Постанова № 38548285, 29.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2014 року № 826/1763/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Експерт"до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001402202 від 03.02.2014р.На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Експерт", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.02.2014 р. №0001402202.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано цінні папери Товариства без мети для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «ФК «Експерт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. За результатами перевірки складено Акт від 21.01.2014 р. №179/2202/36531540 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 858 057,00 грн. в т. ч. по періодах: за ІІ квартал 2011 р. -782 322,00 грн., ІІІ квартал 2011 р. -12 420,00 грн., І квартал 2012 р. -63 315,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивачем було подано заперечення, за результатом заперечень Листом від 30.01.2014 р. Податковий орган повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2014 р. №0001402202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 873 818,00 грн. (за основним платежем 858 057,00 гривень та за штрафних фінансових санкцій 15 829,00 гривень).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активів "Ніко Фінанс", що діє в інтересах Пайового Венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Ніко Інвест» (Продавець), з іншого боку, було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №Д 1-01/06/2011 від 01.06.2011 р. (надалі по тексту Договір №Д 1-01/06/2011).

У відповідності до п. 1.1 - п. 1.2 Договору №Д 1-01/06/2011, за цим Договором Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продавцю папери з наступними характеристиками вид: акції іменні прості; найменування емітента ПАТ «будівельна корпорація «Європа-Азія-Україна»; код ЄДРПОУ емітента 33151902; форма випуску та існування ЦП: без документарна; номінальна вартість ЦП: 1,00 (одна грн. 00 коп.); код ЦП: UA 4000065767; кількість ЦП: 3 401 400,00 грн. Загальна договірна вартість цінних паперів за цим Договором (сума Договору) становить 3 401 400,00 грн., без ПДВ.

Згідно з п. 2.1 - п.2.5 вищезазначеного Договору, Оплата за цінні папери здійснюється шляхом безготівкового розрахунку: Грошові кошти, як оплата за ЦП у розмірі, визначеному в п. 1.2 цього договору, мають надійти на банківський рахунок Продавця у строк до 30 червня 2011 року (включно). Сторони повинні забезпечити надходження ЦП на рахунок Покупця (з урахуванням строку, необхідного Зберігачеві на здійснення дій із списання ЦП з рахунку Продавця та їх зарахування на рахунок Покупця) у строк до 30 червня 2011 року включно Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання за даним Договором з моменту надання Зберігачу у встановленому порядку розпорядження на списання ЦП на користь Покупця в межах строку визначеному з урахуванням п. 2.2. цього Договору. Цінні папери вважаються переданими з моменту зарахування їх на рахунок в цінних паперах Покупця. Поставка ЦП за цим договором здійснюється в межах депозитарної системи України. Покупець вважається таким, що виконав свої зобов'язання за цим Договором, з моменту надання обслуговуючій його банківській установі платіжного доручення на списання грошових коштів у розмірі, визначеному п. 1.2 цього договору, як оплата за ЦП для їх перерахування на банківський рахунок Продавця. Таке платіжне доручення має надійти в банківську установу в межах строк, визначеного з урахуванням п. 2.1 цього договору. Сторони мають статус платників податку на прибуток на загальних умовах.

Позивач зазначає, що зобов'язання сторін виконано належним чином та в повному об'ємі та на підтвердження надано: Акт приймання-передачі цінних паперів від 07.06.2011 р.; копія банківської виписки від 03.06.2011 р. про сплату 3 401 400,00 грн. виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №001433 від 07.06.2011 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Крім того, Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та громадянином України ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2) (Продавець), з іншого боку, було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №Д 2-01/08/2011 від 01.08.2011 р.

Відповідно до пп. 1.1 п.1 Договору Д 2-01/08/2011, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а покупець прийняти та оплатити продавцю іменні прості акції ПАТ "Будівельна корпорація "Європа-Азія-Україна" у кількості 3 417 шт. за загальною договірною вартістю 54 000 грн.

Позивач зазначає, що зобов'язання сторін виконано належним чином та в повному об'ємі та на підтвердження надано: Акт приймання-передачі цінних паперів від 03.08.2011 р.; копія банківської виписки від 02.08.2011 р. про сплату 54 000,00 грн. виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №001433 від 03.08.2011 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "НІКО ФІНАНС", що діє в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "ЦЕНУМ" виступає як (Продавець), з іншого боку, було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД2-28/03/2012 від 28.03.2012 р.

Відповідно до пп. 1.1 п.1 продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а покупець прийняти та оплатити продавцю іменні прості акції ПАТ "Будівельна корпорація "Європа-Азія-Україна" у кількості 90 000 шт. на загальну суму 301 500,00 грн.

Позивач зазначає, що зобов'язання сторін виконано належним чином та в повному об'ємі та на підтвердження надано: Акт приймання-передачі цінних паперів від 30.06.2012 р.; копія банківської виписки від 30.03.2012 р. про сплату 301 500,00 грн. виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №001433 від 29.03.2012 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Крім того, між Позивачем (Продавець), з однієї сторони, та громадянином України ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2) (Продавець), з іншого боку, було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №Д 2-01/06/2011 від 01.06.2011 р.

Відповідно до пп. 1.1 п.1 Договору Д 2-01/06/2011, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а покупець прийняти та оплатити продавцю іменні прості акції ПАТ "Будівельна корпорація "Європа-Азія-Україна" у кількості 212 500 шт. за загальною договірною вартістю 3 403 900,00 грн.

Позивач зазначає, що зобов'язання сторін виконано належним чином та в повному об'ємі та на підтвердження надано: Акт приймання-передачі цінних паперів від 27.06.2011 р.; копія банківської виписки від 02.08.2011 р. про сплату 54 000,00 грн. виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №001433 від 03.08.2011 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідач наголошує, що з метою належного відпрацювання проведених господарських операцій з купівлі-продажу цінних паперів, емітент яких має ознаки фіктивності, та вручення листа-запиту щодо надання інформації та її документального підтвердження було здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «КУА АПФ «Ніко Фінанс», а саме: м. Київ вул. Воровського, 12 та встановлено, що підприємство не знаходяться за зазначеною адресою, в результаті чого було складено акт про не знаходження вищевказаного платника за адресою. Також були отриманні пояснення від керівника відділення «Приватбанку» ОСОБА_1, що за адресою Воровського 12, знаходиться відділення «Приватбанку».

Суд вважає, що позивачем не доведено факт придбання товариства з метою господарської діяльності, що надало б йому право на формування податкового кредиту та валових витрат з огляду на наступне.

Статтею 19 Господарського Кодексу зумовлено, що Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах: ... фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин ...

Згідно ст. З Господарського Кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

В свою чергу економічний результат (ефект) відображає вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати діяльності підприємства, і виражається в отримання прибутку, економії тих чи інших видів виробничих ресурсів або загальної економії від заниження собівартості продукції тощо.

Відповідно до ст. 42 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями), з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отриманню прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством).

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність прав та обов'язків), мають відокремлене майно. У Господарському кодексі України та статистичних класифікаціях термін «Галузь» визначається як сукупність виробничих (статистичних) одиниць, що беруть участь у переважно однакових або подібних видах економічної діяльності. В Україні основними статистичними одиницями є підприємства чи інші юридичні особи.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року N 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Основний вид економічної діяльності - вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або визначений інший критерій). При цьому, вибір показника для визначення основного виду діяльності, як правило, не впливає на результат.

Допоміжні види економічної діяльності - види діяльності які здійснюються переважно у сфері обслуговування виробництва та призначаються для використання в сфері управління підприємством - бухгалтерський облік, транспортування, складування, закупівля, торгівля, збут, ремонт, технічне обслуговування тощо.

Відповідно до п. 1 ст. 163 Господарського кодексу суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання.

Згідно зі ст. 163 Господарського кодексу та ст. З Закону України "Про цінні напери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року N 3480-1V (зі змінами та доповненнями ) цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передання прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Здійснюючи випуск цінних паперів, емітент бере на себе зобов'язання щодо забезпечення реалізації прав, які посвідчуються такими цінними паперами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року N1560 інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери.

Законодавством про цінні папери, зокрема Законом України „Про цінні папери та фондовий ринок", наведено тлумачення таких термінів: цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам; акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно постанови Верховного суду України від 08.09.2009 у справі № 21-737во09 про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів вони не підписували.

Відповідно до пп. 14.1.244 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Порядок оподаткування операцій особливого виду визначено ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

Відповідно п.153.8 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) зазначено: для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідач зазначає, що в порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ФК «Експерт» занижено інші доходи за перевіряємий період на загальну суму 3 756 900,00грн.

За період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ТОВ «ФК «Експерт» задекларовано податок на прибуток у сумі 25 546,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р встановлено його заниження всього у сумі 858 057,0 грн.

Для з'ясування всіх обставин справи, Судом було надіслано Судовий запит до Управління Пенсійного фонду у Шевченківському районі м. Києва та до ДПІ у Шевченківському районі ГУ МІндоходів у м. Києві про надання інформації відносно ПАТ «Будівельна корпорація «Європа-Азія-Україна» (код ЄДРПОУ 33151902), а саме, звітність, яку подавало дане підприємство протягом 2011 р.-2012 р.

На адресу Суду надійшло повідомлення Управління Пенсійного фонду у Шевченківському районі м. Києва від 18.04.2014 р. №5680/07 (вх. від 22.04.2014 р. №01-5/28895), в якому повідомлялося, що ПАТ «Будівельна корпорація «Європа-Азія-Україна» звітності за період 2011 р. -2012 р. до управління не подавалося.

На адресу Суду надійшло повідомлення ДПІ у Шевченківському районі ГУ МІндоходів у м. Києві від 18.04.2014 р. №623/9/26-59-18-05-28 (вх. від 28.04.2014 р. №01-5/30847/14), з якого повідомлялося, що ПАТ «Будівельна корпорація «Європа-Азія-Україна» звітності за період 2011 р. - 2012 р. подавалося з показниками 0.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Позивачем не надано пояснень з якою метою Товариством було придбано ПАТ «Будівельна корпорація «Європа-Азія-Україна» (цінні папери).

Крім того, Суд звертає увагу, що згідно договору про купівлі-продажу цінних паперів №Д 1-01/06/2011 від 01.06.2011 р. Позивач придбав цінні папери ПАТ «Будівельна корпорація «Європа-Азія-Україна» у кількості 212 500 шт. за ціною 3 401 400,00 грн., в той час, як вартість ЦП за 1 шт. становить 1 грн. (різниця складає 16 грн. за штуку)., проте, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД 2-29/03/2012 від 29.03.2012 р., Позивач продав ЦП (ПАТ «Будівельна корпорація «Європа-Азія-Україна») громадянину України ОСОБА_3 в кількості 90 000 шт., номінальна вартість 1 грн. за ціною 303 000,00 грн. (різниця складає 3,37 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення прийнято з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук