Постанова № 38539117, 14.04.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Справа №П/811/831/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Приватне підприємство «Кіровоградський митний термінал» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072207 від 13.03.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 114 000,00 грн., у тому числі 76 000,00 грн. основного платежу та 38 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач незважаючи на наявність у ПП «Кіровоградський митний термінал» належним чином оформленої первинної бухгалтерської документації та користуючись виключно інформацією акта перевірки ТОВ «Ф'южен Груп» і баз даних ДПС, дійшов помилкового висновку про недійсність правочинів, укладених ПП «Кіровоградський митний термінал» з ТОВ «Ф'южен Груп».

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки ТОВ «Ф'южен Груп» здійснювало діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.6, Т.2). Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду подано клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.100, Т.1).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 14.04.2014 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України (а.с.8, Т.2).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 24.02.2014 р. по 25.02.2014 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відповідно до наказу від 21.02.2014 р. №340 (а.с.106, Т.1) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ф'южен Груп» за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт №11/11-23-22-05/36793637 від 28.02.2014 р., висновками якого, зокрема, є порушення ПП «Кіровоградський митний термінал», на думку відповідача п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2013 року у сумі 76 000,00 грн. (а.с.8-17, Т.1).

На підставі акта перевірки Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000072207 від 13.03.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 114 000,00 грн., у тому числі 76 000,00 грн. основного платежу та 38 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.18, Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням визначено податковим органом у зв'язку з завищенням ПП «Кіровоградський митний термінал», на думку відповідача, податкового кредиту з ПДВ за листопад 2013 року у розмірі 76 000,00 грн., у зв'язку з включенням до його складу сум за господарськими операціями з ТОВ «Ф'южен Груп», які, на думку Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що ТОВ «Ф'южен Груп» у листопаді 2013 р. відповідно до договору на виконання робіт №011113 від 01.11.2013 р. (а.с.40, Т.1) надало ПП «Кіровоградський митний термінал» послуги з перевірки документів поданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів на загальну суму 456 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 76 000,00 грн., що підтверджується податковими накладними №12 від 04.11.2013 р., №23 від 07.11.2013 р., №38 від 12.11.2013 р., №43 від 14.11.2013 р., №51 від 18.11.2013 р., №59 від 20.11.2013 р., №69 від 26.11.2013 р., №89 від 28.11.2013 р. та актами виконаних робіт від 04.11.2013 р., від 07.11.2013 р., від 12.11.2013 р., від 14.11.2013 р., від 18.11.2013 р., від 20.11.2013 р., від 26.11.2013 р., від 28.11.2013 р. з додатками (а.с.76-99). Суму ПДВ у розмірі 76 000,00 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року (а.с.49-53, 55-74, Т.1).

Оплату вартості виконаних робіт позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.41-48, Т.1).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначених норм суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до пп.3.2 п.3 Статуту ПП «Кіровоградський митний термінал» предметом його діяльності є, зокрема, послуги митних брокерів (а.с.29-39, Т.1).

Відповідно до ліцензії серії АД №039533 ПП «Кіровоградський митний термінал» надано право на здійснення митної брокерської діяльності (а.с.124).

Згідно з ч.1 ст.416 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до укладених договорів-доручень на декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України ПП «Кіровоградський митний термінал» у листопаді 2013 р. надавало послуги з декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України, зокрема, ТОВ «Садеко» (а.с.236-237, Т.1), ТОВ «Садеко Органік» (а.с.238-239, Т.1), ТОВ «Богданівське-М» (а.с.240, Т.1), ТОВ ВКФ «Велта» (а.с.241-242, Т.1), ТОВ «Преображенське-М» (а.с.243-244, Т.1), ПП «Кіровоградська нафтова компанія» (а.с.245-246, Т.1), ТОВ «Родіна» (а.с.247, Т.1), ДП «Олександрівський лісгосп» (а.с.248-249, Т.1), ТДВ «Інтерресурси» (а.с.250-251, Т.1), ТОВ «Тісседі Трейд» (а.с.1, Т.2), ТОВ фірма «Алеф» ЛТД (а.с.2-3, Т.2). Позивачем на підтвердження виконання зазначених договорів надано до суду копії актів виконаних робіт та розрахунок доходу одержаного від наданих митних брокерських послуг (а.с.126-235, Т.1, а.с.4-5, Т.2).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що з огляду на значний обсяг укладених договорів з надання послуг декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України, зважаючи на невелику штатну чисельність працівників (а.с.125, Т.1), позивачем у листопаді 2013 р. укладено договір з ТОВ «Ф'южен Груп» відповідно до якого здійснювалося виконання робіт з перевірки документів наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів. При цьому представник позивача повідомив, що роботи виконані контрагентами позивача передують підготовці документів, необхідних для митного оформлення товарів, однак такі роботи за своїм змістом не є послугами митного брокера.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Ф'южен Груп» пов'язані з господарською діяльністю ПП «Кіровоградський митний термінал».

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у листопаді 201з р. сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Ф'южен Груп» на момент їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п. 201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мало обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Водночас суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Разом з тим, питання віднесення певних сум до податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Ф'южен Груп». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Всупереч вимогам ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000552205 від 21.11.2013 р.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000072207 від 13.03.2014 р., суд дійшов висновку, що позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак сплачений позивачем судовий збір (10% від ставки судового збору для позовних вимог майнового характеру) в розмірі 228,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000072207 від 13 березня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області, яким Приватному підприємству «Кіровоградський митний термінал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 114 000,00 грн., у тому числі 76 000,00 грн. основного платежу та 38 000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Приватному підприємству «Кіровоградський митний термінал», код ЄДРПОУ 36793637 (25030, м. Кіровоград, вул. Тореза, 27 В) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 228,00 грн. (двісті двадцять вісім грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт