Рішення № 38557431, 25.04.2014, Василівський районний суд Запорізької області

311/4815/13-ц

25.04.2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі - Кириченко О.К., за участю представника позивача - Смірнової О.К., що діє за довіреністю, представника відповідача - адвоката ОСОБА_2, що діє за угодою, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23 липня 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписом у заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір. Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, грошові кошти для погашення заборгованості своєчасно не надав, внаслідок чого склалась заборгованість, яка станом на 31 серпня 2013 року становить 21 487 грн. 47 коп., яка складається з наступного: 6 387 грн. 29 коп. - заборгованість за кредитом; 10 517 грн. 63 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3321 грн. 24 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1011 грн. 31 коп. - штраф (процентна складова). Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити повністю з підстав, вказаних у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 проти вимог позивача заперечував, просив відмовити у задоволенні позову. Суду пояснив, що він дійсно звертався до банку та підписував заяву на отримання кредиту, отримував у відділенні банку в м.Дніпрорудне кредитну картку,але без пін-коду, кредитними коштами не користувався, а кредитну картку здав в відділення банку у м.Дніпрорудне приблизно 5-6 років назад. Заяву про закриття карткового рахунку він не писав, документів, що підтверджують здачу ним картки в банк - не має. З заявою до правоохоронних органів щодо користування кредитними коштами з його кредитної картки іншою особою не звертався та не бажає цього робити.

Суду відповідач надав письмові заперечення, з яких слідує, що він кредитну картку отримав 23 липня 2007 року під час оформлення договору кредиту № 77044 - Gred від 19 липня 2007 року на суму 33000 грн., кошти за яким він повністю повернув. Приблизно на початку січня 2008 року кредитну картку він повернув працівнику банку, який перевірив відсутність боргів за карткою та запевнив його, що рахунок буде заблокований, а картка знищена. Докази збільшення кредитного ліміту під час перебування у його володінні кредитної картки у справі відсутні, а розрахунок заборгованості, наданий банком - не містить відомостей, що саме він користувався кредитною карткою та використовував кошти в сумах більше ніж 250 грн., що суперечить його заяві про отримання кредиту. У його заяві про видачу кредитної картки відсутні умови про збільшення кредитного ліміту без його згоди.(а.с.27, 43).

Представник відповідача - ОСОБА_2 також заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, що мотивував безпідставністю заявленого позову, оскільки у справі відсутні докази користування саме відповідачем кредитною карткою. Суду надав письмові заперечення (а.с.67-68), в яких окрім аналогічних доводів письмових запереченнях ОСОБА_3 вказав, що на а.с.28-29 знаходиться ймовірно копія картки, яку відповідач здав до банку; строк дії виданої відповідачу картки становив один рік, а тому виходячи з витягу банківського картрахунку - банком пропущено строк позовної давності, оскільки відповідачу був наданий споживчий кредит. Банком не надано доказів того, що при укладенні кредитного договору відповідач отримав його копію з умовами кредитування, оскільки підпис відповідача на заяві не є доказом ознайомлення відповідача з правилами кредитування, на яких підпис ОСОБА_3 відсутній.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані суду сторонами докази на обґрунтування їх позицій та матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Ч. 2 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.

Відповідно ст. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 23 липня 2007 року між банком і ОСОБА_3 укладено кредитний договір про надання кредиту у сумі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Кредитка «Універсальна» на 30 днів пільгового періоду, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць на залишок заборгованості, що відповідає 36,00% на рік. При оформленні кредитної картки позичальник був ознайомлений та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді; повідомлений про право банку у будь-який момент збільшити, зменшити чи скасувати кредитний ліміт, що підтверджується його підписом на заяві про видачу кредиту (а.с.10). З заяви відповідача вбачається, що він 23 липня 2007 року отримав кредитну картку НОМЕР_2 з пін-кодом, що посвідчено підписами позичальника у відповідних розділах заяви.

Умови та правила надання банківських послуг, завірена належним чином копія яких є у справі (а.с.11-14), встановлюють умови і правила надання банківських послуг на яких банк надає клієнтам платіжні картки та інші банківські послуги, вказані у заяві, підписом якої клієнт висловлює свою згоду, що заява разом з умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами складає укладений договір про надання банківських послуг.

Відповідно до умов вищезазначеного кредитного договору, укладеного між сторонами, останній складається із Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Умовами і правилами надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг Банк відкриває клієнту картковий рахунок, його вид і строк дії визначений в заяві, підписанням якої клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття рахунку, зазначена в розділі заяви - «відмітки Банку». Погашення кредиту здійснюється шляхом поповнення рахунку готівкою або у безготівковому порядку. При порушенні строків платежів позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. і 5% від суми позову. Крім того, розділом 6 Умов і правил передбачені обов'язки позичальника вживати заходів щодо втрати та викрадення кредитної картки, пін-коду та їх незаконного використання; інформування банку та правоохоронних органів про факт втрати чи незаконного використання кредитної картки. Доказів виконання цих умов відповідачем суду не надано. На роз'яснення суду про право звернення до правоохоронних органів з заявою про незаконне використання кредитної картки та коштів отриманих з рахунку - відповідач неодноразово відмовлявся.

Відповідач ОСОБА_3 в порушення умов договору, взятих на себе зобов'язань не виконував, передбачені умовами договору платежі вносив несвоєчасно, що підтверджено розрахунком заборгованості (а.с.4-9) та випискою по картковому рахунку № 4149….2107.з якого вбачається, що з 16 серпня 2007 року до 02 травня 2009 року мало місце користування кредитними коштами, в тому числі і після збільшення кредитного ліміту банку 03 грудня 2007 року до 7000 грн., та їх повернення користувачем кредитної картки. З 02 травня 2009 року погашення кредиту припинено взагалі, у зв'язку із чим станом на 31 серпня 2013 року становить 21 487 грн. 47 коп., яка складається з наступного: 6 387 грн. 29 коп. - заборгованість за кредитом; 10 517 грн. 63 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3321 грн. 24 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1011 грн. 31 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідно до п. 8.6 Умов, які є складовою укладеного між сторонами договору, при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та + 5% від суми позову. Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про відповідальність за невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору у вигляді штрафів.

Вимога Банку щодо стягнення відсотків за користування кредитом станом на 31 серпня 2013 року узгоджується з положеннями ст.ст. 536, 599, 1048, 1050, 1054 ЦК України, умовами кредитного договору, а саме -п.6.5 Умов та Правил надання банківських послуг, п.п. 5.5. 5.5.1, 5.5.2 другого розділу Умов та Правил надання банківських послуг. Сплата комісії позичальником передбачена п. 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг, де визначено обов'язок позичальника погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених чинним Договором. П.5.5.1 другого розділу Умов та Правил надання банківських послуг, який називається "Правила користування платіжною карткою" визначено, що за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань позичальник сплачує проценти за підвищеною відсотковою ставкою або додаткову комісію, розміри яких передбачені Тарифами.

Відповідно до п. 9.3 Умов надання банківських послуг передбачено, що картрахунки відкриваються на невизначений термін за виключеннями, передбаченими п.п. 9.6, 9.7 Умов. Доказів наявності обставин, що служили б виключенням з правил п.9.3. - суду не надано. За умовами п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг - договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується щорічно на той же строк.

Відповідач, як слідує з його особистих пояснень та пояснень представника банку, не звертався з заявою до банку про закриття картрахунку, у зв'язку з чим на підставі умов, строк дії карти відповідача було продовжено на такий же строк. Доказів наявності такої заяви суду не надавалося. Таким чином, пролонгація договору полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено, зокрема щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними( така позиція відображена в ухвалі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2013 року).

Оскільки Умовами укладеного між сторонами договору не визначався графік погашення кредиту щомісячними платежами, а за п. 3.1.1 3.1.3 Правил та п. 9.12 Умов - договір та дія картки автоматично пролонгується, а отже, строк позовної давності за вимогами банку до відповідача не пропущений.

Доводи відповідача про те, що його кредитною карткою та коштами з неї користувалася інша - невідома особа незаконно, свого підтвердження доказами у суді не знайшли, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Посилання представника відповідача про ймовірність того, що на а.с.28-29 знаходиться копія картки, яку відповідач здав до банку - є необґрунтованими, оскільки картка, номер якої : НОМЕР_3 видавалася відповідачу за іншим кредитним договором від 19 липня 2007 року, ця копія надана з копіює додатку до вказаного договору самим відповідачем з запереченнями проти позову, а тому цей додаток та копія банківської картки є неналежними доказами у цій справі, оскільки не стосуються предмету позову. Інші посилання представника відповідача на пропуск строку позовної давності, відсутність доказів ознайомлення відповідача з правилами кредитування є неспроможними та спростовані наявними у справі матеріалами.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги банку про стягнення заборгованості, підтвердженої розрахунком банку, який відповідачем не спростований - у зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до положень ст..88 ЦПК України, судові витрати, підтверджені квитанцією, які поніс позивач при звернення до суду, в сумі 229 грн. 40 коп. (а.с.1) суд вважає необхідним покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 207, 526, 527, 530, 536, 549, 599, 626-628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 82, 88, 208, 209, 214 -215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідент.номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б\н від 23 липня 2007 року в сумі 21 487 (двадцять одну тисячу чотириста вісімдесят сім) грн. 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідент.номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів після його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Кочева І.В.