Ухвала суду № 38540953, 05.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 р.Справа № 820/1202/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. по справі № 820/1202/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект", в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, в розмірі 1549,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ТОВ "Інститут Харківпроект" зареєстровано як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. На підприємстві працювали гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2, яким було призначено пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" на підставі довідок ТОВ "Інститут Харківпроект". Гр. ОСОБА_3 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника на підставі свідоцтва про смерть гр. ОСОБА_2 - колишнього працівника ТОВ "Інститут Харківпроект". За період з листопада по грудень 2013 року відповідачем не було в добровільному порядку сплачено суму відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, в зв'язку з чим, склалась заборгованість у загальному розмірі 1549,95 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Інститут Харківпроект" на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова в розмірі 1549,95 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про наявність у ТОВ "Інститут Харківпроект" обов'язку відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова різницю між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Зазначив, що оскільки що трудові відносини гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 з Державним проектним інститутом по плануванню та забудові м. Харкова "Харківпроект" Держбуду УССР припинились ще у 1993 році, тобто до набрання чинності нормативних актів, що давали право на наукові пенсії та встановлювали порядок їх фінансування застосування даних актів до спірних правовідносин суперечить ст. 58 Конституції України. Крім того, відповідач не є правонаступником Державного проектного інституту по плануванню та забудові м. Харкова "Харківпроект" Держбуду УССР, в якому працювали вказані пенсіонери.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

Представником відповідача до судового засідання було надано клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Разом з тим, враховуючи, що відповідач не позбавлений можливості направити іншого представника, у зв'язку з необхідністю дотримання розумних строків розгляду справи визначених КАС України, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вказаного клопотання, та як наслідок, відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Інститут Харківпроект" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок ТОВ "Інститут Харківпроект" вбачається, що гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_4 працювали в Державному проектному інституті по плануванню та забудові м. Харкова "Харківпроект" (а.с. 13, 16, 17).

Вказаним особам призначено наукову пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Гр. ОСОБА_3 отримує пенсію гр. ОСОБА_2, колишнього працівника ТОВ "Інститут Харківпроект" у зв'язку з втратою годувальника на підставі свідоцтва про смерть (а. с. 18).

У період з листопада по грудень 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова була нарахована пенсія вищенаведеним особам. Сума різниці між сумою пенсії, призначеної даним особам на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з листопада по грудень 2013 року складає 1549,95 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова складались та направлялось на адресу відповідача повідомлення, що містило місячну суму зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку не було у встановлений строку сплачено суму заборгованості, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що відповідач, маючи обов'язок відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова різницю між сумою пенсії, призначеної даним особам на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів колишнім працівникам гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_4, у період з листопада по грудень 2013 року в добровільному порядку вказаних виплат не проводив, в зв'язку з чим, за ним склалась заборгованість у розмірі 1549,95 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до вимог абз.3 ст. 24 Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність", різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

У відповідності до п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (далі Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з п. 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Відповідно до ч. 9 Порядку різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи Довідок про суми призначених пенсій, сума різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з листопада по грудень 2013 року складає 1549,95 грн. (а.с. 10-12).

Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова були направлені відповідачу повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між розміром пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Вказані повідомлення були отримані уповноваженою особою підприємства (а.с. 6-7).

Відповідачем не було надано доказів оскарження вказаних повідомлень про розрахунок сум ані в судовому, ані в адміністративному порядку. За таких підстав вказані розрахунки вважаються узгодженими відповідачем.

З наданих повідомлень та розрахунку суми позову про відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумами пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумами пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, відповідачем за період з листопада по грудень 2013 року має бути відшкодована частка різниці у розмірі пенсії у сумі 1549,95 грн.

Відповідачем не надані докази щодо сплати у встановленому Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Враховуючи, що відповідачем не доведено виконання ним обов'язку, передбаченого Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сплату у встановленому чинним законодавством порядку до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням коштів для фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з листопада по грудень 2013 року, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з приводу стягнення вказаних коштів у примусовому порядку.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у відповідача обов'язку з приводу відшкодування Пенсійному фонду України різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 Порядку, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу ІІІ-ІУ рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням, суду.

Згідно ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України, у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Отже, перетворення - це спосіб реорганізації, який передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства.

У випадках коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства в товариство до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

24.11.1993 року Розпорядженням Голови виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів №73/13 зареєстровано Орендне підприємство "Інститут Харківпроект".

Згідно п.1.4. Статуту Орендного підприємства "Інститут Харківпроект": "З моменту державної реєстрації орендне підприємство набуває статусу юридичної особи та стає правонаступником майнових та інших прав та обов'язків державного інституту "Харківпроект", майно якого орендоване.

ТОВ "Інститут Харківпроект" засноване шляхом перетворення орендного підприємства у товариство з обмеженою відповідальність "Інститут Харківпроект" та зареєстровано Розпорядження Голови виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів №358/9 від 22.09.1994 р.

Відповідно до п.10.2. Статуту Орендного підприємства "Інститут Харківпроект": "При переході на іншу форму господарювання з ініціативи організації орендарів новостворене підприємство є правонаступником реорганізованого підприємства".

Згідно зі Статутом Інституту він був створений органом державної влади з метою отримання прибутку та здійснював свою діяльність на основі господарського розрахунку, тобто був державною не бюджетною установою.

Отже, с моменту перетворення орендного підприємства в ТОВ до нього перейшли всі майнові права і обов'язки попереднього, тобто державного, а саме і обов'язок зі сплати різниці пенсії.

Аналіз ланцюгу змін форм господарювання відповідача (Державний проектний інститут по плануванню та забудові м. Харкова "Харківпроект" - Орендне підприємство "Інститут Харківпроект" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект") дозволяє зробити висновок, що ці перетворення відбувались на умовах правонаступництва і відповідно ТОВ "Інститут Харківпроект" є правонаступником Державного проектного інституту по плануванню та забудові м. Харкова "Харківпроект". Відповідачем не надано доказів того, що на будь - якому етапі перетворень відбулася ліквідація суб'єкта господарювання.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що до відповідача перейшли зобов'язання реорганізованих підприємств.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов'язку з приводу відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів перед Пенсійним фондом.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказані обставини вже були предметом дослідження під час розгляду іншої справи.

Так, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 року по справі №820/1428/13-а задоволено апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2013р. по справі №820/1428/13-а та прийнято нову постанову, якою позов Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова задоволено. Стягнуто з ТОВ "Інститут Харківпроект" суму заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має науковий працівник, на користь УПФУ в Дзержинському районі м.Харкова в розмірі 1430,96 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд виходив з наявності у відповідача обов'язку з приводу відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів перед Пенсійним фондом.

У відповідності до положень до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судовим рішенням, яке набрало законну силу, було підтверджено наявність у відповідача обов'язку щодо відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів перед Пенсійним фондом, яка була призначена колишнім працівникам - гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на факт оскарження вищезазначеного судового рішення в касаційному порядку, оскільки згідно із вимогами діючого законодавства воно набрало законної сили, в зв'язку з чим, підлягає обов'язковому виконанню, а встановлені ним обставини застосуванню під час розгляду інших справ.

Враховуючи вищенаведене, колегія судів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати в установлений строк суми відшкодування позивачу різниці між сумою пенсій призначених колишнім працівникам на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з листопада по грудень 2013 року в розмірі 1549,95 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності суми заборгованості або обов'язку сплачувати вказані кошти.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року по справі №820/1202/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014р. по справі №820/1202/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А.