Ухвала суду № 38545450, 09.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 3714/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В. та Довгополова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Дельта» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року у справі за позовом Малого приватного підприємства «Дельта» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06.06.2011 року позивач звернувся з позовом до суду та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області від 02.09.2010 р. № 0001232301/0, № 0001242301/0 та від 16.11.2010 р. № 0001232301/1, № 0001242301/1.

Позивач вважає безпідставними донарахування податковим органом податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість з огляду на те, що твердження податкового органу про те, що підприємством порушено вимоги пп.1.22.1 п.1.22,п.1.25ст.1, пп.4.1.6 п.1.4 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.5,пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є недоведеними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

З позицією суду першої інстанції не погодився апелянт - приватне підприємство «Дельта», вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не здійснив належної перевірки доказів, на які покликався позивач. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції безпідставно підтримано висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 214 379 грн..Також вказує, що висновок податкового органу щодо заниження підприємством податку на додану вартість базується на обставинах, описаних в розділі 3.1.2 «Валові витрати» акта перевірки, судом безпідставно не враховано доводи позивача, якими обґрунтовувалась правильність формування валових витрат підприємства у спірному періоді, та які відповідно підтверджують правомірність формування підприємством податкового кредиту по спірних господарських операціях. З цих підстав просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку Малого приватного підприємства «Дельта» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 рік.

За результатами перевірки складено акт від 16.08.2010 року №607/23-1/19168446 на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 02.09.2010 року № 0001242301/0 по податку на додану вартість в сумі 321 569,00 грн. в тому числі основного платежу в сумі 2314 379,00грн., штрафної (фінансової) санкції в сумі 107 190,00 грн., № 0001232301/0 - по податку на прибуток в сумі 686 086,00грн. в тому числі (основного платежу в сумі 492 127,00грн., штрафної (фінансової) санкції в сумі 193 953,00 грн..

Встановлено, що при перевірці показників у рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів» виявлено, що МПП «Дельта» в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищило приріст балансової вартості запасів за 1 квартал 2010 року в сумі 12 935 грн. за рахунок помилкового визначення балансової вартості запасів на складах на кінець звітного періоду - 1 квартал 2010 року. Також встановлено, що МПП «Дельта» не включило до складу валового доходу кредиторську заборгованість за придбані продукти харчування та за придбані торгово-посередницькі послуги, по якій минув термін позовної давності.

На запит ДПІ у Дрогобицькому районі щодо надання наступних документів: договорів, угод та додатків до них по взаємовідносинах з СПД-ФО ОСОБА_1, СПД-ФО ОСОБА_2 та СПД-ФО ОСОБА_3 за 2006-2010 роки, директор підприємства у відповіді від 10.08.2010 року зазначив, що залишає за собою право не надавати документи, які належать до періоду 2006-2009 роки, оскільки ці документи не мають відношення до періоду, що перевіряється.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність висновків податкового органу щодо порушення МПП «Дельта» пп. 1.22.1 п.1.22, п.1.25 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки останнє не включило до складу валового доходу безповоротну фінансову допомогу у вигляді кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, в 2 кварталі 2009 року - 106747 грн., в 3 кварталі 2009 року -266729 грн., в 1 кварталі 2010 року - 115532 грн., та в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включило до складу валових витрат витрати в сумі 452805 грн. (в 2 кварталі 2009 року -88956 грн., в 3 кварталі 2009 року - 222274 грн., в 1 кварталі 2010 року - 96277 грн.), по яких не здійснено компенсацію їх вартості.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що позивачем не включено до складу валового доходу кредиторської заборгованості за придбані продукти харчування та за придбані торгово-посередницькі послуги, по яких минув строк позовної давності, а саме: з СПД-ФО ОСОБА_1 на суму 103 242,0 грн., СПД-ФО ОСОБА_2 на суму 163 487,0 грн.та СПД-ФО ОСОБА_3 на суму 106 747, 0 грн. .

У бухгалтерському обліку при відображенні дебіторської заборгованості слід керуватися нормами П(С)БО10. Для визначення реальної величини дебіторської заборгованості на дату балансу підприємству слід визначати резерв сумнівних боргів, що створюється на суму передбачуваної безнадійної заборгованості з урахуванням ПДВ.

Безнадійну заборгованість списують з балансу підприємства (виключення з активів підприємства) з одночасним зменшенням розміру сумнівних боргів. У разі нестачі цього резерву заборгованість списують на інші операційні витрати.

Нормами П(С)БУ 10 не передбачено проведення процедури стягнення заборгованості та певних дій.

Для здійснення контролю за можливістю повернення заборгованості підприємства зобов'язані обліковувати суму списаної безнадійної заборгованості на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» не менше трьох років (Інструкція №291).

Для збору інформації про зобов'язання (кредиторську заборгованість) і відображення господарських операцій у Плані рахунків застосовуються рахунки класу 4 «Власний капітал і забезпечення зобов'язань», класу 5 «Довгострокові зобов'язання», класу 6 «Поточні зобов'язання». Зобов'язання можуть погашатися шляхом сплати кредитору коштів або відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг у рахунок отриманого авансу.

Податковий облік безнадійної (сумнівної) заборгованості регулюють такі норми Закону про прибуток: дебіторська заборгованість - п. 1.25, пп. 5.2.8, ст. 12, кредиторська заборгованість - пп. 1.22.1 і 4.1.6.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994 року №334-/94 -ВР « Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями , визначено, що валові доходи включають доходи з інших джерел, у тому числі, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів( робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податків.

Таким чином, сума кредиторської заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності, вважається доходом від інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи наведене, МПП «Дельта» не включено до складу валового доходу безповоротну фінансову допомогу у вигляді кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, що є підставою для проведення донарахування податкових платежів податковим органом. Доказів переривання перебігу терміну давності по заборгованості , що виникла до 30.06.2006 року не представлено.

Матеріалами справи встановлено, що між МПП «Дельта» (замовник) та суб'єктами господарювання фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (посередники) укладені угоди щодо надання посередницьких послуг (від 01.07.2008 року з СПД-ФО ОСОБА_1, від 01.07.2009 року з СПД-ФО ОСОБА_4). Предметом даних договорів є: виконання ряду певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента (надалі - покупця), готового придбати продукцію замовника у відповідності до умов останнього, надання допомоги замовникові в укладенні договору купівлі-продажу між ним та покупцем, забезпечення безперебійної поставки товару до покупця.

Суд першої інстанції дослідивши наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання виконаних робіт, вірно зазначив, що у них не конкретизовано зміст наданих посередницьких послуг в натуральному та вартісному виразі, розрахунок визначення вартості наданих послуг. Акти не містять інформації про фактично понесені витрати на виконання посередницьких послуг, не містять інформації якому саме покупцю відвантажено продукцію після виконання дій посередника.

У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва та не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними первинними документами. Крім того, зміст послуг наданих двома суб'єктами господарювання (СПД-ФО ОСОБА_1 та СПД-ФО ОСОБА_4) містить однакову інформацію.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 являються пов'язаними особами МПП «Дельта», оскільки, ОСОБА_1 є єдиним засновником МПП «Дельта», а ОСОБА_4 є директором МПП «Дельта», який уповноважений здійснювати від імені платника податків всі юридичні дії.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що при підписанні договору надання посередницьких послуг та актів здачі приймання-приймання робіт вказана особа- ОСОБА_4 виконував функції як зі сторони замовника, як директор МПП «Дельта», так і зі сторони виконавця, як приватний підприємець.

Укладення договору про надання посередницьких послуг з СПД-ФО ОСОБА_1, замовником яких виступає МПП «Дельта», засвідчує про те, що підписання документів по реалізації вказаного договору відбувалося підпорядкованою особою, а саме, директором підприємства перед його безпосереднім керівництвом (власником юридичної особи), що не може засвідчити при реалізацію принципу вільного волевиявлення при укладенні господарських договорів.

З врахуванням цього, вищевказані договори були укладені з метою зменшення об'єкта оподаткування як податком на прибуток, так і податком на додану вартість .

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань , власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно пп.3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що МПП «Дельта» в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в І кварталі 2010 року включило до складу валових витрат витрати в сумі 13 034,00 грн., які не підтверджені розрахунковими, платіжними та інших документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції на підставі повно та всебічно досліджених доказів дійшов правильних та обґрунтованих висновків про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнятим відповідно до вимог податкового законодавства, а нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Дельта» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2011 року у справі № 2а-5176/11/1370- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

О.М. Довгополов