Ухвала суду № 38539571, 06.05.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 0503/8236/2012

Номер провадження 11/775/441/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2014 року колегія судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гришина Г.А.,

суддів Стародуба О.Г., Опрі Л.О.,

за участю прокурора Сухарєвої О.В.,

засудженого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_1 на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Часів Яр Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч.1 ст.187 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.4 ст.187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст.198 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1КК України остаточно призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві особистої власності,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Артемівська Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 09.01.2002 року Артемівським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням 2 роки, 03 лютого 2003 року Артемівським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до 2 років позбавлення волі; 08 квітня 2003 року Артемівським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; 10 жовтня 2003 року Артемівським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; 25 жовтня 2005 року Артемівським міськрайонним судом за ст.185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільненого 18 квітня 2009 року постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 10 квітня 2009 року умовно-достроково на не відбутий строк 9 місяців 5 днів, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку, 14 лютого 2009 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, знаходячись на вулиці Артема м. Артемівська Донецької області, ОСОБА_1, в компанії свого знайомого ОСОБА_4, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого заволодіння чужим майном, а ОСОБА_4 повторно, за попередньою змовою, розподілили між собою ролі, згідно з якими ОСОБА_1 повинен був непомітно підійти до випадково зустріненої жінки, з боку спини і вихопити з її рук сумку, а ОСОБА_4 в цей час повинен знаходиться в декількох десятках метрах від ОСОБА_1, і забезпечувати безпеку його злочинних дій, спостерігаючи при цьому за навколишнім оточенням, що б у разі появи сторонніх осіб, попередити про це ОСОБА_1

Здійснюючи свій злочинний зговір ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у вказаний день і час, поблизу будинку № 73 по вул. Артема м. Артемівська Донецької області, побачили громадянку ОСОБА_5, яка йшла по вулиці, і діючи згідно наявної домовленості, ОСОБА_4 забезпечуючи безпеку злочинних дій свого спільника, зупинився і став спостерігати за навколишнім оточенням, що б у разі небезпеки попередити про неї ОСОБА_1, який непомітно для ОСОБА_5 підкрався до неї з боку спини і діючи відкрито для останньої вихопив з рук ОСОБА_5:

- Жіночу сумку чорного кольору, зі шкірозамінника, вартістю 180 гривень, в якій знаходилися:

- Гаманець червоного кольору з шкірозамінника, вартістю 20 гривень;

- Пачка сигарет «Монте-Карло», сині, вартістю 4 гривні;

- Плитка шоколаду «Російський шоколад», вартістю 3 гривні;

- 3 гривні Національного Банку України;

- предмети косметики, пачка жувальної гумки в подушечках «Орбіт» і пластикову картку «Укрцосбанка», що не представляють матеріальної цінності для потерпілої, а всього на загальну суму 210 грн., після чого разом з викраденим з місця вчинення злочину зникли і розпорядилися ним на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток у вказаному розмірі.

06 березня 2009 року приблизно о 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом розбою, перебуваючи на вул. Артема м. Артемівська Донецької області, в районі ЖРУ №2, розташованого в торці будинку №3 по вул. Бахмутській, непомітно підкрався з боку спини до громадянки ОСОБА_6 і напав на останню , при цьому долонею правої рукою прикрив ОСОБА_6 рот, а ліву руку з ножем приставив до шиї потерпілої і застосовуючи загрозу насильства, небезпечну для життя і здоров'я особи яка зазнала нападу, зажадав передати знаходиться при ній жіночу сумку, чорного кольору, зі шкірозамінника, вартістю: 180 гривень, в якій знаходилися предмети косметики , що не представляють матеріальної цінності для потерпілої. Потерпілої ОСОБА_6 чинився опір нападнику ОСОБА_1, що виразилося як фізично так і вигуками про допомогу, на що ОСОБА_1 продовжуючи застосовувати насильство небезпечне для життя і здоров'я ОСОБА_6 з метою придушення її волі до опору, завдав удар в область нижньої щелепи справа наявним у нього ножем, однак таким способом ОСОБА_1 не вдалося придушити опір потерпілої в силу чого ОСОБА_1 боячись бути затриманим та викритим у скоєному злочині, рятуючись втечею, залишив потерпілу і зник у темряві.

Злочинними діями в скоєному ОСОБА_1 розбої, потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: різаної рани на нижній щелепі зліва, садно лівого колінного суглоба, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 211 12 червня 2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень призвели короткочасний розлад здоров'я.

07 березня 2009 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом розбою, і як особа, яка раніше вчинила розбій, знаходячись на перехресті вул. Носакова і Чайковського, поблизу АТП м. Артемівська Донецької області , непомітно підкрався з боку спини до громадянки ОСОБА_7, напав на неї і застосовуючи загрозу насильства, небезпечну для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, правою рукою обхопив ОСОБА_7 за горло, а ліву з ножем приставив до її шиї, після чого зірвав з плеча потерпілої:

- жіночу сумку, чорного кольору, зі шкірозамінника, вартістю: 150 гривень, в якій знаходилися:

- мобільний телефон фірми «SAMSUNG E 570» вартістю 765 гривень, з флеш-картою вартістю 70 гривень, СІМ картою МТС вартістю 10 гривень, на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 14 гривень;

- шкіряний гаманець, з лаковою поверхнею, вартістю 100 гривень в якому були гроші в сумі 25 гривень;

- окуляри лікувальні для зору +3,5 діоптрій, вартістю 150 гривень;

- зарядний пристрій до мобільного телефону «SAMSUNG E 570», вартістю 20 гривень;

- кабель (пристрій) телефонний USB, вартістю 30 гривень;

- Банкоматівську картку «Актив-Банку» і банкоматівську картку «Аваль», які не становлять матеріальної цінності для потерпілої , а всього на загальну суму 1334 грн., після чого разом з викраденим з місця скоєння злочину втік і розпорядився ним на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток у вказаному розмірі.

12 березня 2009 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 і ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на вул. Тімірязєва м. Артемівська Донецької області, ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого заволодіння чужим майном , за попередньою змовою з ОСОБА_1, а ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, як особа, раніше вчинила розбій, з метою відкритого заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_4, розподілили між собою ролі, згідно з якими ОСОБА_1 повинен був непомітно підійти до випадково зустрічної жінки, з боку спини і вихопити з її рук сумку, а він в цей час повинен знаходиться в декількох десятках метрах від ОСОБА_1, і забезпечуючи безпеку його злочинних дій, спостерігати за навколишнім оточенням, щоб у разі появи сторонніх осіб, попередити про це ОСОБА_1

Здійснюючи свій злочинний зговір ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у вказаний день і час, поблизу будинку № 2 по вул. Тімірязєва м. Артемівська Донецької області, побачили громадянку ОСОБА_8, що йшла по вулиці, і діючи згідно наявної домовленості, ОСОБА_4 забезпечуючи безпеку злочинних дій свого спільника, зупинився і став спостерігати за навколишнім оточенням, щоб у разі небезпеки попередити про неї ОСОБА_1, який непомітно підкрався з боку спини до громадянки ОСОБА_8 і вийшовши за рамки раніше досягнутої домовленості, не розповідаючи ОСОБА_4 про свої злочинні наміри, діючи самостійно, за своєю ініціативою, пригнічуючи волю до опору, застосовуючи загрозу насильства, небезпечну для життя і здоров'я особи яка зазнала нападу, правою рукою став здавлювати шию потерпілої, а потім зажадав від ОСОБА_8 передати йому мобільний телефон, на що ОСОБА_8 відповіла, що мобільного телефону у неї немає, тоді ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні наміри, вихопив з її руки жіночу сумку, чорного кольору, зі шкірозамінника, вартістю: 150 гривень, в якій знаходився гаманець шкіряний, чорного кольору, вартістю 30 гривень і не представляють матеріальної цінності для потерпілої: металевий ключ від дверного замка будинку потерпілої, а всього на загальну суму 180 грн., після чого разом з ОСОБА_4 і викраденим майном з місця скоєння злочину зникли і розпорядилися ним на свій розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток у вказаному розмірі.

12 березня 2009 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на вул. Червоноармійській, поблизу школи № 7 м. Артемівська Донецької області, ОСОБА_4, діючи умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, за попередньою змовою з ОСОБА_1, а ОСОБА_1, діючи умисно, з метою відкритого викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, як особа, раніше вчинила розбій, за попередньою змовою з ОСОБА_4, розподілили між собою ролі, згідно з якими ОСОБА_1 повинен був непомітно підійти до випадково зустрічної жінки, з боку спини і вихопити з її рук сумку, а він в цей час повинен знаходитись в декількох десятках метрів від нього, і спостерігати за навколишнім оточенням, що б у разі появи сторонніх осіб попередити про це ОСОБА_1

Здійснюючи свій злочинний зговір ОСОБА_1 і ОСОБА_4 поблизу школи № 7 по вул. Червоноармійська, м. Артемівська Донецької області, побачили громадянку ОСОБА_10, яка йшла по вулиці, і діючи згідно наявної домовленості, ОСОБА_4 забезпечуючи безпеку злочинних дій свого спільника, зупинився і став спостерігати за навколишнім оточенням, що б у разі небезпеки попередити про неї ОСОБА_1, який непомітно підкрався з боку спини до громадянки ОСОБА_10 і вийшовши за рамки раніше досягнутої домовленості, не розповідаючи ОСОБА_4 про свої злочинні наміри, діючи самостійно, за своєю ініціативою, напав на останню, при цьому правою рукою обхопив її за шию, а лівою приставив до шиї ніж і застосовуючи загрозу насильства, небезпечну для життя і здоров'я особи яка зазнала нападу, зажадав передати жіночу сумку, яка знаходилась при ній.

Потерпілою ОСОБА_10 чинився опір нападнику ОСОБА_1, яка правою рукою взялася за лезо ножа і стала відводити його від своєї шиї, на що ОСОБА_1 продовжуючи застосовувати насильство небезпечне для життя і здоров'я ОСОБА_10 з метою придушення її волі до опору, наявним у нього ножем завдав удар в область лівої щоки, після чого після чого зірвав з плеча потерпілої:

- жіночу сумку, чорного кольору, зі шкірозамінника, вартістю 38 гривень 50 копійок, в якій знаходилися:

- гаманець коричневого кольору, зі шкірозамінника, вартістю 35 гривень, в якому знаходилася 1 гривня Національного Банку України;

- пара жіночих рукавичок, вартістю: 1 гривня 51 копійка;

- жіночу парасольку, вартістю: 21 гривня;

- кулькова ручка, вартістю: 1 гривня 60 копійок;

- калькулятор, вартістю 22 гривні 50 копійок,

- підшивку накладних, на виписку газет, підшивку накладних на газети, накладні на повернення газет від 04.03.2009 року, письмове повідомлення № 7/27-119 від 19.01.2009 року, що не представляють матеріальної цінності для потерпілої, а всього на загальну суму: 121 гривню 11 копійок, після чого разом з ОСОБА_4 і викраденим майном з місця скоєння злочину зникли і розпорядилися ним на свій розсуд , заподіявши потерпілій ОСОБА_10 матеріальний збиток у вказаному розмірі.

Злочинними діями в скоєному ОСОБА_1 розбої , потерпілій ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: садна в області підборіддя, поверхневої рани на третьому пальці лівої кисті, садна четвертого пальця лівої кисті які згідно з висновком судово-медичної експертизи №212 від 19 березня 2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

12 березня 2009 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 і ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи вул. Гоголя м. Артемівська Донецької області, ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою відкритого заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_1, а ОСОБА_1, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, після скоєного ним розбою, з метою відкритого заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_4, розподілили між собою ролі, згідно з якими ОСОБА_1 повинен був непомітно підійти до випадково зустрічної жінки, з боку спини і вихопити з її рук сумку, а він в цей час повинен знаходитись в декількох десятках метрів від нього, і спостерігати за навколишнім оточенням, що б у разі появи сторонніх осіб попередити про це ОСОБА_1

Здійснюючи свій злочинний зговір ОСОБА_1 і ОСОБА_4 поблизу будинку № 6\б по вул. Гоголя м. Артемівська Донецької області, побачили громадянку ОСОБА_11, яка йшла по вулиці, і діючи згідно наявної домовленості, ОСОБА_4 забезпечуючи безпеку злочинних дій свого спільника, зупинився і став спостерігати за навколишнім оточенням, щоб у разі небезпеки попередити про неї ОСОБА_1, який непомітно підкрався з боку спини до громадянки ОСОБА_11 і вийшовши за рамки раніше досягнутої домовленості, не розповідаючи ОСОБА_4 про свої злочинні наміри, діючи самостійно, за своєю ініціативою, напав на останню, при цьому долонею правої рукою прикрив ОСОБА_11 рот, а лівою рукою намагався вихопити наявну при ній:

- жіночу сумку, чорного кольору, зі шкірозамінника, вартістю 150 гривень, в якій знаходилися:

- гаманець темно-коричневого кольору, зі шкірозамінника, вартістю 50 гривень, в якому знаходилися 950 гривень Національного Банку України;

- мобільний телефон, марки «SAMSUNG» вартістю 320 гривень;

- предмети жіночої косметики, що не представляють матеріальної цінності для потерпілої;

- поліетиленовий пакет, вартістю 1 гривня, в якому знаходилися:

- буханець білого хліба, вартістю 3 гривні 10 копійок;

- пакет, вагою 1 кг цукру-піску, вартістю: 4 гривні 80 копійок;

- пластиковий пакет з майонезом, вартістю: 10 гривень 50 копійок, а всього на загальну суму, а всього на загальну суму: 1489 гривень 40 копійок;

Потерпілою ОСОБА_11 чинився опір нападнику ОСОБА_1, що виразилося як фізично, так і вигуками про допомогу, потерпіла так само намагалася утримати сумку і пакет у своїх руках, на що ОСОБА_1 продовжуючи застосовувати насильство небезпечне для життя і здоров'я ОСОБА_11 з метою придушення її волі до опору, що є у нього ножем, завдав удару в ліву частину грудної клітки, однак, таким способом ОСОБА_1 не вдалося заволодіти чужим майном і придушити опір потерпілої в силу чого ОСОБА_1 боячись бути затриманим та викритих у скоєному злочині, рятуючись втечею, залишив потерпілу і зник у темряві разом з ОСОБА_4

Злочинними діями в скоєному ОСОБА_1 розбої, потерпілій ОСОБА_11 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженнями нижньої частки лівої легені, міжреберної артерії, що ускладнилося геморагічним шоком 2-3 ступеня, лівостороннім гематороксом, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 509 від 11 червня 2009 року, як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

13 березня 2009 року, приблизно о 10 годині 45 хвилин, ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на перетині вулиць Ростовської та вул. Калініна м. Артемівська Донецької області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, без застосування насильства, з метою відкритого заволодіння чужим майном, підбігши з боку спини до проходить по вулиці гр. ОСОБА_12, і відкрито, вирвав з її рук:

- жіночу сумку, чорного кольору, зі шкірозамінника, вартістю: 150 гривень, в якій знаходилися:

- телефон, марки «NOKIA 2760», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю: 582 гривні 30 копійок:

- сім-карта «Київстар», вартістю 10 гривень, яка перебувала в вищевказаному телефоні;

- 29 гривень, що знаходились на рахунку сім-карти;

- гаманець червоного кольору, з полірованою поверхнею, вартістю: 20 гривень;

- 315 гривень, національного банку України, що знаходились в сумці, а всього завдавши матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму: 1106 гривень 30 копійок, після чого з місця злочину втік, розпорядившись згодом викраденим на свій розсуд.

14 березня 2009 року, приблизно о 10 годині ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, на ринку м. Артемівська зустрів свого знайомого ОСОБА_4, який розповів йому про те, що 13 березня 2009 року, приблизно о 10 годині 45 хвилин, він (ОСОБА_4), перебуваючи на перетині вулиць Ростовської та вул. Калініна м. Артемівська, шляхом ривка, відкрито викрав у незнайомої жінки жіночу сумку, в якій знаходився мобільний телефон, марки «Nokia-2760» і запропонував ОСОБА_1 продати даний мобільний телефон на ринку м. Артемівська, на що ОСОБА_1 погодився і 14 березня 2009 року, приблизно об 11 годині, знаходячись на ринку м. Артемівська Донецької області, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою збуту майна, здобутого злочинним шляхом і достовірно знаючи про те, що мобільний телефон «Nokia-2760» здобутий злочинним шляхом, продав даний телефон за 150 гривень ОСОБА_13

В апеляції адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах засудженого ОСОБА_1, ставиться питання про скасування вироку. На думку апелянта вирок суду незаконний та необґрунтований внаслідок порушення процесуального та матеріального права. В основу обвинувачення стосовно ОСОБА_1 покладені суперечливі докази - різні неповні експертизи, що не дають однозначної відповіді, часті зміни в показах ОСОБА_4, не підтверджені іншими доказами, зізнавальні свідчення ОСОБА_1, що були здобуті в результаті недозволених методів слідства, а також домисли та припущення. Вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ст.198 КК України апелянт не оскаржує. Зазначає, що до його підзахисного на досудовому слідстві були застосовані недозволені методи ведення слідства та він себе обмовив. Просить вирок стосовно ОСОБА_1 за ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.1, 187 ч.2, 287 ч.4 КК України та ОСОБА_4 за ст.186 ч.2 КК України скасувати, ОСОБА_1 за ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.1, 187 ч.2, 287 ч.4 КК України виправдати, ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні грабежів та розбійних нападів згідно наявних доказів.

В апеляції засудженого ОСОБА_1 ставиться питання про скасування вироку. Вирок в частині засудження за ст.198 КК України ОСОБА_1 не оскаржує. Апелянт вказує на неправильне застосування кримінального закону, суттєве порушення вимог кримінально-процесуального закону, а також однобічність та неповноту досудового та судового слідства. В обґрунтування ОСОБА_1 зазначив, що в порушення вимог ст.334 КПК України в мотивувальній частині вироку не проведений аналіз скоєного, не дана оцінка скоєного злочину та не мотивовано призначення покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього майна. В мотивувальній частині вироку суд має привести обставини, що визначали ступінь тяжкості скоєного злочину та докази на яких ґрунтуються висновки суду із зазначенням мотиву вчинення злочину, однак судом у вироку дані обставини не вказані. При призначенні покарання не дан аналіз в частині того, чи буде достатнім призначене покарання для виправлення та запобігання нових злочинів підсудним. Крім того, вважає, що вирок ґрунтується на суперечливих доказах та припущеннях, в матеріалах справи відсутні докази, що прямо вказують на винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах. Також зазначив, що судом під час розгляду справи було обмежено його право на захист. Йому не була надана можливість доказати свою невинуватість, надати суду алібі, незважаючи на те, що всі сумніви мають трактуватись на користь підсудного, який не має доказувати свою невинуватість. Суд необґрунтовано відмовив у задоволенні ряду клопотань, які заявляв у моїх інтересах мій захисник, а саме: суд спочатку викликав у судове засідання свідка ОСОБА_14, яка розмовляла з ОСОБА_1 по мобільному телефону в той період часу, коли відбувалися іншою особою інкриміновані ОСОБА_1 злочини, однак на судове засіданні - 26.12.2013 року свідок ОСОБА_14 не змогла з'явитися в зв'язку з тим, що її побив співмешканець, про це суд повідомив допитаний як свідок її вітчим ОСОБА_15, також він повідомив, що на наступне ОСОБА_14 обов'язково з'явитися і дасть суду показання особисто. Проте суд відмовив у повторному виклику свідка, який своїми свідченнями міг забезпечити алібі ОСОБА_1 На цьому ж судовому засіданні суд відмовив захиснику ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання для допиту судового експерта, який проводив дактилоскопічну експертизу. Суд відмовив у виклику експерта - психолога, якого необхідно допитати по складеній ним судову експертизу, в якій були протиріччя з показаннями підсудних і свідків. Суд відмовив у задоволенні ряду клопотань захиснику ОСОБА_1 в судовому засіданні 26.12.2013 року і про виклик свідків і про виклик експертів, так як для цього необхідно було час, суд поспішав закінчити розгляд справи, при цьому були порушені мої права на об'єктивний і всебічний розгляд кримінальної справи. Також суд не взяв до уваги, що ОСОБА_4 постійно змінював свої свідчення: і на досудовому слідстві і в суді, намагаючись оговорити ОСОБА_1, щоб отримати мінімальне покарання за скоєні ним злочини. На думку апелянта суд1-ї інстанції повинен був критично поставитися до даних, отриманих в ході слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події, оскільки воно було проведено без участі свідків, потерпілих, які могли б підтвердити, уточнити чи спростувати обставини скоєних злочинів. При постановленні вироку судом були спотворені покази свідка ОСОБА_16, яка насправді в судовому засіданні, будучи допитаним як свідок пояснила суду, що «була раніше знайома з ОСОБА_1, вчилася з ним в мед.училищі. Навесні 2009 року часто зідзвонювалися з ОСОБА_1, в тому числі і тоді, коли були скоєні інкриміновані ОСОБА_1 злочини. ОСОБА_16 вказала суду, що після того як заарештували ОСОБА_1, до неї звернулася його мама та попросила підтвердити в міліції, що ОСОБА_1 зв'язувалася з нею по телефону. Вона погодилася підтвердити ці дані, оскільки дійсно зв'язувалася з ОСОБА_1, при цьому мати ОСОБА_1 всього лише попросила підтвердити факт телефонних розмов її сина і ОСОБА_16, що не вказуючи ОСОБА_16 конкретні дати та час таких телефонних дзвінків. Також ОСОБА_16 вказала суду, що ОСОБА_1 дзвонив їй в ті дні та години, коли були скоєні злочини, при цьому дзвонив з телефону свого батька, перебуваючи вдома з батьками, так як свого особистого телефону у ОСОБА_1 не було». В той час у вироку зазначено, що нібито ніяких телефонних розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 не було і його мати змусила ОСОБА_16 дати «неправдиві свідчення». Вважає, що не можна вважати доказами його вини в інкримінованому злочині зазначені у вироку покази свідків та потерпілих. Судом не дана об'єктивна оцінка показам підсудного, потерпілих, свідків. Незважаючи на всі суперечності та сумніви , які б мали бути усунуті суд не аргументовано не повторював виклик свідка ОСОБА_14, вважаючи її неявку неповажною, що порушує право підсудного на захист. Вирок в частині засудження за ст.198 КК України ОСОБА_1 не оскаржує. Також апелянт зазначив, що на досудовому слідстві себе обмовив, оскільки до нього були застосовані недозволені методи слідства.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та його захисників, які підтримали апеляції, прокурора, який вважав, що вирок підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовтй розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню із наступних підстав;

Справу було розглянуто в порядку КПК України 1960 р.

Згідно ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.334 КПК України в мотивувальній частині обвинувального вироку наводяться докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

За фактом габіжа майна потерпілої ОСОБА_5 суд 1-ї інстанції як на докази вини послався на показання потерпілої, які вона дала в ході досудового розслідування; показання ОСОБА_4, протокол огляду місця події, протокол відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1, ОСОБА_4 (т.1, а.с. 147-155, 286-299)

Але суд фактично лише послався на джерела доказів - протокол огляду місця події, протоколи відтворення, і не зазначив, які саме факти встановлені під час цих процесуальних дій, тобто не вказав у вироку самі докази.

Потерпіла при проведенні впізнання по голосу не впізнала ОСОБА_1

Під час відтворення обстановки та обставин події, на проотоколи яких послався суд, ОСОБА_1 не дав будь-яких показань відносно вчинення нападу на жінку 14.02.2009 р. приблизно о 18 год на вул Артема м.Артемівська, але суд не дав будь-якої оцінки цієй обставині.

При проведенні відтворення за участю ОСОБА_4 останній дав суперечливі показання про обставини нападу на жінку на вул. Артема. С початку вказував, що це він вчинив цей напад, потім - що вчинив разом із ОСОБА_1, зазначив іншу дату вчинення злочину - 06.03.2009 р. Крім того протокол вказаної слідчої дії ОСОБА_4 не підписано. Зазначиним протиріччям суд також не дав будь-якої оцінки. Судом також не дано оцінки суперечливим показанням ОСОБА_4 про обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_5 в ході досудового і судового слідства.

За фактом скоєння розбійного нападу на ОСОБА_6 суд як на докази вини послався на показання потерпілої, протокол огляду місця події, протоколи відтворення обстановки та обставин події за участю засуджених, висновки судово-медичної експертизи про тілесні ушкодження, протокол обиску житла ОСОБА_1, де було знайдено ніж із слідами, схожими на кров, висновки криміналистичної та дактілоскопичної експертиз.

Які факти встановлені судом з протоколу огляду місця події - у вироку не зазначено.

Суд, посилаючись на показання ОСОБА_1 (т.1, а.с. 140-145), які він дав в ході досудового розслідування за цим єпізодом, не усунув протиріччя між цими показаннями та показаннями потерпілої про обставини події злочину (напрямок руху, наявніс перчаток, опис одягу, який був на злочинці). Судом не дано оцінки нелогічним фактам у протоколі відтворення обстановки та обставин поді нападу на ОСОБА_6, де зазначено, що всі насильницькі дії відносно потерпілої було виконано однією правою рукою (т.1, а.с.151)

Судом не дана оцінка суперечностям в анкетних даних понятого ОСОБА_17, який брав участь у проведенні обиску в ході якого було виявлено ніж. Не дано оцінки суперечностям показань потерпілої та показань ОСОБА_1, які він дав в ході досудового розслідування про обставини вчинення злочину, показанням ОСОБА_4, про те що саме він вчинив напад на потерпілу ОСОБА_6, які він підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події злочину (т.1, а.с.270, 289, 311, 338)

За фактом скоєння розбійного нападу на ОСОБА_7 як на доказ вини суд послався на показання потерпілої та на дані протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1. Але суд фактично не зазначив, що саме показав ОСОБА_1 при відтворенні, коли він визнавав вину у скоєнні нападу на ОСОБА_7. Крім того показання, які дав при цьому ОСОБА_1 суттєво відрізняються від показанню ОСОБА_7 про обставини нападу. І ці протиріччя судом усунені не були. Крім того, в ході досудового розслідування ОСОБА_4 дав показання про те, що напад на ОСОБА_7 вчинив саме він, при цьому до протоколу допиту долучена схема місця події, яке співпадає з місцем нападу, на яке вказала потерпіла (т.1, а.с. 312-313,318) Зазначеним показанням ОСОБА_4 оцінка судом також не дана.

За фактом скоєння розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_8 як на доказ вини суд послався на протокол відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 (т.1, а.с. 147-155), але суд не зазначив, що саме з приводу вчинення нападу на ОСОБА_8 показав ОСОБА_1. А крім того, як вбачається з протоколу цієї слідчої дії ОСОБА_1 нічого не показав про вчинення нападу на жінку 12 березня 2009 р. на вул. Тимирязівській м. Артемівська. Також про вчинення цього злочину нічого не показав і ОСОБА_4 при відтворенні обстановки та обставин події злочину, хоча суд і послався, як на доказ вини, на цю слідчу дію (т.1, а.с. 286-299).

В частині обвинувачення у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_10 суд як на доказ вини послався на показання потерпілої та протокол відтворення обстановки та обставин події злочину за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Але при зазначеній слідчий дії ОСОБА_1 стверджував, що цей злочин він вчинив сам, подію злочину він описав відмінно від того, як це показала потерпіла. В той же час показання ОСОБА_4 більше співпадають с показаннями потерпілої і різняться з показаннями ОСОБА_1. Зазначеним протиріччям суд не дав будь-якої оцінки. Крім того, потерпіла не впізнала ОСОБА_1 при проведенні впізнання по голосу (т.1, а.с.357), що також не було оцінено судом.

Як на докази вини вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11 суд послався на протокол відтворення обстановки та обставин події злочину за участю ОСОБА_1 Але згідно висновкам судово-медичної експертизи (т.2, а.с.169) поранення, виявлене у потерпілої, не могло утворитися при обставинах, зазначених ОСОБА_1 при відтворенні обстановки та обставин події злочину, чому суд не дав оцінки. Протокол відтворення обстановки та обставин з участю ОСОБА_4 останнім не підписано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом 1-ї інстанції припущена однобічність, а висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. Судом також припущено порушення вимог ст.334 КПК України. У зв'язку із чим вирок неможливо визнати законним та обґрунтованим. Оскільки епізоди обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 тісно пов'язані, оскаржений вирок підлягає скасуванню в повному обсязі із направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого слід в повному обсягу дослідити всі зібрані по справі докази, усунути відмічені протиріччя і на підставі оцінки їх сукупності зробити висновок про доведеність пред'явленого обвинувачення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляції задовольнити частково.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2014 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд зі стадії судового слідства в той же суд в іншому складі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4, змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання АДРЕСА_2, звільнити його з-під варти із Артемівського слідчого ізолятору Донецької області негайно.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: