно неї ніяких заходів психологічного та фізичного тиску зі сторони працівників міліції не було.

- свідка ОСОБА_18 в судовому засідання 25 грудня 2013 року який вказав, що під час досудового слідства на нього тиснули працівники міліції, а також батько, який був його законним представником і вимагав, аби син розповів усе як є. ОСОБА_18 відмовлявся від показів, які давав у ході досудового слідства (а.с. 155-158 т. 1), також вказує, що ОСОБА_4 був п'яним, коли прийшов до свідка на новобудову аби переночувати.

Однак під час додаткового допиту у ході судового розгляду 06.03.2014 р. вказав, що не пам'ятає на даний час своїх свідчень щодо обставин злочину від 2007 року (а.с. 155-158 т. 1), у зв'язку з чим стороною обвинувачення оголошувались покази ОСОБА_18, які надавалися у ході досудового слідства і під час судового розгляду свідок не заперечував, що дані покази надавались ним особисто у присутності законного представника і можуть відповідати дійсності.

Указані розбіжності у поведінці ОСОБА_18 у ході судового розгляду від 25 грудня 2013 року та 06 березня 2014 року сторона обвинувачення вважає спробою допомогти обвинуваченому ОСОБА_4 уникнути кримінальної відповідальності за свої дії. Така ж поведінка мала місце і під час попереднього судового розгляду Черкаським районним судом 26 січня 2012 року.

Твердження ОСОБА_18 про те, що надані ним покази, які підтверджують вину ОСОБА_4 у скоєнні вбивства, дані під тиском працівників міліції, спростовуються результатами проведеної перевірки прокуратурою Черкаського району, за результатами якої 16 січня 2012 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

- свідка ОСОБА_19 про те , що він був адвокатом у ОСОБА_4 на підставі угоди. Під час надання захисту ОСОБА_4 не спостерігав у останнього наявності ознак фізичного впливу і від ОСОБА_4 жодних скарг та заяв про тиск зі сторони працівників ОВС не надходило. Свідок брав участь на одному із відтворень обстановки й обставин події, а також під час очних ставок, тільки яких саме - не пам'ятає.

- свідка ОСОБА_6 допитаного в судовому засіданні 25 грудня 2013 року про те, що у день убивства ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 скопати город у ОСОБА_20, після закінчення даної роботи він, ОСОБА_4, а також ОСОБА_20 купили спиртного, продуктів харчування та пішли до річки , де розпивали спиртне: 2 літра пива та 0,5 чи 0,7 літра горілки. Після чого свідок з ОСОБА_4 пішов до бару «Орхідея», по дорозі дав речі у яких копав город ОСОБА_4, аби останній заніс їх додому. Через деякий час ОСОБА_4 зайшов до бару та сказав йому , що «завалили чоловіка», свідок вийшов аби глянути, пробував пульс у лежачого невідомого чоловіка, чи був ОСОБА_4 поруч не пам'ятає. Під час досудового слідства працівники ОВС не чинили на нього ні фізичного, ні психологічного тиску.

Однак під час додаткового допиту у ході судового розгляду 06.03.2014 р. вказав, що надані ним покази у ході досудового слідства (а.с. 176-177 т. 1) відповідають дійсності.

- свідка ОСОБА_13 яка показала, що здійснювала захист ОСОБА_4 під час досудового слідства, підзахисний ніяких скарг щодо незаконних методів дізнання та досудового слідства не подавав, видимих ознак тілесних ушкоджень на ОСОБА_4 свідок не бачила. Свідок брала участь у його захисті лише під час допиту ОСОБА_4, покази останній давав добровільно, без жодного примусу, провокаційних запитань зі сторони слідчого не було.

- свідка ОСОБА_21 про те , що у 2007 році працював на посаді першого заступника начальника Черкаського РВ УМВС та керував кримінальним блоком міліції, особисто виїжджав на місце події, оглядав труп із тілесними ушкодженнями. У ході оперативно-розшукових заходів установили, що до злочину причетний ОСОБА_4 Під час досудового слідства від останнього жодних заяв та скарг щодо фізичного чи психологічного тиску не надходило. При проведенні слідчих дій були присутніми представники сільської ради та хтось із рідних ОСОБА_4 Брав особисту участь при вилученні штанів та кросівок ОСОБА_4, які були у крові, також вказує, що вийшли на вказані речі у зв'язку з тим, що допитали одну з дівчат, яка вказала, що бачила речі ОСОБА_4 у крові.

- свідка ОСОБА_20 яка підтвердила покази, які дані нею під час досудового слідства (а.с. 180-181 т.1) де вона вказувала, що ОСОБА_4, 03 квітня 2007 року допомагав їй та ОСОБА_6 копати город, потім усі троє вживали спиртне на березі Дніпра (пиво та горілку). Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_6 провели її додому, а самі пішли далі гуляти. Пізно вночі до неї прийшов ОСОБА_6 і повідомив, що ОСОБА_4 убив чоловіка. Свідок запитала чи не причетний до цього ОСОБА_6, на що останній відповів, що лише перевірив пульс убитого та дочекався приїзду швидкої допомоги.

- свідка ОСОБА_17 яка підтвердила покази, дані нею під час досудового слідства (а.с. 182-183 т.1), де вона вказувала 04 квітня 2007 року ішла до школи, попередньо зустрівшись із ОСОБА_15. Потім до них приєднались ОСОБА_16 та ОСОБА_14. Пізніше до них на велосипеді під'їхали два хлопці, одним із них був ОСОБА_4, який сидів на рамі велосипеда і підійшов до дівчат, а інший хлопець поїхав у напрямку центра села. Коли ОСОБА_17 стояла поруч, то вона чула як ОСОБА_4 сказав, що побив дядька і не знає живий він чи ні. Також він просив дівчат, щоб вони нікому нічого не розповідали, якщо хтось буде розпитувати, то щоб сказали, що він був вдома.

- свідка ОСОБА_16 яка підтвердила покази, які дані нею під час досудового слідства (а.с. 172-173 т.1) де вона надала покази схожі показам ОСОБА_17 додавши, що чула як ОСОБА_4 сказав дівчатам, щоб ті нікому нічого не розповідали.

- свідка ОСОБА_15 яка підтвердила покази, дані нею під час досудового слідства (а.с. 170-171 т.1). де вона вказувала що 03 квітня 2007 року до неї вночі зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що він побив людину й просив нікому про це не казати, однак свідок не надала цьому ніякого значення, хоча голос у ОСОБА_4 був знервованим. Зранку вона з ОСОБА_17, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 ішли разом до школи. У цей час до свідка знову зателефонував ОСОБА_4 та попросив, аби його почекали. ОСОБА_4 під'їхав на велосипеді разом із ОСОБА_18, який поїхав далі у центр села, а ОСОБА_4 залишився, підійшов ближче сказав їй «Ви нічого не знаєте, я вам нічого не казав, і нікому нічого не розказуйте».

Вказане свідчить про те, що будучи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_4 телефонував до ОСОБА_15 серед ночі ( з якою не підтримував тісних зв'язків), аби справити враження, а вже наступного дня, розуміючи, що про факт побиття ним чоловіка ніхто не повинен знати - просив дівчат, аби ті мовчали.

- даними протоколу огляду місця події від 3 квітня 2007 року із схемою та фототаблицею про те що в с.Червона Слобода на пішохідній доріжці розташованій паралельно до автодороги «Черкаси - с.Леськи» виявлений труп чоловіка віком 55-60 років ( а.с.3-8, т.1, 115-130, т.3, 6-33, т.4).

- даними протоколу огляду трупа ОСОБА_5 від 04 квітня 2007 року з фототаблицею про те що на трупі чоловіка виявлені тілесні ушкодження: на лобі справа над переднвім краєм правої брови відповідно її середньої третини наявна рана місяцеподібної форми випуклістю обернена донизу, довжиною по хонді 16 мм, висотою 4 мм, Краї рани нерівні, стінки горбисті, кінці рани заокруглені, зі сполучнотканинними перетинками, дно кровопідтьочне, глибина рани близько 06 см. верхній край рани осаджений , шириною осадження 04 мм. На переніссі наявна рана дугоподібної форми що випуклістю обернена донизу довжиною по хонді 1,9 см, висотою 0,3 см. з нерівними краями що мають осадження горбистими стінками, через яку виступає уламок кісток носу. На обличчі суцільний синець що поширюється на обидві повіки обох очей, лоб, обидві щічні ділянки, ніс та верхню губу, і сягає з обличчя кляпок обох вушних раковин. Синець має місцями мармуровий синювато-фіолетовий колір, а місцями насичено синюшно-фіолетовий колір. Контури синця нечіткі верхня губа та повіки обох очей мають виразну припухлість. На слизовій оболонці обох губ дев'ять поверхневих ран з кровопідтьочним дном що розташовані в проекції зубів. У волосистій частині голови в правій тім'яній ділянці зона осадження червоно-рожевого кольору по формі наближена до видовженого овалу, розташованого горизонтально на 5 см вище верхнього краю правої вушної раковини, довжиною 9 см, шириною 2,3 см. На шиї справа наявний неінтенсивний сіро-синюшний синець овальної форми 2,2*1,1 см. з нечіткими контурами. На передній поверхні обох колінних суглобів численні (справ -1, зліва - 8) синців аналогічних властивостей, розмірами від 0,3*0,4 см до 1,5*2 см. На передньо-внутрішній поверхні правого колінного суглобу довгасте горизонтально розташоване садно 4*0,5 см темно-червоного кольору. Пергаментної щільності, поверхня якого розташована дещо нижче неушкодженої шкіри. 4* (а.с.11-12 , т.1, 34-48, т.4)

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 19 червня 2007 року з ОСОБА_4, у ході якого останній не заперечує конфлікт з потерпілим ОСОБА_5 03 квітня 2007 року близько 22 години в с. Червона Слобода навпроти Будинку культури, де в подальшому був виявлений труп останнього ( а.с. 5-6, т.2).

- даними протоколів огляду речових доказів від 27.06.2007, а саме: шкарпеток та кросівок обвинуваченого ОСОБА_4 на яких при проведенні судово-біологічної експертизи виявлено кров потерпілого ОСОБА_5, а також відеокасети з записами дій за участю ОСОБА_4 (т. 2 а.с.7, 9).

- висновком судово-медичної експертизи № 379/12 від 07.06.2007, згідно яких причиною смерті ОСОБА_5 є черепно-мозкова травма.

Крововилив в м'які тканини по передній поверхні щитовидного хряща, синець на крововиливи в м'які тканини попереку з обох боків, крововилив в жирову клітковину лівої нирки, синці та садно на ногах могли утворитись при боротьбі або самообороні.

При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа виявлено етиловий спирт концентрації 3.78 проміле, що може відповідати тяжкому ступеню алкогольного відносно живих осіб (т. 1 а.с. 188, 190-191).

- висновком додаткової СМЕ № 379/6 від 15.03.2008, згідно якої спричинення ран на лобі та переніссі при падінні з висоти власного зросту з ударом об поверхню покриття або частини ТЗ, або при наїзді ТЗ є малоймовірним.

Малоймовірним є можливість збереження життя потерпілого внаслідок вчасного надання медичної допомоги.

Спричинення усіх пошкоджень, що виявлені при дослідженні трупа, внаслідок нанесення чисельних ударів руками та ногами взутими в кросівки, що оволодіють усіма властивостями твердих тупих предметів, не виключається (а.с.175-177 т.2).

- висновком додаткової СМЕ № 379/2 від 03.02.2011, згідно якого у зв'язку з характером та локалізацією тілесних ушкоджень потерпілого, не виключена можливість їх спричинення за обставин вказаних ОСОБА_4 у протоколі додаткового допиту як обвинуваченого від 13 червня 2007 року та проведенні відтворення обстановки й обставин події від 19 червня 2007 року.

При СМЕ потерпілого не виявленого тілесних ушкоджень, які характерні для тілесних ушкоджень, спричинених внаслідок ДТП ( а.с.72-73 т.4)

- висновком судово-біологічної експертизи № 93 від 18.06.2007, згідно яких на кросівці на боковій поверхні підошви виявлено пляму сіро-бурого кольору розмірами 0,8 на 0,9 см, а також на шкарпетці, розмірами 1 на 1,2 см. Вказані плями являються кров'ю, яка могла належати ОСОБА_5(а.с.195-199, т.1)

- висновками судово-психологічно експертизи № 16 від 12.01.2011 та судово-психіатричної експертизи № 350 від 20.06.2007, згідно яких ОСОБА_4 будь-яких заходів медичного характеру не потребує.

Згідно судово-психологічної експертизи індивідуальні особливості ОСОБА_4, а саме: вербальні (слова) та невербальні (міміка, жести, фон настрою, тощо), прояви комунікативної діяльності узгоджуються між собою та обговорюваною темою (по відеоматеріалах допиту в якості підозрюваного за участю адвоката ОСОБА_13 та відтворенні обстановки та обставин події за участю адвоката ОСОБА_19)

Експертом під час аналізу відеоматеріалів вказаних слідчих дій ознак психологічного впливу на ОСОБА_4 зі сторони осіб, які приймали участь у проведенні саме цих слідчих дій не виявлено.

На момент вчинення інкримінованого діяння у ОСОБА_4 не спостерігалося підвищеної схильності до фантазування.

Як показує аналіз неодноразово змінених показів ОСОБА_4 в останнього наявна єдина мета - уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Доводи підсудного про те, що до нього було застосовано з боку органів слідства та дізнання недозволенні методи та способи впливу вже були предметом розгляду прокурора Черкаського району. Перевіркою порушень вимог закону не встановлено. Крім того, згідно указаної вище судово-психологічної експертизи до ОСОБА_4 не застосовувався психологічний вплив зі сторони осіб, які брали участь у слідчих діях.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою провину у вчиненні вбивстваОСОБА_5невизнав, та суду пояснив,що не вчиняв даногокримінального правопорушення проти ОСОБА_5 так як з ним навіть не був знайомий, а 3 квітня 2007 року пізно ввечері вийшовши із бару «Орхідея» що в с.Червона Слобода, помітив на проїжджій частині дороги лежачого чоловіка, у якого намагався прослухати пульс та привести до тями, але йому це не вдалось.. Провину у вбивстві якого не вчиняв на досудовому слідстві визнав під тиском працівників міліції які застосовували до нього міри фізичного впливу.

Всебічно дослідивши обставини кримінального провадження та проаналізувавши та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що докази надані стороною обвинувачення не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, зазначених у обвинувальному акті.

Тому ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 115 КК України слід визнати невинуватим та виправдати на підставі п.2 ч.3 ст. 373 КПК України за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим виходячи з наступного.

Конституція України у ст. 62 вказує, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п.8 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши під час судового розгляду надані стороною обвинувачення докази суд вважає, що вони не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_4 у вбивстві ОСОБА_5 оскільки судом встановлено, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення ґрунтується виключно на його визнавальних поясненнях від 5 квітня 2007 року ( а.с.132-135, т.1) які він заперечив у цей же день будучи допитаним як свідок (а.с.138, т 1). У своїх першочергових поясненнях 4 квітня 2007 року причетність до вбивства ОСОБА_5 він заперечував, а при допиті як підозрюваного 6 квітня 2007 року знову визнавав свою провину що безперечно свідчить про по сторонній вплив на не повнолітнього. Посилання обвинувачення на показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_6 є безпідставним оскільки вони володіють інформацією щодо події з висловлювань того ж ОСОБА_4 а самі її очевидцями не були. При цьому слід відзначити що під час відібрання пояснень і допиту як свідка ОСОБА_4 йому як такому що мав вік лише 15 років і фактично був затриманий 4 квітня 2007 року , не було забезпечено належним чином право на захист, передбачене ст.45 КПК України (1960 року). А його допит у якості підозрюваного 6 квітня 2007 року у нічний час взагалі є неприпустимим(а.с.146-147,т.1).

Крім того участь у провадженні 13 адвокатів та відмова ОСОБА_4 від їх послуг свідчить не про що інше як про неефективність надаваної неповнолітньому правової допомоги.

Версії ОСОБА_4 щодо вбивства ОСОБА_5 невідомими, а також те що сліди крові виявлені на його кросівку і шкарпетці оскільки він виявивши потерпілого і намагаючись допомогти та привести його до тями, контактував із його тілом викладені ним у поясненнях 4 квітня 2007 року (а.с.36,т1), під час допиту як свідка 5 квітня 2007 року (а.с.138,т.1) та під час розгляду справи судом мають право на життя і не спростовані жодним доказом. Посилання ОСОБА_4 у своїх поясненнях 5 квітня 2007 року на те що він вдарив потерпілого кулаком по потиличній частині голови, покладені в основу його обвинувачення, теж викликають у суду сумнів щодо їх достовірності оскільки спростовуються даними огляду місця події від 3 квітня 2007 року ( а.с. 3-7,т.1), даними огляду трупа ОСОБА_5 у морзі (а.с.11-12,т1), даними судово- медичного дослідження №379 від 4 квітня 2007 року ( а.с.130-131, т.1) про те, що тілесні ушкодження на потиличній частині голови потерпілого не виявлені та свідчать про те що ОСОБА_4 з подробицями заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не обізнаний.

Як не встановлено і ким, за яких обставин та з допомогою яких знарядь заподіяні тілесні ушкодження у вигляді дугоподібних рваних ран, що виявлені на лобі та переніссі трупа ОСОБА_5 незважаючи на те що судовий експерт у своєму висновку № 379/6 ( а.с. 175-177, т.2) вказує що спричинення ран на лобі та переніссі від монтировки, балонного чи накладного ключа, що володіють всіма властивостями твердих тупих предметів виходячи із їх властивостей, не виключається. Спричинення всіх виявлених на трупі пошкоджень внаслідок нанесення численних ударів руками та ногами взутими в кросівки, що володіють всіма властивостями твердих тупих предметів, не виключається. Однак при цьому слід зауважити що кросівки вилучені у ОСОБА_4 предметом дослідження судового медичного експерта не були і можливість їх дослідження втрачена (а.с.159, т.4). Отже даний висновок експерта не є повним та об'єктивним оскільки механізм заподіяння тілесних ушкоджень ним фактично не досліджувався. Крім того вказуючи на нанесення ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 численних ударів по тілу ногами, взутими в кросівки, дане взуття на предмет виявлення на ньому мікрочастин які свідчили б про контакт із тілом потерпілого чи його одягом не досліджувалось як не встановлена і наявність на одязі ОСОБА_5 мікрочастин із кросівок ОСОБА_4 про що свідчать результати судово- медичного дослідження №379 ( а.с.130-131, т.1).

При цьому суд вважає безпідставним посилання обвинувачення на те що на кросівках і шкарпетках ОСОБА_4 виявлена кров ОСОБА_5 оскільки у висновку експерта №93 судово- медичної експертизи (а.с.195-1899, т.1) вказано лише що кров, сліди якої виявлені на кросівку і шкарпетці ОСОБА_4 могла походити від ОСОБА_5 В слідах на футболці, спортивній куртці, спортивних штанях, вилучених у ОСОБА_4 кров не знайдена (а.с.135-138, т.1)

На думку потерпілої ОСОБА_23 обвинувачений за своїм фізичним станом не міг вбити значно сильнішого її чоловіка, який за свідченням педагога ОСОБА_24, матері обвинуваченого ОСОБА_2 був спокійним, врівноваженим, слабшим фізично за своїх однокласників мав ріст близько 155 см та худорлявої будови тіла ( а.с250, т.3…..).

Крім того суд відзначає, що незважаючи на те що наявність перелому щелепи у ОСОБА_4 було встановлено, як про те свідчить запис у його медичній карті ( а.с.99, т.4), службова перевірка по факту спричинення працівниками міліції Черкаського РВ тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_4 на підставі якої прийнята постанова про відмову в порушенні кримінальної справи 30 січня 2009 року ( а.с.83-86, 88-92, т.4) проведена формально. Досудове слідство не встановило: де коли і за яких обставин одержав цю травму ОСОБА_4 При цьому у постанові про закриття кримінального провадження за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.365 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_4 про застосування до нього психологічного та фізичного насильства, щодо працівників Черкаського РВ, про наявність цих тілесних ушкоджень не згадується взагалі, що свідчить про формальність і необ'єктивність даного розслідування (62-65, т.6)

Крім того, суд вважає що дії слідчого по знищенню доказів по справі (залиття касети з відеозаписом відтворення обстановки та обставин події від 6 квітня 2007 року відновлення якого видалось неможливим, знищення протоколу цієї слідчої дії), його заперечення проведення даної слідчої дії направлені ні на що інше як приховання здійснення тиску на обвинуваченого з метою добитись визнання своєї провини.

Враховуючи вище наведені обставини, встановлення недопустимості деяких доказів, розбіжності між показаннями обвинуваченого, свідків - очевидців події та працівників міліції суд вважає, що в матеріалах справи немає достатніх та належних доказів, щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, а наявні сумніви повинні трактуватись на його користь.

При цьому суд зазначає, що обвинувачений, як і на початку слідства так і в судовому засіданні вказав, що вбивства не вчиняв. Характеризується як за місцем проживання так і за місцем минулого навчання позитивно.(а.с23, 25,т.2) як спокійна, врівноважена людина, алкоголь вживав, але не зловживав, поводив себе нормально.

З огляду на викладене, та враховуючи що досудовим слідством належно не виконані вказівки по даній справі Верховного Суду України викладені в ухвалі від 1 червня 2009 року та ВСС України, викладені в ухвалі 10 січня 2013 року про те, що для перевірки доводів ОСОБА_4 та його захисників необхідно проведення низки слідчих дій:

- ретельно перевірити заяви ОСОБА_4 про застосування до нього недозволених методів слідства , що за його твердженням призвело до самообмови, що не було належним чином перевірено незважаючи на підтвердження допитаними на досудовому слідстві понятими ОСОБА_25 та ОСОБА_26 про те що ОСОБА_4 під час відтворення обстановки та обставин події 6 квітня 2007 року вказував на застосування до нього фізичного впливу працівниками міліції та демонстрував синці на попереку та шиї;

- вжити заходи для приєднання до матеріалів справи відеозапису відтворення обстановки та обставин події по показаннях ОСОБА_4. у квітні 2007 року, встановити усіх учасників зазначеної слідчої дії та допитати з приводу позиції підозрюваного, на що досудове слідство обмежилось прикладенням до матеріалів кримінального провадження довідки про те що від цифрувати даний запис не представилось можливим;

- перевірити версію ОСОБА_4 яку він висунув після затримання щодо причетності до вбивства інших осіб для чого встановити та допитати осіб з якими ОСОБА_5 знаходився протягом трьох годин до загибелі, допитати з цього приводу осіб які перебували біля бару «Орхідея», що належним чином перевірено не було взагалі;

- дослідити механізм утворення виявлених у загиблого рваних ран на лобі та переніссі, з'ясувати можливість їх заподіяння ногою взутою в кросівок, що не досліджувалось взагалі і можливість дослідження втрачена у зв'язку із знищенням речових доказів ;

Суд приходить до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдати на підставі п.2 ч.3 ст. 373 КПК України за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Відповідно до ст. 374 КПК України запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 на досудовому слідстві у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Відповідно до ст. 100 КПК України слід вирішити питання про долю речових доказів та документів у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, КПК України, суд , -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України та виправдати.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у виді підписки про невиїзд скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні: відеокасету із записом допиту ОСОБА_4 та відтворення обстановки та обставин події - залишати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий:

Судді: В. В. Овсієнко