Постанова № 38558651, 07.05.2014, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/3586/14

Провадження №2-а/751/127/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2014 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Філатової Л.Б.,

при секретарі Шестак К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання незаконною постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. від 07.04.2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 32704220. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно постанови Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10.06.2011 року, прийнятої у скороченому провадженні, зобов»язано УПСЗН Новозаводської районної у місті Чернігові ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 разову щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2011 рік, у розмірі визначеному ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - 7 мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що 17.05.2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області Сенченко М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-а-6490\2011 від 18.04.2012 року, а 27.06.2012 року постанову про закінчення виконавчого провадження в зв»язку з тим, що застосувати до боржника штрафні санкції, передбачені ст. ст. 75,89 Закону України «Про виконавче провадження» неможливо (відсутні кошти на рахунках для даного виду виплат). Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 25.09.2012 року постанову про закінчення виконавчого провадження визнано незаконною. 07.06.2013 року старшим державним виконавцем Сенченко М.В. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, а 07.04.2014 року постанову про закінчення виконавчого провадження. Вказує, що копію постанови про закінчення виконавчого провадження №32704220 отримав поштою 15.04.2014 року. Позивач вважає, що вказана постанова винесена з порушенням норм закону, а тому має бути визнана незаконною. В обґрунтування вимог адміністративного позову посилається на Конституцію України, Закон України «Про виконавче провадження».

Сторони в судове засідання не з'явились. Про час, місце і дату судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив замінити неналежного відповідача відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області на належного - Головне управління юстиції у Чернігівській області.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову в яких просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та розглядати справу у відсутності їх представника.

Представник третьої особи на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, залучений до участі в розгляді даної справи ухвалою суду від 18.04.2014 року, в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідно до ст. 128 КАС України суд розглядає справу у відсутності учасників, на підставі наявних у справі доказах.

Оскільки особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області не є юридичною особою, то суд вважає за необхідне замінити неналежного відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на належного - Головне управління юстиції у Чернігівській області.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

Судом встановлено, що 07.04.2014 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-6490/2011, виданого 18.04.2012 року (а.с.3).

Згідно змісту вказаної постанови від 07.04.2014 року встановлено, що рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.06.2011 року, на підставі якого було видано виконавчий лист № 2-а-6490/2011 від 18.04.2012 року, виконано в частині перерахунку необхідної виплати, а в частині здійснення виплати неможливо виконати рішення суду без участі боржника (а.с.3).

В силу ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ст. 32 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суду не надано доказів, що під час примусового виконання вказаного виконавчого листа були виконані вимоги ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Оскільки відсутні підстави, визначені п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" для закінчення виконавчого провадження, тому суд визнає незаконною постанову старшого державного виконавця примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області Сенченко М.В. про закінчення виконавчого провадження ВП № 32704220 від 07.04.2014 року.

Керуючись ст.ст. 52, 53, 69-71, 79, 99, 158-163, 181 КАС України, ст. 124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконною постанову старшого державного виконавця примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області Сенченко Марії Василівни від 07.04.2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП №32704220 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-6490/2011, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова 18.04.2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.Б. Філатова