Вирок № 38549143, 06.05.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4186/14-к

Номер провадження 1-кп/629/14/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Криворотенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12013220380001866 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця село Бунакове, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Науменка В.В.,

- захисту -обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді незаконного обігу холодної зброї, і бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи з прямим умислом, направленим на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, в 90-х роках, знаходячись в с. Бунакове, Лозівського району, Харківської області, отримав в подарунок від свого покійного дядька ОСОБА_4 саморобний ніж, який, достовірно знаючи, що він є холодною зброєю, переносив його при собі та зберігав в своєму автомобілі марки ВАЗ 21013, із метою подальшого його використання, без передбаченого законом дозволу.

В ніч з 11 вересня 2013 року по 12 вересня 2013 року в період часу з 23:45 години по 00:30 годину, працівниками міліції при складанні адміністративного протоколу, у громадянина ОСОБА_1 з його автомобілю марки ВАЗ 21013, який знаходився за адресою: м. Лозова, Харківської області біля «Будинку культури» на проїжджій частині, було вилучено ніж, який згідно висновку експерта № 171 від 12 вересня 2013 року є холодною зброєю колючо-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом за типом мисливських ножів, який він перевозив для самооборони.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному ним злочині та просить суд застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році», так як він є інвалідом 2 групи, з приводу чого надав письмову заяву.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України, тобто носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом органічний розлад особистості, але згідно висновку акту судово-психіатричної експертизи № 255 від 21 березня 2014 року ОСОБА_1 в період часу скоєння правопорушення знаходився у стані, поза яким-небудь тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; на даний час за своїм психічним станом в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує, одружений, має середню освіту, не працює, є інвалідом 2 групи.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення.

Відповідно до п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, осіб, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, передбачений ч.2 ст. 263 КК України до набрання чинності Законом України „Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року, є інвалідом 2 групи, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААА № 612805, виданою 10.10.2011 року міжрайонною радіологічною МСЕК № 2.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року із змінами внесеними згідно закону, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно до ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно звільнити від відбування покарання на підставі ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Судові витрати по справі покласти на обвинуваченого ОСОБА_1.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, п. «г» ст.1 ст.ст. 8, 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Харківській області р/р 31419544700005 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, код банку 37999680, код доходів 24060300 судові витрати за проведення криміналістичної експертизи № 171 від 12.09.2013 року в розмірі 293 гривні 40 копійок.

Речові докази по справі:

- ніж, який відповідно до квитанції № 71, знаходиться на зберіганні в оружейній кімнаті Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області - знищити, як такий, що не представляє цінності;

- диск СD-R 80 МІN 700 МВ ARITA compact disc сірого кольору - односторонній з відеозаписом проведення вилучення холодної зброї ножа в ході огляду місця події від 12.09.2013 року, долученого до кримінального провадження № 12013220380001866 від 12.09.2013 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова