Ухвала суду № 38556443, 17.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 р. Справа № 815/5728/13-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Вішневської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скаргами ОСОБА_2, Головного управління МВС України в Одеській області, Головного Управління державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Одеській області, Головного Управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошових коштів, витрачених на лікування та протезування, зобов'язання здійснити виплату грошових коштів, витрачених на лікування в результаті дорожньо-транспортної пригоди при виконанні службових обов'язків у загальному розмірі 71.847,37 грн., грошових коштів, витрачених на юридичну допомогу в сумі 3.000,00 грн. та моральної шкоди у сумі 20.000,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Одеській області, в якому просив зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області здійснити виплату грошових коштів, витрачених на лікування в наслідок дорожньо-транспортної пригоди під час виконання службових обов'язків в розмірі 71.847,37 грн., грошових коштів, витрачених на юридичну допомогу в сумі 3.000,00 грн., моральної шкоди в сумі 20.000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що посилаючись на те, що він став інвалідом ІІІ групи в наслідок каліцтва отриманого в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, у зв'язку з чим відповідно до п.п.2 п.25 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. №114, має право на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження здоров'я під час виконання службових обов'язків.

Відповідач - Головне Управління МВС України в Одеській області, позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що орган внутрішніх справи не має відношення ані до джерела підвищеної небезпеки, яким була заподіяна шкода позивачеві, ані до причин та умов, що спонукали до вчинення злочину. Відповідно до Акта форми 5-Н та матеріалах службового розслідування, не виявлено відповідальності посадових осіб керівництва Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області у скоєнні нещасного випадку за участю старшого ДІМ ВДІМ Ізмаїльського МВ УМВС капітана міліції ОСОБА_2, у зв'язку з чим ані керівництво Ізмаїльського МВ, а тим більше посадові особи ГУМВС України в Одеській області не мають будь-якого відношення до причин надзвичайної події, що сталася у 2000 році на автодорозі Ізмаїл-Кирнички за участю позивача. Також, відповідач наголошує на тому, що 28.04.2011 року Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007р. №707, складено Висновок про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції вразі поранення або встановлення інвалідності підполковнику міліції ОСОБА_2, за результатами розгляду якого Міністерством внутрішніх справ України були виділені кошти, переведені до Ізмаїльського МВ, та у подальшому була проведена виплата у сумі 23.523,00 грн., у зв'язку з чим, на думку відповідача, ГУМВС України в Одеській області зі свого боку виконало всі зобов'язання, які передбаченні чинним законодавством.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року, до участі у справі в якості другого відповідача було притягнуто Головне Управління державної казначейської служби України в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо не виплати грошових коштів, витрачених позивачем на лікування та протезування; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити виплату на користь ОСОБА_2 грошових коштів, витрачених на лікування в результаті дорожньо-транспортної пригоди при виконанні службових обов'язків, у загальному розмірі 71. 847,37 грн., за рахунок коштів Державного бюджету України. В інший частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління МВС України в Одеській області, Головне Управління державної казначейської служби України в Одеській області подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про відшкодування витрат на юридичну допомогу та відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в який ставить питання про скасування постанови суду у вказаній частині та прийняття нового рішення про стягнення на його користь витрат на юридичну допомогу та відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 20.000,00 грн.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений у відставку за п. 65 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 28 лютого 2011 року. Позивачу призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 березня 2011 року за вислугою 31 року в розмірі 88% грошового забезпечення. Згідно з довідкою до Акта огляду МСЕК від 09.03.2011 року, позивачу встановлено третю групу інвалідності, що пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вважає, що вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошових коштів, витрачених на лікування та протезування, зобов'язання здійснити виплату грошових коштів, витрачених на лікування в результаті дорожньо-транспортної пригоди при виконанні службових обов'язків у загальному розмірі 71.847,37 грн., а також похідні вимоги про стягнення грошових коштів, витрачених на юридичну допомогу в сумі 3.000,00 грн. та моральної шкоди у сумі 20.000,00 грн. подані з пропуском встановлено законом строку.

Згідно ч.1, 2 ст. 99 КАС України, - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошових коштів, витрачених на лікування та протезування, зобов'язання здійснити виплату грошових коштів, витрачених на лікування в результаті дорожньо-транспортної пригоди при виконанні службових обов'язків у загальному розмірі 71.847,37 грн., а також похідні вимоги про стягнення грошових коштів, витрачених на юридичну допомогу в сумі 3.000,00 грн. та моральної шкоди у сумі 20.000,00 грн. подані з пропуском встановлено законом строку звернення до адміністративного суду та поважних причин для поновлення такого строку позивачем не надано.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що позивач у період з 21.09.2010 року по 11.10.2010 року знаходився на лікуванні у відділенні травматології та ортопедії міської клінічної лікарні м. Миколаєва, де йому було зроблено ендопротезування. Разом з тим, з вимогою про виплату витрачених сум ОСОБА_2 звернувся до ГУМВС України в Одеській області лише 22 лютого 2012 року, та до адміністративного суду - 26 червня 2013 року.

Звернення ОСОБА_2 з позовом в порядку цивільного судочинства, на думку колегії, не є поважною причиною для пропуску встановленого законом строку на звернення до адміністративного суду. Невірне, помилкове сприйняття позивачем способу захисту свого права не може свідчити про поважність причин пропуску нею строку звернення до адміністративного суду.

За відсутністю підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду, судова колегія вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошових коштів, витрачених на лікування та протезування, зобов'язання здійснити виплату грошових коштів, витрачених на лікування в результаті дорожньо-транспортної пригоди при виконанні службових обов'язків у загальному розмірі 71.847,37 грн., а також похідні вимоги про стягнення грошових коштів, витрачених на юридичну допомогу в сумі 3.000,00 грн. та моральної шкоди у сумі 20.000,00 грн. повинні бути залишені без розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, позовну заяву суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанову або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених ст. 155 КАС України.

Керуючись ст.ст. 155, 195, 196, ч.1. ст.203, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління МВС України в Одеській області, Головного Управління державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Одеській області, Головного Управління державної казначейської служби України в Одеській області залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст виготовлено та підписано 28 квітня 2014 року.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.