Постанова № 38552127, 06.05.2014, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/811/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л. при секретарі Боротей А.Е., з участю позивача ОСОБА_1, відповідача - головного державного інспектора праці Сойма М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області Сойма Михайла Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області Сойма М.В. про скасування постанови №07-06-017/0214-0214-0007 від 20.03.2014 року про накладення адміністративного стягнення стосовно нього та закриття справи про адміністративне правопорушення зазначивши, що 20.03.2014 року інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області Сойма М.В. була проведена перевірка за результатами якої складено протокол та винесено постанову, в якій зазначено, що в.о. директора ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_1 допустив адміністративне правопорушення передбачене ст. 188-6 КУпАП, а саме не забезпечив виплату заробітної плати працівникам підприємства на загальну суму 617 256,36 грн., чим порушив вимоги ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 116 КЗпП України, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», у зв'язку чим накладено на нього штраф у розмірі 870 грн.. З даною постановою він, позивач, не згідний, оскільки ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» з початку 2012 року не працює взагалі, у зв'язку наявністю великої заборгованості по заробітній платі та неясністю подальшої роботи комбінату, працівники звільнилися. Майно підприємства арештоване, приміщення опечатані. Судові накази про стягнення заборгованості по заробітній платі 38 чоловікам на загальну суму 484 207,93 грн. перебувають на виконанні у ДВС, а також на протязі 2012-2013 років виконавчою службою було арештовано та в подальшому реалізовано майна в рахунок погашення боргу по заробітній платі на суму 376 871,53 грн., а також і надалі проводяться виконавчі дії по арешту та реалізації іншого обладнання та майна підприємства. Враховуючи, що підприємство не веде ніякої діяльності, відсутні будь-які кошти та забезпечити виплату заробітної плати є неможливим, тому позивач просив скасувати постанову від 20.03.2014 року про накладення на нього адміністративного стягнення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та пояснив, що в лютому 2012 році він був призначений в.о. директора ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» та з того часу підприємство не працює, всі рахунки заблоковані та кошти ні з підприємства, ні на рахунок підприємства не поступають. Майже 70 % обладнання було реалізовано виконавчою службою, на інше майно накладено арешт. Також була порушена справа про банкрутство та арбітражний керуючий зобов'язав його забезпечити збереження коштів та майно підприємства. При перевірці державним інспектором праці Сойма М.В. підприємства, він, ОСОБА_1, пояснював, що не має коштів на виплату працівникам заробітної плати, оскільки підприємство не працює, рахунки заблоковані, тому припис інспектора від листопада 2013 року він не мав можливості виконати. ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» є власністю Державного агентства резерву України, яке надає для переробки та зберігання зерно, однак воно ж і забирає його та реалізовує, а саме підприємство прибуток не отримує. Позивач також зазначив, що по його заробітній платі також є заборгованість, яку також не має можливості отримувати у зв'язку відсутністю коштів, тому вважав, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення є безпідставною та просив її скасувати.

В судовому засіданні відповідач - головний державний інспектор праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області Сойма М.В. позов не визнав та пояснив, що Закон України «Про оплату праці» та Кодекс законів про працю України передбачає необхідність виплати працівникові заробітної плати та наявність провадження про банкрутство не дає підстав порушувати норми даного закону. Позивач не виконав припис від 13.11.2013 року, у зв'язку чим на нього, як в.о. директора був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 188-6 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, згідно постанови №07-06-017/0214-0214-0007 про накладення адміністративного стягнення відповідно до ст. 188-6 КУпАП від 20.03.2014 року, ОСОБА_1 в.о. директора державного підприємства «Батьовський комбінат хлібопродуктів», допустив адміністративне правопорушення передбачене статтею 188-6 КУпАП, а саме не забезпечив виплату заробітної плати працівникам не менше двох разів на місяць, а також не виплатив заборговану заробітну плату 47 працівникам підприємства на загальну суму 617 526,36 грн., в тому числі 45 звільненим працівникам в сумі 512 909,29 грн., чим порушив вимоги ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 116 КЗпП України, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та п. 1 припису (а.с. 5-6).

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що посадова особа при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Складання протоколу та винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було здійснене відповідачем у зв'язку порушенням дотримання законодавства про працю. При цьому, суд вважає, що останній виявив поспішність, складаючи протокол та постанову лише за наявності самого факту заборгованості із виплати заробітної плати, не з'ясовував, зокрема, чи мало підприємство, кошти для її виплати. З'ясування цієї обставини має важливе значення для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, оскільки суб'єктивна його сторона характеризується прямим умислом.

Так, в акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №07-06-017/0219 від 20.03.2014 року зазначено, що на підприємстві існує заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам за період з листопада 2008 року по 1 лютого 2014 року 47 працівникам на загальну суму 617 256,36 грн.. Станом на 13 листопада 2013 року на підприємстві існувала заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам за період з 1 листопада 2008 року по 1 листопада 2013 року 48 працівникам на загальну суму 579 266,79 грн.. На час проведення перевірки, тобто станом на 20.03.2014 року заборгованість по заробітній платі з листопада 2013 року збільшилась на 37 989,57 грн. та затримано виплату за робітної плати за лютий 2014 року двом найманим працівникам на суму 5 016,32 грн.. В ході проведення перевірки встановлено, що грошових коштів на рахунок ДП «Батьовський КХП» не надходило і відповідно грошові кошти ні на які цілі не витрачались (а.с. 12-14).

Відповідно до довідки в.о. директора ДП «Батьовський комбінат хлібопродуктів» за період з 13 листопада 2013 року по 20 березня 2014 року на розрахункові рахунки та у касу ДП «Батьовський КХП» грошові кошти не надходили та не витрачалися (а.с. 11).

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, судом встановлено, що відповідачем не досліджувалось питання щодо безпідставності та умисності невиплати заробітної плати позивачем, і не наведено доказів на підтвердження цих обставин, а просто перелічено суми заборгованості по невиплаті без їх аналізу й оцінки. При цьому, об'єктивне посилання позивача на неможливість виплати заробітної плати, відповідач не перевірив і правової оцінки йому не давав.

Безпідставною треба вважати таку невиплату заробітної плати, яка вчинена за наявності об'єктивної можливості здійснити виплату, а для з'ясування такої можливості необхідно перевіряти фінансово-економічний стан підприємства, установи чи організації, де виявлено невиплату, а також мету використання коштів, які надходили на їхні рахунки. При цьому можна виявити й конфлікт інтересів підприємства та його працівників, коли за наявності заборгованості з виплати заробітної плати кошти, що надходили на рахунок підприємства, витрачались для підтримання його діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що єдиним можливим фактом винності позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КУпАП, є протокол та постанова. Крім того, відповідачем не була спростована довідка позивача, як в.о. директора підприємства, що у вказаний в постанові період на розрахункові рахунки та у касу кошти не надходили та не витрачались. Тому в даному випадку, так як позивач своєї провини не визнав - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували мотиви позивача, однак цього ним зроблено не було.

У зв'язку наведеним, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області Сойма М.В. про скасування постанови №07-06-017/0214-0214-0007 від 20.03.2014 року про накладення адміністративного стягнення на нього є підставним та доведеним, у зв'язку чим підлягаю задоволенню.

Враховуючи, що суд вважає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення слід скасувати, тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у відповідності до положень ст. 293 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 11, 71, 160, 163, 171-2 КАС України, ст. ст. 245, 252, 293 КУпАП,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову №07-06-017/0214-0214-0007 від 20 березня 2014 року про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 870 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 73 (сімдесят три) гривні 08 копійку судового збору.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Гал Л. Л.