Ухвала суду № 38539142, 30.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року справа №805/1804/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Жаботинської С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька про скасування вимоги № Ф 1900 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 190,67 гривень та зобов'язання повернення незаконно утриманих коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька про скасування вимоги № Ф 1900 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 190,67 гривень та зобов'язання повернення незаконно утриманих коштів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька про скасування вимоги № Ф 1900 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 190,67 гривень та зобов'язання повернення незаконно утриманих коштів задоволено частково, а саме:

скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька № Ф 1900 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень 67 (шістдесят сім) копійок;

в решті частин позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця, копія якого наявна в матеріалах справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 10.07.2002 року за № 2 266 017 0000 029628.

З 31.10.2012 року ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, що підтверджується протоколом №3347 від 08.11.2012 року про призначення пенсії.

Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, а пенсія призначена довічно.

Договір на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивач з органом Пенсійного фонду не укладав, що сторонами не заперечується.

Позивач єдиний внесок за 1 квартал 2013 року не сплачував, вважаючи, що звільнений від його сплати, оскільки є пенсіонером за віком.

Відповідачем було нараховано позивачу, станом на 1 травня 2013 року, недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 1 190,67 гривень.

На суму недоїмки в розмірі 1 190,67 гривень, за вказаний період на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем сформована та надіслана на адресу позивача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вимога № Ф 1900 від 03.05.2013 року.

За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідач у справі - УПФУ в Кіровському районі м. Донецька - є суб'єктом владних повноважень, органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 року.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №2464-УІ від 08.07.2010 року та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими для реалізації норм вказаних Законів.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування", положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначене поняття "пенсія" як щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

ОСОБА_2 в 2012 році призначена пенсія за віком на пільгових умовах за частиною 2 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується протоколом №3347 від 08.11.2012 року про призначення пенсії.

Пунктом 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Відповідно до вищезазначеного протоколу про призначення пенсії у ОСОБА_2 наявний загальний стаж роботи 29 років 5 місяців 29 днів, з яких 3 роки 8 місяців 24 дні стажу на підземних роботах.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується його паспортом громадянина України.

Станом на 31.10.2012 року позивачу виповнилось 57 років, що за умови наявності стажу на підземних роботах протягом 3 років 8 місяців 24 днів давало йому право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

На момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_2 набув статусу «пенсіонер за віком».

ОСОБА_2 станом на час виникнення спірних відносин є пенсіонером за віком та фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування та сплачує єдиний податок, суд приходить до висновку про те, що він не зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тому вимога УПФУ в Кіровському районі м. Донецька № Ф 1900 від 03.05.2013 року про сплату недоїмки в розмірі 1 190,67 гривень є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

С.В.Жаботинська