Рішення № 38553797, 08.04.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2014 Справа № 905/4426/13 Господарський суд Донецької області, у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Коровіній І.С. розглянувши матеріали

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика"

до

Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"

про

стягнення 41486,40грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення основного боргу у розмірі 41486,40грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №15/650 від 17.05.2011 в частині своєчасної та повної оплати вартості переданого відповідачу товару, у зв’язку з чим заборгованість відповідача становить 41486,40грн.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: договору №15/640 від 17.05.2011; специфікації №3 від 20.08.2012; акту приймання-передачі матеріальних цінностей від 17.10.2012; накладної №313 від 17.10.2012.

05.08.2013 до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" про стягнення неустойки в розмірі 4148,64грн.

Ухвалою від 05.08.2013 зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" про стягнення неустойки в розмірі 4148,64грн. повернуто без розгляду.

08.08.2013 до господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на ухвалу господарського суду від 05.08.2013 про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду по справі №905/4426/13.

Ухвалою суду від 09.08.2013 провадження у справі №905/4426/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення 41486,40грн. зупинено до повернення матеріалів справи №905/4426/13 до господарського суду Донецької області.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.08.2013 у справі №905/4426/13 повернуто заявникові без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2013 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013 по справі №905/4426/13 повернуто без розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.03.2014 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 26.03.2014 в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи продовжений на 15 днів до 12.04.2014 за клопотанням відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву №17/542-1342 від 02.04.2014, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки, позивач в порушення умов договору та специфікації до теперішнього часу не здійснив поставку у повному обсязі, а також не надав відповідачу разом з продукцією рахунок, паспорт та технічну документацію

В судове засідання призначене на 08.04.2014 представники сторін не з’явились.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши його пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17.05.2011 між Приватним акціонерним товариством "Важпромавтоматика", як постачальником (позивач) та Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", як покупцем (відповідач) підписаний договір №15/650.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцеві у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується у відповідності з умовами даного договору прийняти продукцію та оплатити її.

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Ціна продукції вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 2.1 договору).

Орієнтовна сума договору на момент укладання договору складає 900000,00грн. Загальна вартість договору є величиною перемінною и складається з сум всіх специфікацій, оформлених к даному договору (п. 2.2 договору).

Умовами передачі товару, що встановлені п. 6.1 договору, на постачальника покладені зобов'язання щодо передачі покупцю одночасно з продукцією наступних документів: а)рахунок, б)сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності), в) накладну (у накладній обов'язково повинно бути посилання на отримувача продукції), г) податкову накладну.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що оплата провадиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України.

Відповідно до п.9.3 покупець проводить оплату за поставлену продукцію відповідно порядку визначеного у специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 13.2 договору договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.12.2012.

Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано специфікацію №3 від 20.08.2012 до договору на загальну суму поставки у розмірі 512840,40грн., відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку продукції за найменуванням, у кількості, за ціною, визначеними у даній специфікаціях. Умови поставки – СРТ склад Покупця згідно ІНКОТЕРМС-2010, поставака – 3-5 днів після заявки покупця. Умови оплати: оплата продукції провадиться протягом 30 календарних днів після поставки та отримання документів, визначених у п. 6.1 договору.

Договір та специфікація №3 від 20.08.2012 до договору, укладені між позивачем та відповідачем, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 41486,40грн., що підтверджується накладною №313 від 17.10.2012 на суму 41486,40грн., актом приймання-передачі товару від 17.10.2012, яка надана позивачем та міститься в матеріалах справи.

З представленої накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить усі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано копію акту приймання-передачі матеріальних цінностей, згідно якого позивачем відвантажено відповідачу електроди у кількості 300кг на суму 41486,40коп.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних накладних здійснювались на виконання договору поставки №15/650 від 17.05.2011.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як роз‘яснено в п.п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаної накладної здійснювалась на виконання договору поставки №15/650, оскільки між сторонами був укладений тільки один цей договір, строк дії якого визначений сторонами до 31.12.2012, поставка здійснювалась в межах строку дії договору.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про невиконання позивачем вимог п.6.2 договору, а саме не надання усіх документів разом з передачею товару, оскільки такі доводи спростовуються у тому числі актом приймання-передачі від 17.10.2012.

До того ж, згідно п. 6.2. п. 6.3 договору, передбачено, що якщо на момент передачі товару, який -небудь документ відсутній, він повинен бути переданий протягом 2 днів, у разі не передачі документів, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості товару.

Позивачем не надано доказів встановлення відповідачу строку для надання документів, що стосуються товару, не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення відповідачу товару.

Навпаки матеріали справи свідчать про прийняття позивачем продукції від відповідача на виконання умов договору №15/650.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем повинна бути оплачена відповідно до п. 3 специфікації, а саме протягом 30 днів після поставки продукції на склад покупця та отримання документів визначених у п. 6.1 договору.

Проте відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, станом на момент звернення позивача до суду, заборгованість відповідача становить 41486,40грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого останній не оплатив, станом на теперішній час заборгованість становить 41486,40грн.

Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 41486,40грн., а матеріали справи таких не містять.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 41486,40грн грн. суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (м.Краматорськ, Донецька область, 83406, код ЄДРПОУ 00210602 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" (просп. Леніна, 56, м.Харків, 61072, код ЄДРПОУ 21266653) суму основного боргу у розмірі 41486 (сорок одна тисячу чотириста вісімдесят шість) грн. 40коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Д.М. Огороднік

Дата складення повного рішення 14.04.2014.