Рішення № 38542885, 29.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17740/13 29.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

До 1. Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство «Юстиція»

2. Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів фізична особа ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізична особа ОСОБА_2

Про визнання недійсним аукціону

Головуючий суддя Ващенко Т.М.

Судді: Смирнова М.Є.

Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Позднякова В.І. представник за довіреністю № 13-11-6913 від 03.06.13.

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від третьої особи на стороні відповідачів: не з'явився

Від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_5 представник за довіреністю № б/н від 31.08.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - позивач) до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (далі - відповідач-1), Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач-2), за участі третіх осіб, про визнання недійсним протоколу проведення аукціону та результатів торгів.

Крім того, 13.09.13. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" через відділ діловодства суду на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України подало заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на заставний автомобіль марки "Нummer", модель Н 2, рік випуску 2007 р.в., білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 29.01.08., та заборонити державному виконавцю здійснювати розподіл грошових коштів отриманих від реалізації заставного автомобіля у розмірі 325 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.13. порушено провадження у справі № 910/17740/13, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - фізичну особу ОСОБА_1 (далі - третя особа на стороні відповідача); розгляд справи призначено на 15.10.13.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.10.13., 12.11.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 12.11.13. та 26.11.13.

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києві від 13.11.13. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у справі № 910/17740/13 на п'ятнадцять днів

22.11.13. представником позивача через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 26.11.13. суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду справи № 910/17740/13, про що прийняв відповідну ухвалу.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.11.13. визначений склад колегії суддів у справі № 910/17740/13: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Домнічева І.О., суддя Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.13. вищевказаною колегією суддів дану справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 24.12.13.

03.12.13. представником позивача через відділ діловодства суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, яку судом розцінено як заяву про зміну предмету позову та прийнято. Згідно вказаної заяви позивач просить суд визнати недійсним аукціон з реалізації рухомого майна - автомобіля марки "Нummer", модель Н2, рік випуску 2007, білого кольору, держаний номерний знак НОМЕР_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач наголошує на тому, що автомобіль "Нummer", держаний номерний знак НОМЕР_1, не міг бути виставлений на аукціон, оскільки перебував у заставі за кредитним договором № 35/АПМК/06/2008/840 від 31.01.08., а процедура проведення торгів відбулась з порушенням вимог законодавства, що зумовило звернення з даним позовом до суду.

24.12.13. представником відповідача-1 в судовому засіданні було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.13. на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у розгляді справи № 910/17740/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу ОСОБА_2 (далі - третя особа на стороні позивача), та на підставі ст. 77 ГПК відкладено розгляд справи на 23.01.14.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.01.14., справу № 910/17740/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Смирнова Ю.М., суддя Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.14. вищевказаною колегією суддів справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 18.02.14.

08.02.14. від третіх осіб через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі.

В судових засіданнях 18.02.14., 18.03.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України судом оголошувались перерви.

07.03.14. від третьої особи на стороні відповідачів через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі.

12.03.14. та 19.03.14. представником позивача через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

18.03.14. представником відповідача-1 через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Заява позивача мотивована тим, що невжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до того, що майно, правомірність реалізації якого на торгах оспорюється позивачем, може бути приховано.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі № 6/166 від 13.08.2008 р.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування позивача про можливу небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, без надання будь-яких доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заяві.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 29.04.14. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник третьої особи на стороні позивача проти позову заперечував.

Представники відповідачів та третьої особи на стороні відповідачів в судове засідання 29.04.14. не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/17740/13.

В судовому засіданні 29.04.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи на стороні позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спір у справі виник у зв'язку із оспоренням позивачем правомірності проведення спірних прилюдних торгів. Підставою для недійсності спірних прилюдних торгів позивачем визначається:

- неповідомлення позивача про передачу автомобіля "Нummer", держаний номерний знак НОМЕР_1 на реалізацію, оскільки відповідачем-1 не було розмішено інформацію про проведення торгів на сайті Міністерства юстиції України чи в засобах масової інформації;

- втрата чинності станом на день проведення аукціону висновку від 08.06.12. ТОВ "Українська експертна група" з експертної оцінки майна - автомобіля "Нummer", держаний номерний знак НОМЕР_1;

- порушення відповідачами приписів п. 3.1 Порядку № 42/5 від 15.07.99.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Оскільки, зі змісту ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами аукціону правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами аукціону, то підставами для визнання аукціону недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 р (далі - Порядок).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що підставою для задоволення позовних вимог є доведеність суттєвих порушень проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна та вплив цих порушень на формування результатів аукціону.

31.01.08. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір «авто пакет» № 35/АПМК/06/2008/840, відповідно до умов якого, останньому надано грошові кошти у розмірі 180 530,00 доларів США та за яким в заставу був переданий автомобіль марки "Нummer", рік випуску 2007, держаний номерний знак НОМЕР_1. За умовами договору при порушенні ОСОБА_2 умов договору щодо строку виконання зобов'язання, у позивача виникає безумовне та безспірне право на задоволення вимог, забезпечених заставою, за рахунок предмета застави.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.11. у справі № 2-1198/11, задоволені позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Парадайс» заборгованість за договором № 35/АПМК/06/2008/840 від 31.01.08.

Відповідно до постанови відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 18.04.11. щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2424/2010 р. від 09.02.11. про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Парадайс» 2 223 901,84 грн., було відкрито відповідне виконавче провадження ВП № 25917549.

Відповідно до п. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно п. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В ході виконавчого провадження № 25917549 державним виконавцем 13.04.12. було здійснено опис та арешт майна боржника - автомобіль марки "Нummer", рік випуску 2007, держаний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

24.04.12. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні виконавчого провадження № 25917549 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ "Українська експертна група" в особі директора Антонова В.О.

Відповідно до Висновку з експертної оцінки майна - колісного транспортного засобу, проведеного 08.06.12. ТОВ "Українська експертна група", вартість колісного транспортного засобу - автомобіля «Нummer», рік випуску 2007, держаний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2, становить 324 843,00 грн. без урахування ПДВ.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.

Як вбачається з відміток, зроблених на Висновку з експертної оцінки майна - колісного транспортного засобу, проведеного 08.06.12. ТОВ "Українська експертна група", зокрема, позивач та ОСОБА_2 були ознайомлені з вказаним висновком.

Стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 3, 4) встановлює, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

У матеріалах справи відсутні докази щодо заперечень з боку позивача з висновком звіту від 08.06.12. автомобіля «Нummer», рік випуску 2007, держаний номерний знак НОМЕР_1

Згідно п. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Пунктом 2 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.99. затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі - Порядок).

Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 3.1 Порядку визначено, що орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

23.11.12. між ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва та ПП "СП Юстиція" було укладено договір № К-547-ОБ-з про надання послуг по організації і проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна.

Відповідно до п. 1.1. даного договору його предметом є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 1 від 06.01.12. (далі - генеральний договір) з надання послуг по реалізації арештованого рухомого майна шляхом його продажу на аукціоні, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

За цим договором Відділ передає спеціалізованій організації рухоме майно арештоване державним виконавцем, а спеціалізована організація надає послуги з організації і проведення аукціону з реалізації рухомого майна у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом міністерства юстиції № 42/5 від 15.07.99. та іншими нормативно-правовими актами України.

На аукціон передається арештоване рухоме майно за наступними характеристиками: майно арештоване при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2424 від 09.02.11. Найменування майна, яке підлягає реалізації: автомобіль "Нummer" Н2, рік випуску 2007, білого кольору, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що є власністю ОСОБА_2 Стягувач - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Ціна майна визначена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "українська експертна група" складає 324 843,00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 3.5 Порядку організатор аукціону визначає дату і час проведення аукціону.

Відповідно до п. 3.6. Порядку організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.03. № 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.03. за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується.

Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Суд зазначає, що відповідно до п.4.14 Порядку боржник, на майно якого звернено стягнення, стягувач, державний виконавець можуть бути присутні на аукціоні без сплати вхідної плати, проте вказаний Порядок не передбачає обов'язок відповідача-1 окремо повідомляти стягувача про час, дату та місце проведення аукціону. Вказане повідомлення було здійснено відповідачем відповідно до п. 3.6 Порядку.

З огляду на наведене та враховуючи, що відповідно до п. 3.6. Порядку розміщення інформації про майно, що реалізовується, в засобах масової інформації не є обов'язковим, посилання позивача на його неналежне повідомлення про проведені торги, в тому числі внаслідок нерозміщення вказаної інформації у засобах масової інформації, суд визнає необґрунтованими.

Далі, зміст інформаційного повідомлення повинен містити: а) найменування, опис і характеристику майна; б) місцезнаходження майна; в) стартову ціну; г) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника аукціону, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати; ґ) порядок та строки розрахунку за придбане на аукціоні майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів; д) дату, час та місце ознайомлення з майном; е) дату, час та місце проведення аукціону; є) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить аукціон; ж) кінцевий термін реєстрації для участі в аукціоні.

Згідно з вимогами Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.03. № 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.03. за № 388/7709 (зі змінами) до Єдиного реєстру підлягають обов'язковому внесенню відомості про всі прилюдні торги (аукціони) з реалізації арештованого державними виконавцями майна (далі - торги), інформація про майно, що реалізується, та результати проведення прилюдних торгів (аукціону). Якщо продажу підлягає транспортний засіб, то у відомостях про майно додатково зазначаються: марка; рік випуску; об'єм двигуна; вид пального; пробіг; комплектація; потреба в ремонті; колір тощо (п.п. 4.1., 4.7.).

30.11.12. на сайті Системи реалізації конфіскованого та арештованого майна було опубліковано повідомлення № 469552 про аукціон з продажу автомобіля "Нummer" Н2, рік випуску 2007, білого кольору, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип - легковий універсал, реєстраційний номер лоту № 865894, який відбудеться 18.12.12. о 11:00 год., кінцевий термін реєстрації 03.12.12. о 18:00 год.

Таким чином, відповідають дійсності доводи позивача про те, що відповідачем не вказано об'єм двигуна; вид пального; пробіг; комплектація; потреба в ремонті.

Разом з тим, на переконання суду, незазначення додаткової інформації про об'єм двигуна; вид пального; пробіг; комплектацію та потребу в ремонті не є істотними порушеннями та не могли суттєво вплинути на формування результатів аукціону.

Згідно з п. 4.3. Порядку лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців.

За результатами проведених 18.12.12 прилюдних торгів з реалізації рухомого майна, що належить ОСОБА_2 складено протокол № 1-К-574-ОБ-з, згідно якого переможцем аукціону визнано ОСОБА_7.

Приписами ч. 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

З правового аналізу зазначеної норми слідує, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Зазначений припис є імперативним і довільному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, строк дії Висновку з експертної оцінки автомобіля «Нummer», рік випуску 2007, держаний номерний знак НОМЕР_1, від 08.06.12. закінчився 10.12.12., в той час як спірний аукціон був призначений на 18.12.12.

Разом з тим, судом враховано наступне.

Дотримуючись приписів п. 3.6. Порядку (яким встановлено, що оголошення про проведення аукціону має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується), з огляду на укладення Договору між відповідачами 23.11.12., відповідачем-1 було розміщено оголошення про проведення аукціон 30.11.12. При цьому, призначити дату проведення аукціону раніше ніж на 17.12.12. (15.12.12. та 16.12.12. вихідні дні) відповідач-1 міг лише з порушенням приписів п. 3.6 Порядку. Таким чином, в організатора торгів були наявні підстави для проведення прилюдних торгів 18.12.12.

Також, позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що в ході виконавчого провадження № 25917549 про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Парадайс» 2 223 901,84 грн. заборгованості здійснено опис та арешт заставного майна, який перебував у заставі позивача за договором "Автопакет" №3 5/АПМК/06/2008/840.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

За приписами ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.11. у справі № 2-1198/11, задоволені позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Парадайс» заборгованість за договором № 35/АПМК/06/2008/840 від 31.01.08.

Далі, Оболонським районним судом міста Києва було видано виконавчого листа № 2-2424/2010 р. від 09.02.11. про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Парадайс» 2 223 901,84 грн.

Згідно п. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Отже, відповідач-2 повідомив позивача листом про те, що 07.03.12. здійснено опис та арешт майна боржника - автомобіль марки "Нummer", рік випуску 2007, держаний номерний знак НОМЕР_1 та зазначив, що в порядку ст. ст. 5, 11 Закону України "Про викопав провадження" просимо терміново надати інформацію про розмір заборгованості за кредитними, договорами та вказати період за який нараховано пеню за даним договором). Далі, відповідач-2 вказав позивачу на те, що зазначений транспортний засіб було описано й арештовано керуючись положеннями п. 2 ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно якої в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги, щодо стягнення з вартості заставленого майна, та запропонував пред'явити до відділу належно завірені копії кредити договорів та виконавчі документи (виконавчий напис або виконавчий лист) про стягнення заборгованості за вищевказаний кредитним договором, для можливості в подальшому перерахувати позивачу кошти, що надійдуть від реалізації вказаного майна боржника що перебуває в заставі.

Проте, вказані документи позивачем подано не було, про наявне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07.12.11. у справі № 2-1198/11 позивач відповідача-2 не повідомив, до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна не звертався.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Позивач не довів наявність значних порушень приписів чинного законодавства, внаслідок яких результати прилюдних торгів можуть бути визнані недійсними.

Інших достатніх підстав для визнання результатів публічних торгів недійсними, ніж ті, що зазначені у позовній заяві позивачем не наведено.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.04.14.

Головуючий суддя Т.М. Ващенко

Судді Ю.М. Смирнова

М.Є. Літвінова