Постанова № 38542407, 14.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 р. Справа № 804/701/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування постанов від 12.12.2013р., від 19.12.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2014р. Товариство з додатковою відповідальністю «Автопромінь» звернулося з позовом до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області та просить визнати недійсними та скасувати постанови, винесені в.о. начальника управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області Шляхтіним Ю.О. та Кулик С.Г. №018260, №018261, №018262, №018263, №018264, №018265, №018266, №018267, №018268, №018269, №018270 від 12.12.2013р. та №№018309, 018310 від 19.12.2013р. про застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 1700 грн. за одинадцятьма постановами та у розмірі по 340 грн. за двома постановами., тобто на загальну суму 19380,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюваними постановами безпідставно застосовані фінансові санкції до позивача у зв'язку з тим, що у дійсності 22.10.2013р., 29.10.2013р., 16.11.2013р., 20.11.2013р. у водіїв транспортних засобів, що належать позивачеві на час перевірки були оформлені всі документи,передбачені ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» для перевізника, а також всі документи, необхідні для водія автобуса. Відсутність цих документів у водіїв мала місце, однак абз. 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються до автомобільних перевізників з надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не за їх відсутність, дані документи є в наявності у позивача та оформлені згідно з чинним законодавством України.

Відповідач надав письмові заперечення на позов у яких просить відмовити в позові посилаючись на те, що відповідачем винесено постанови про застосування фінансових санкцій до позивача за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт, вчинення яких підтверджується актами проведених перевірок. Відповідач зазначає, що жодні порушення прав та закону при винесенні постанов з боку відповідача відсутні, представник позивача був присутній на розгляді справи та ознайомлений з актами на підставі яких були прийняті оспорювані постанови. У ході проведених перевірок було встановлено порушення позивачем праці водіїв за кермом понад 12/9 годин за одну добу або перевищення робочого часу водія протягом тижня (сумарно за 7 діб 40 годин). З огляду на викладене доводи позивача про порушення відповідачем норм чинного законодавства при винесенні постанов є хибними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

При цьому, представник відповідача надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Позивач в судове засідання не з'явився без поважної причини вдруге, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 06.03.2014р., 11.03.2014р. згідно до вимог ст.ст. 35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи електронним повідомленням та поштовим повідомленням (а.с.41,44).

У відповідності до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Враховуючи наведене, належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду справи, клопотання відповідача про розгляд справи у письмовому провадженні, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача у письмовому провадженні відповідно до вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося у зв'язку з розглядом даної справи у письмовому провадженні.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини.

22.10.2013р., 29.10.2013р., 16.11.2013р. та 20.11.2013р. посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області були проведені перевірки за результатами яких складені наступні акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме:

- акт від 29.10.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень транспортним засобом - Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_5 без оформлення витягу з паспорта маршруту згідно вимог наказу №278 від 07.05.2010р. (а.с.49);

- акт від 29.10.2013р. за яким встановлено надання послуг позивачем з регулярних спеціальних пасажирських перевезень транспортним засобом - Мерсерес Бенц, державний номер НОМЕР_2, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_7 без оформлення витягу з паспорта маршруту згідно вимог наказу №278 від 07.05.2010р. (а.с.51);

- акт від 29.10.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з внутрішніх перевезень пасажирів транспортним засобом - Мерседес Бенц 0345, державний номер НОМЕР_3, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_8 без оформлення документів, визначених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлені паспорт маршруту та договір обов'язкового особистого страхування пасажирів (а.с.53);

- акт від 22.10.2013р. за яким встановлено надання позивачем з регулярних спеціальних пасажирських перевезень транспортним засобом - Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_4, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_9 без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлений витяг з паспорта маршруту згідно вимог наказу №278 від 07.05.2010р. (а.с.55);

- акт від 22.10.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з внутрішніх спеціальних пасажирських перевезень транспортним засобом - Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_5, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_10 без оформлення документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлений паспорт автобусного маршруту (а.с.57);

- акт від 22.10.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень транспортним засобом - Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_6, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_11 без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлений витяг з паспорта маршруту згідно наказу №278 від 07.05.2010р. (а.с.59);

- акт від 20.11.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з регулярних пасажирських перевезень транспортним засобом - І-УАN А07А2-65, державний номер НОМЕР_7, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_12 без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлений розклад руху та схема маршруту (а.с.61);

- акт від 20.11.2013р. за яким встановлено порушення позивачем абз.8 - порушення режимів праці та відпочинку водієм транспортного засобу - І-УАN А07А2-65, державний номер НОМЕР_7 - ОСОБА_13, а саме: водій працював понад 14 годин поспіль, чим порушив вимоги наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010р. (а.с.63);

- акт від 16.11.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з регулярних пасажирських перевезень на маршруті понад 50 км транспортним засобом - БАЗ А079-33, державний номер НОМЕР_8, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_14 без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (а.с.66);

- акт від 29.10.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень автомобільним транспортом - Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_9, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_15 без оформлення документів, визначених передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлені паспорт маршруту та договір особистого страхування пасажирів (а.с.68);

- акт від 29.10.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень автомобільним транспортом - Мерседес Бенц 0345, державний номер НОМЕР_10, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_16 без оформлення документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній паспорт автобусного маршруту (а.с.70);

- акт від 29.10.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень автомобільним транспортом - Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_11, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_17 без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без оформлення витягу з паспорту маршруту згідно вимог наказу №278 від 07.05.2010р. (а.с.72);

- акт від 29.10.2013р. за яким встановлено надання позивачем послуг з регулярних спеціальних пасажирських перевезень автомобільним транспортом - Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_12, що належить позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_18 без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без оформлення витягу з паспорту маршруту згідно вимог наказу №278 від 07.05.2010р. (а.с.75).

На підставі вказаних вище актів, за вищезазначені порушення позивачем законодавства на автомобільному транспорті посадовими особами відповідача були застосовані фінансові санкції до позивача у розмірі 1700 грн. та у розмірі 340 грн. на загальну суму 19380,00 грн. за постановами від 12.12.2013р. №018260, №018261, №018262, №018263, №018264, №018265, №018266, №018267, №018268, №018269, №018270 та від 19.12.2013р. №018309, №018310 (а.с.8-20).

Позивач не погоджується з вищевказаними постановами та просить визнати їх недійсними і скасувати посилаючись на те, що відсутність у водія документів, перелік яких визначений ст.39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що мало місце під час перевірки, не є підставою для застосування фінансових санкцій до перевізника, оскільки за абз. 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність перевізника за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений у ст. 39 та ст.49 вказаного Закону, а не за їх відсутність, а тому вважає, що фінансові санкції до позивача були застосовані безпідставно так як у позивача є в наявності всі оформлені документи згідно з чинним законодавством України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.

Статтею 29 вказаного Закону встановлено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Згідно статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії,реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п.1.3, п.1.4 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту затвердженого Міністерством транспорту та зв'язку України від 07.05.2010р. №278, автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою «В».

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України.

Згідно п.6.1 наказу Мінтрансзв'язку України від 07.06.2010р. №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 12 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

За приписами п.3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010р. №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом використовує тахокарти ( у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокартки у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Абзацом 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, абз.8 вказаної статті встановлена і відповідальність за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, як свідчать матеріали справи, позивач, як перевізник, допустив ряд порушень законодавства про автомобільний транспорт, а саме: у водіїв транспортних засобів, які належать позивачеві, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача було встановлено надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення паспортів маршруту, договорів обов'язкового особистого страхування, не оформлено розклад руху, схема маршруту, не оформлено протокол перевірки та адаптації тахографа, зафіксовано порушення праці та відпочинку водіями.

Зазначені порушення були зафіксовані у вище досліджених актах перевірок від 22.10.2013р., від 29.10.2013р., 16.11.2013р., 20.11.2013р.

Факт того, що вказані порушення мали місце підтверджено і у позові самим позивачем про що свідчить зміст позову (а.с.3-7).

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, і частина 1 статті 71 КАС України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Так, позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем норм вищенаведеного чинного законодавства України під час прийняття оспорюваних постанов з урахуванням того, що як зазначив позивач у позові, наведені вище порушення під час перевірки мали місце.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність перевізників за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не за їх відсутність та на наявність у позивача всіх документів, оформлених згідно з чинним законодавством України, з огляду на те, що до позивача як до перевізника застосовані штрафні санкції за оспорюваними постановами саме за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений у ст. 39 вказаного Закону та які повинні бути у водія під час здійснення пасажирських перевезень, а не за їх відсутність. Окрім того, позивачем на підтвердження своїх доводів про наявність всіх документів у позивача, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства України жодних доказів суду не надано на момент розгляду даної справи.

В той час, відповідачем надані всі докази, які підтверджують правомірність винесення постанов про застосування фінансової санкції до позивача у спосіб та у межах повноважень, наданих посадовим особам відповідача у відповідності до норм чинного законодавства України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наданих суду документів та вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що у ході прийняття оспорюваних постанов відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

За викладених обставин, суд не вбачає обгрунованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

В той же час, у відповідності до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги та з урахуванням того, що позивачем при поданні позову було сплачено лише 10 відсотків судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп.(а.с.21)та те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, слід стягнути з позивача решту судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128,160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування постанов від 12.12.2013р., від 19.12.2013р. - відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Автопромінь» (49006, м.Дніпропетровськ, вул. Філософська, 39, код ЄДРПОУ 02139245) на користь Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі 1644 грн.30 коп.(одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до

вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва