Ухвала суду № 38542295, 29.04.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1006/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1434/14

Головуючий у 1-й інстанції Середа А. В.

Доповідач Чічіль В. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,

за участю секретаря: Самойлової М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника Дніпровського екологічного прокурора на ухвалу судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 березня 2014 року у справі за позовом Кременчуцького міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Автозаводської районної ради в м. Кременчуці Полтавської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, повернення землі у власність територіальної громади,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року Кременчуцька міжрайонна екологічна прокуратура Дніпровської екологічної прокуратури звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати незаконними та скасувати рішення Кременчуцької міської ради від 26 лютого 2008 року у частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,09 га, ОСОБА_1 .по вул. Затонній, 8 у м. Кременчуці, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), рішення міської ради від 29 травня 2008 року у частині затвердження вищевказаного проекту, та визнати недійсним виданий на підставі зазначених рішень державний акт на право власності на земельну ділянку, та зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку у власність територіальної громади.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 березня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погодившись з даною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржено заступником Дніпровського екологічного прокурора, в апеляційній скарзі просить ухвалу судді місцевого суду скасувати як таку, що постановлена судом з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали позовної заяви, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково.

Згідно п. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Повертаючи позовну заяву Кременчуцькому міжрайонному екологічному прокурору Дніпровської екологічної прокуратури, суддя першої інстанції виходив з того, що заява від імені позивача подана особою, яка не має повноважень на ведення справи у суді.

Проте з таким висновком місцевого суду погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням вимог процесуального права.

За змістом ч. 2 ст. 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно ст. 35 Закону України «Про прокуратуру» підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

З огляду на положення абз. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "Інтереси держави" є оціночним судженням, у зв'язку з чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову, та зазначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, що при зверненні до суду Кременчуцький міжрайонний прокурор екологічної прокуратури вказував на недотримання органом місцевого самоврядування порядку розпорядження землями водного фонду при вирішенні питання щодо передачі спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1

При цьому, Державна інспекція сільського господарства України та Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів, які здійснюють контроль за раціональним використанням та охороною земель водного фонду, не наділені повноваженнями на звернення до суду (абз. 1 а.с. 8), що потребує вжиття прокурором відповідних заходів представницького характеру, який, у такому випадку, виступає позивачем у справі.

Дані обґрунтування прокурора залишені поза увагою судді місцевого суду, при цьому не враховано, що у силу положень ст. ст. 5, 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та положення «Про Держсільгоспінспекцію України», затвердженого указом Президентом України від 13 квітня 2011 року №459/2011, Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, до повноважень якої, з огляду на зміст п. п. 4, 5 вищевказаного положення, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, та у випадку виявлення порушення, інспекція наділена правом на звернення до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду.

Таким чином, суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку, що звернення прокурора до суду в інтересах державної інспекції здійснено за межами наданих йому повноважень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 2 п. 4, 312 п. 3, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заступника Дніпровського екологічного прокурора задовольнити частково.

Ухвалу судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 березня 2014 року скасувати.

Матеріали позовної заяви направити до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий у справі: Чічіль В.А.

Судді: Кузнєцова О.Ю.

Хіль Л.М.