Ухвала суду № 38556540, 17.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 р. Справа № 1570/3296/2012

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податково служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року в адміністративні справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіносмарт Україна» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податково служби про скасування податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сіносмарт Україна» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податково служби, я кому просило скасувати податкове повідомлення -рішення № 0003512360 від 31 жовтня 2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що зазначене рішення є протиправним, оскільки, воно суперечить діючому законодавству, висновки, викладені в акті перевірки не відповіають дійсності.

Представник відповідача позов не визнав, зазначив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено правомірно на підставі вимог законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року, адміністративний позов ТОВ «Сіносмарт Україна» задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 31.10.2011 року № 0003512360, яким до ТОВ "Сіносмарт Україна"застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 165649,45 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податково служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим що, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.2.6 та п.3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме: не оприбутковано готівкові кошти в касі підприємства в день їх фактичного отримання в сумі 32870, 13 грн. та видача готівки з каси не підтверджена підписом на загальну суму 649,40 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом встановлено, що ТОВ "Сіносмарт Україна" зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.041.2007 року за № 1 556 102 0000 027269 та перебуває на обліку в у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що у період з за період з 21.09.2011 року по 11.10.2011 року на підставі направлень від 12.09.2011 року № 003258/3160, від 13.09.2011 року № 003406/3178, № 003407/3179, № 003408/3188, № 003409/3181, № 003410/3177, від 19.09.2011 року № 003141/3243, № 003612/3237 виданих ДПІ у Приморському районі м.Одеси, працівниками податкової служби відповідно до ст. 77 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 25.08.2011 року № 2758 та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на вересень 2011 року проведено планову перевірку ТОВ «Сіносмарт-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 7380/23-50/35049170 від 18.10.2011 року, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п.2.6 та п.3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 року, а саме: встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства в день їх фактичного отримання в сумі 32870, 13 грн. та встановлено, що видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом на загальну суму 649,40 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки та згідно п.п.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно ст.ст. 1, 2 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 року №0003512360, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 165649,45 грн. (а.с.32).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність та необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 року №0003512360, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320, уся готівка, надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що згідно наданих первинних документів: касової книги за 2010р. (чек ЛВ 0042323 від 12 серпня 2010 року виданого ОСОБА_2 з чекової книжки за №№ ЛВ 0042301 -0042325 АБ "Південний"рахунку № 26000311368401, прибуткового ордеру від 12 серпня 2010 року за № 9 отримано готівкові кошти в сумі 40203,60 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.08.2010 року. За 12 серпня 2010 року у касовій книзі підприємством оприбутковано лише 7333,47 грн., тобто оприбуткування готівки в касі підприємства не проведено в повній сумі в день її фактичного одержання.

Проте, листом 9 Касової книги позивача відображено оприбуткування за банківською випискою від 12.08.2010р. готівкових коштів в сумі 40203,60грн. та виплату отриманих готівкових коштів в той же день за відомістю на виплату грошей на суму 7333,47грн. та видатковим касовим ордером № 10 від 12.08.2010р. на суму 32870,13грн., як повернення боргу за авансовими звітами, та зафіксовано залишок у касі в розмірі 0,00 грн. Додатком № 3 до акту зафіксовано опрацювання авансових звітів при проведенні перевірки вимог касової дисципліни.

Таким чином, позивачем у повній відповідності за діючим законодавством України здійснено оприбуткування готівки в касі на підставі прибуткового касового ордеру № 9 від 12.08.2010р. в сумі 40203,60 грн. в повному обсязі.

Відповідно до вимог п.3.5. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004р. №637, для виведення залишку готівки у касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом.

Під час проведення перевірки посадовими особами відповідача встановлена наявність понадлімітного залишку готівки в касі позивача 17.12.10р. в розмірі 649,40 коп., що обґрунтовано видачею грошових коштів, не підтверджено підписом.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що даний висновок не відповідає дійсності, оскільки, до листа 16 касової книги за 17 грудня 2010р. додано прибутковий касовий ордер №17 від 17.12.2010р., видатковий касовий ордер та відомість на виплату грошей ВЗП-000013 за грудень 2010р., в якій в кожній графі стовпчика "Підпис про одержання" міститься підпис одержувача грошових коштів.

Крім того, в акті не зазначено, в якій графі про видачу грошових коштів не міститься підпису отримувача. Доводи апеляційної скарги також не містять такої інформації.

Відповідно до преамбули Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637, Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п.2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в якому встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

У відповідності до пункту 2.8 цього Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Згідно з пунктом 7.24 вказаного Положення у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Абзацом другим частини першої статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Судом першої інстанції було допитано в якості свідків ОСОБА_3 - директора підприємства та ОСОБА_4, які пояснили, що підпис на касовому ордері було поставлено в день отримання готівки.

Доводи апеляційної скарги дублюють заперечення на адміністративний позов, та не містять доказів на підвердження правомірності висновків акту перевірки та нарахування штрафних санкцій за на підставі ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", а також пояснення, в акті перевірки зазначено, що видача готівки з каси не підтверджена підписом в касових ордерах.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає що висновки акту перевірки щодо встановлення понадлімітних залишків готівки в касі підприємства та порушення п.п.2.6 п.2; п.п.3.5 п.3 Положення про ведення касових операцій в національної валюті в Україні є необґрунтованими та такими що не відповідають чинному законодавству, а податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 0003512360 є протиправним та підлягає скасуванню, що обґрунтовано встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.