Ухвала суду № 38549826, 29.04.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/343/14 Справа № 705/2970/13-к Категорія: ч.2 ст.307 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Коваль А. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Євтушенко В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого судді Євтушенка В.Г.

суддів Попельнюха Р.О., Биби Ю.В.

при секретарі Єгоровій С.А.

за участі: прокурора Суботіної С.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси у приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, уродженка м. Умань Черкаської обл., освіта вища, не заміжня, не працююча, проживаюча по АДРЕСА_1, раніше судима вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2013 року за ч.2 ст.307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є її власністю,

засуджена за ч.2 ст.307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Згідно ч.4 ст.70 КК України вирішено частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2013 року та остаточно призначити до відбування покарання - 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що є її власністю.

Строк покарання ОСОБА_3 вирішено рахувати з моменту затримання - з 17 квітня 2013 року.

Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській обл. витрати на проведення експертиз - 1497,80 грн.

Вирішено питання про речові докази.

Кошти в сумі 1620,00 грн. на які згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2013 року накладено арешт звернуто в дохід держави в рахунок конфіскації майна.

ОСОБА_3 визнана винною у тому, що вона за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, дати та часу у 2013 року незаконно придбала, зберігала з метою збуту, а 17 квітня 2013 року близько 19 год. 20 хв. неподалік приміщення ТОВ „Уманьпиво" по вул. Л.Іскри, 29 у м. Умані Черкаської обл., діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів незаконно збула за 160,00 грн. ОСОБА_4 у одноразовому медичному шприці особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - екстракційний опій, маса якого у перерахунку на суху речовину (згідно висновку судово-хімічної експертизи №2/497 від 18 квітня 2013 року) складає - 0,376 г.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_3, не заперечуючи правильності встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення та правової кваліфікації своїх дій, просить вирок змінити і на підставі ст.69 КК України пом'якшити покарання, вважаючи, що суд не врахував у даному провадженні всі пом'якшуючі покарання обставини.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечив доводи апеляції, вивчивши матеріали справи і перевіривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке її засуджено, як і правильність кваліфікації її дій за ч.2 ст. 307 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні в порядку, передбаченому ст.349 КПК України, доказами та ніким не оспорюється.

Покарання обвинуваченій суд призначив у відповідності до вимог ст.65 КК України, з достатнім урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких. Судом вірно враховано дані про особу обвинуваченої, яка має позитивну характеристику, наявність пом'якшуючих покарання обставин - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, на що обвинувачена посилається у своїй апеляційній скарзі. Про наявність інших таких обставин у апеляційній скарзі не приведено.

Згідно положень ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, що має місце у даному випадку, покарання призначається за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Таким чином є вірним призначення обвинуваченій судом першої інстанції остаточного покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України фактично - шляхом часткового складання призначених покарань, як це передбачено згаданою нормою кримінального закону, але помилково зазначено судом, як - шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання згідно вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2013 року у виді 6 років позбавлення волі. При цьому важливим правильним є рішення суду про зарахування до строку покарання попереднього ув'язнення, визначивши початок строку з моменту затримання обвинуваченої - з 17.04.2013 року.

Підстав для застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання за злочин, щодо якого ухвалено оскаржений у даному кримінальному провадженні вирок, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає, оскільки призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом можливо за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, а в даному випадку ОСОБА_3 вчинила тяжкий корисливий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, є наркозалежною особою (а.с.133), що обумовлює необхідність для виправлення і перевиховання винної та попередження нових злочинів призначення передбачено законом покарання. При цьому колегія суддів ураховує те, що суд призначив мінімальний за санкцією ч. 2 ст. 307 КК України строк покарання.

Також колегія суддів приймає до уваги, що обвинувачена ОСОБА_3 наразі уже відбуває покарання у виді 6 років позбавлення волі за попереднім вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2013 року, який набрав законної сили, і, що у даному кримінальному провадженні пом'якшити це покарання, як того просить ОСОБА_3, згідно закону не є можливим.

Суд першої інстанції, призначаючи згідно оскарженого вироку остаточне покарання, зобов'язаний був призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, оскільки поглинення однакових за розміром покарань неможливе, і приєднав лише невелику частину - 6 місяців. Обставин, які б свідчили про неправильність такого призначення судом першої інстанції покарання обвинуваченій ОСОБА_3, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК, колегія суддів,

у х в а л и л а:

вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2014 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченої - без задоволення.

Касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :