Постанова № 38543055, 30.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1639/14

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 311281,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 311281,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач Державне підприємство «Донбасантрацит» був взятий на податковий облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та є платником податку на додану вартість.

Станом на 31.03.2014 відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 311281,00 грн., який виник з нарахованих, але не сплачених податкових зобов'язань, згідно декларацій з податку на додану вартість від 20.01.2014 року №9088128397 у сумі 311281,00 грн., а також у зв'язку з порушенням ДП «Донбасантрацит» норм Податкового кодексу України.

Позивачем з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 відповідачу надіслано першу податкову вимогу від 11.07.2003 № 1/127; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків вручено другу податкову вимогу від 18.08.2003 № 2/131.

Також, відповідно до статті 8 Закону № 2181 активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.06.2011 № 31786777.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 311281,00 грн.

Ухвалою від 31 березня 2014 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу та отримана його повноважним представником 03.04.2014.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Суддя, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, приходить до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Донбасантрацит» (далі ДП «Донбасантрацит») є юридичною особою, зареєстроване Краснолуцьким виконкомом 30 квітня 2003 року за № 04051945Ю0010253, код 32446546 (а.с.6), взято на податковий облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську) за № 29 від 13.05.2003 (а.с.8), є платником податку на додану вартість, що підтверджено свідоцтвом № 100330616 від 29.03.2011 (а.с.23).

ДП «Донбасантрацит» 20.01.2014, у відповідності до вимог чинного законодавства, подано до СДПІ з обслуговування ВПП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року, у якій платником податків самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 311281,00 грн. (а.с. 17-18)

Станом на час розгляду справи відповідач вказану заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 311281,00 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. п. 14.1.156 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно ст. 15 Податкового кодексу України, платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З метою погашення податкового боргу СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: посадовій особі відповідача були особисто вручені перша податкова вимога від 11.07.2003 № 1/127 та друга податкова вимога від 18.08.2003 №2/131. Зазначені вимоги не були виконані, у встановленому законом порядку не оскаржувались. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою (а.с.31-32).

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, враховуючи наявність податкового боргу, відповідно до вимог п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України, рухоме майно і майнові права відповідача були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом від 15.06.2011 № 31786777 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а. с. 16).

Згідно п. п. 16.1.4 п. 1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи.

Пунктом 38.1 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» (і.к.32446546) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 311281,00 грн. (триста одинадцять тисяч двісті вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.В. Агевич