Рішення № 38557068, 06.05.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 травня 2014 р. Справа № 903/233/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", м. Луцьк.

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Рованці.

про стягнення 18 691,46 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Бальбуза В.П. - довіреність №1715/06-06 від 02.10.2013р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" звернувся з позовом до відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути 18 691,46 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №789 КП-12 від 30.12.2011р.

Заявлені вимоги підтверджує договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №789 КП-12 від 30.12.2011р. з додатками(а.с.6-11), актом звірки розрахунків станом на 01.10.2012р.(а.с.12), актом прийомки-передачі природного газу №-0012836 від 29.02.2012р.(а.с.12), актом звіряння взаємних розрахунків станом на 11.03.2014р.(а.с.13).

Представник позивача на вимогу ухвали суду від 01.04.2014р. в судовому засіданні долучила до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №811273.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, явку представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 01.04.2014р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду спору, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4560500037873.

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

30 грудня 2011р. між постачальником (позивачем) - Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» та споживачем (відповідачем) - Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №789 КП-12(а.с.6-8).

Згідно п.1.1. даного договору, постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг в розмірах, строках, порядку та умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.4.6. вказаного договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем у розмірі 100% (сто відсотків) від вартості планового обсягу поставки проводиться покупцем до 20-го числа місяця, що передує місяцю поставки відповідно до додатка 2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.

У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Відповідно до п.6.2.2 вказаного договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживачем стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як слідує із матеріалів справи, в лютому 2012р. позивач забезпечив постачання природного газу для відповідача на суму 16 497,27грн., що підтверджується актом прийомки-передачі природного газу №0012836 від 29.02.2012р.(а.с.12).

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті спожитого газу виконав не виконав.

Отже, на день розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 16 455,03грн. Дана обставина додатково підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.10.2012р.(а.с.12), який підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 16 455,03грн. заборгованості за договором №789 КП-12 про постачання природного газу від 30.12.2011р. обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, нарахована позивачем пеня за період з 06.03.2012р. по 06.09.2012р. в сумі 1 244,69грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення термінів оплати за період з 06.03.2012р. по 11.03.2012р. слід стягнути 991,74 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за договором постачання природного газу №789 КП-12 від 30.12.2012рр. підлягають задоволенню в сумі 18 691,46грн. в т.ч.: 16 455,03грн. - основного боргу, 991,74грн. - 3 % річних та 1 244,69 пені.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України сплату судового збору слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. 610, 625, 712, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (45605, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» (43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул. І.Франка, 12, ЄДРПОУ 03339459) 18 691,46грн. в т.ч.: 16 455,03грн. - основного боргу, 991,74грн. - 3 % річних, 1 244,69 пені та 1 827,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення

складено та підписано

07.05.2014р.

Суддя В. М. Дем`як