Вирок № 38543468, 29.04.2014, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2136/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Колодяжного С.Ю.

при секретарі Обертас Н.М.

з участю прокурора Грущака Д.М.

потерпілої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140060000110 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживає АДРЕСА_2, неодноразово судимого, востаннє: 24.06.2010 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.189 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 29.06.2012 року умовно-достроково на невідбуту частину строку покарання 9 місяців 29 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 31.12.2013 року близько 21.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_3, на ґрунті раптово виниклого конфлікту із своїм знайомим ОСОБА_4, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс удари руками та ногами останньому в ділянку обличчя, живота, грудної клітки та тулуба. Відтак, ОСОБА_4 був госпіталізований 01.01.2014 року у комунальний заклад Львівської міської ради «Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м.Львова», де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Таким чином, ОСОБА_4, у відповідності до висновку судово-медичного експерта №5/14, від 03.02.2014 року, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синця навколо правого ока, котрий утворився в результаті дії тупого предмету з обмеженою сферичною поверхнею та відноситься до легкого тілесного ушкодження; травми грудної клітки у вигляді переломів 6 та 7 ребер справа, котрі утворилися в результаті одноразової дії тупого предмету з плоскою поверхнею та мали ознаки тілесного ушкодження середньої важкості; розриву петлі тонкого кишківника з кровотечею та поступленням кишкового вмісту в черевну порожнину із синцем на правій боковій поверхні живота, котрий утворився в результаті одноразової дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, був небезпечним для життя в момент заподіяння, відноситься до тяжкого тілесного

ушкодження та не знаходиться в причинному зв'язку зі смертю; а також забою та розриву лівої легені із синцем на лівій боковій поверхні грудної клітки з поступленням крові та повітря у плевральну порожнину, котрі утворилися від одноразової дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, стали причиною смерті та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, не заперечив фактичних обставин справи та показав суду, що 31.12.2013 року він із своїм другом ОСОБА_5 знаходились в нього дома по АДРЕСА_2, де вживали спиртне. Близько 21.00 год. вони разом вирішили піти до ОСОБА_4, якого він знав давно і підтримував з ним товаристські відносини, щоб з'ясувати обставини конфлікту між ОСОБА_4 та його братами. Вдома у ОСОБА_4 був також квартирант ОСОБА_6 і вони вчотирьох на кухні стали розпивати горілку. Між ним та ОСОБА_4 виникла сварка, яка переросла у бійку, під час якої вони обмінювались ударами, зокрема, він наносив ОСОБА_4 удари руками та ногами в обличчя і тулуб, в тому числі тоді, коли потерпілий лежав на підлозі. У вчиненому розкаюється, просить суд його суворо не карати. Зазначив, що цивільний позов прокурора визнає частково, оскільки вважає, що відшкодуванню підлягають лише витрати лікарні на медикаменти.

Враховуючи, що учасники судового розгляду визнали недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності цих позицій, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України розглянув справу за правилами, передбаченими даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, вчиненим умисно; обставини вчинення злочину, поведінку потерпілого, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння і конфліктував із ОСОБА_3; особу винного, який раніше неодноразово судимий, востаннє 24.06.2010 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.189 КК України до трьох років позбавлення волі (т.2 а.с.132-133), не одружений, не працюючий, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває (т.2 а.с. 140, 142), згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується позитивно (т.2 а.с.136).

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги думку потерпілої, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.2 ст.121 КК України, за якою він обвинувачується.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 ст.69 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі сукупності обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і за переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Щодо цивільного позову прокурора прокуратури Залізничного району м.Львова, заявленого в інтересах комунального закладу Львівської міської ради «Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м.Львова» про стягнення з ОСОБА_3 16692,66 грн., витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_4 за період з 01.01.2014 року по 14.01.2014 року, то такий є підставним і підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Таким чином, із ОСОБА_3 підлягає стягненню 16692,66 грн., оскільки згідно інформації комунального закладу Львівської міської ради «Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м.Львова» (т.1 а.с.11) саме вказана сума коштів була витрачена лікарнею на лікування ОСОБА_4

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З огляду на зазначене, із обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 4/204 від 21.03.2014 року, в розмірі 393,12 грн. (т.2 а.с.31).

Запобіжний захід обвинуваченому, до вступу вироку в законну силу, необхідно залишити попередній у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Запобіжний захід обвинуваченому, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його затримання, тобто з 13 січня 2014 року.

Цивільний позов прокурора прокуратури Залізничного району м.Львова, заявлений в інтересах комунального закладу Львівської міської ради «Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м.Львова» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального закладу Львівської міської ради «Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м.Львова» (р/р 35411003001468 в УДКСУ у Сихівському районі м.Львова, МФО 825014, ЗКПО 01997645) 16692 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) гривні 66 копійок витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_4

Речові докази: чоловічу куртку коричневого кольору зі слідами РБК, тканинну ганчірку зі слідами РБК, 4 змиви РБК, зіскоб РБ, чоловічу футболку чорного кольору, чоловічі штани чорного кольору, чоловічий светр зеленого кольору, які передані на зберігання в Залізничний РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області (т.2 а.с.110-111), - знищити.

Витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №4/204 від 21.03.2014 року, проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУМВС України у Львівській області в розмірі 393 (триста дев'яносто три) гривні 12 копійок відшкодувати за рахунок обвинуваченого - ОСОБА_3 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Колодяжний С.Ю.