Постанова № 38539092, 07.04.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 рокум. Ужгород№ 807/135/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Нагорна Л.І.

за участю:

представника позивача: Повідайчик О.І. ,

представника відповідача: Данканич О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Воловецьке лісове господарство» до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Воловецьке лісове господарство» (далі - позивач, ДП «Воловецьке ЛГ») звернувся в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - Мукачівська ОДФІ), в якій просить:

1) Визнати протиправними дії Мукачівської об'єднаної державної фінансової інспекції стосовно викладення в акті ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Воловецьке ЛГ» за період з 01.10.2011 року по 30.09.2013 року № 02-10/121 від 02.12.2013 року неправдивих і перекручених відомостей.

2) Зобов'язати Мукачівську об'єднану державну фінансову інспекцію виключити неправдиві та перекручені відомості з спірного акту та повідомити про це всіх кому було надано даний акт.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Мукачівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Воловецьке ЛГ» за період з 01.10.2011 року по 30.09.2013 року про що, було складено акт № 02-10/121 від 02.12.2013 року. Позивач вважає, що відображені в акті факти, обставини та порушення є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому неправомірно трактовані як порушення та включені до акту перевірки.

03 березня 2014 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було замінено неналежного відповідача у справі, а саме: Мукачівську об'єднану державну фінансову інспекцію замінено на Державну фінансову інспекцію в Закарпатській області (далі - відповідач, ДФІ в Закарпатській області).

19 березня 2014 року в судовому засіданні представником відповідача були подані письмові заперечення проти позову, в яких просить суд відмовити ДП «Воловецьке ЛГ» у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що твердження позивача про неправомірність дій посадових осіб Мукачівської об'єднаної державної фінансової інспекції при проведенні планової ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу ДП «Воловецьке ЛГ» не відповідають дійсності, є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити такий в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні такого повністю.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Положення затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 року №1236 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 року №1213/19951 державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах - є структурними підрозділами державних фінансових інспекцій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно пункту 4.1, об'єднані державні фінансові інспекції в районах та містах здійснюють державний фінансовий контроль за:

- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності;

- дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Також, згідно п.4.2 ОДФІ здійснюють контроль за:

- виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

- цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

- складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

- усуненням виявлених недоліків і порушень.

Судом встановлено, що Мукачівською ОДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.10.2011 року по 30.09.2013 року про що, було складено акт № 02-10/121 від 02.12.2013 року, який був підписаний посадовими особами ДП «Воловецьке ЛГ» із запереченнями.

Висновки на заперечення надіслані ДП «Воловецьке ЛГ» від 19.12.2013 року за № 02-10/2081.

В матеріалах справи на сторінках 16-17 акта ревізії за №02-10/121 від 02.12.2013 року зазначено, що ревізією з питання законності та повноти отримання доходів відповідно до умов укладених господарських договорів купівлі-продажу на внутрішньому ринку (за №6/30 від 15.02.2013 року із ФОП ОСОБА_3, за №6/211 від 11.06.2013 року із ФОП ОСОБА_4, за №12 від 02.04.2013 року із ФОП ОСОБА_5, за №6-76 від 31.10.2012 року із ТзОВ «Мік-Ліс») встановлено, що в порушення умов договорів за недоотримання термінів сплати Товару Покупцю не нараховується пеня від суми заборгованості (невиконання платежу) за кожен прострочений день, не відображено по обліку та не забезпечено стягнення пені, та, як наслідок за березень-серпень 2013 року підприємством недоотримано доходів на загальну суму 14617,11 грн., зокрема:

- по договору укладеному із ФОП ОСОБА_3 - 3205,05 грн.;

- по договору укладеному із ФОП ОСОБА_4 - 758,97 грн.;

- по договору укладеному із ФОП ОСОБА_5 - 7695,95 грн.;

- по договору укладеному із ТзОВ «Мік-Ліс» - 2957,14 грн.

Вищенаведене є порушенням вимог ст.610, частини 1 ст.611, ст.629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІУ, відповідно до яких порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, який є обов'язковим для виконання сторонами, та п.2 ст.231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-ІУ, згідно якого застосування штрафних санкцій є обов'язковим у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Внаслідок не вжиття ДП «Воловецьке ЛГ», відповідних заходів щодо нарахування штрафних санкцій за невиконання (неналежне виконання) контрагентами договірних зобов'язань підприємством недоотримано доходів у сумі 14617,11 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Як наслідок, штрафні санкції, які підлягають відшкодуванню ДП «Воловецьке ЛГ» за березень-серпень 2013 року, не відображено в складі інших операційних доходів, чим порушено п.21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року за №290 та п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року за №237.

На сторінках 42-44 акта ревізії за №02-10/121 від 02.12.2013 року вказано, що в ході ревізії організації контролю за достовірністю дебіторської та кредиторської заборгованості, у відповідності до наказу за №200 від 03.09.2013 року, проведено інвентаризацію розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами.

Проведеною інвентаризацією розрахунків станом на 31.08.2013 року встановлено дебіторську заборгованість на загальну суму 3567388,54 грн. та кредиторську заборгованість на загальну суму 3996354,53 грн.

Ревізією з питань наявності простроченої заборгованості встановлено, що станом на 31.08.2013 року за даними регістрів бухгалтерського обліку по субрахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» та первинних бухгалтерських документів значиться дебіторська заборгованість, термін утворення якої більше 3 років на загальну суму 458191,59 гривень.

До ревізії надано документи, які підтверджують проведення претензійно-позовної роботи підприємством з боржниками. Всього за період охоплений контролем підприємством направлено 18 позовів, з них 16 позовів про стягнення дебіторської заборгованості та відшкодування втрат на загальну суму 539850,56 грн. Судами задоволено позовів на суму 507690,56 гривень.

Однак, проведеним в ході ревізії співставленням боржників (субрахунок 361) із списками заявлених позовів, встановлено дебіторську заборгованість по 7 контрагентах, термін позовної давності якої минув та по якій не проводилася претензійно-позовна робота на загальну суму 169088,78 гривень.

Отже, ревізією встановлено, що в порушення вимог ст.193, ст.222, ст.223 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року за №436-ІУ та ст.509, 610, 611 глава 19 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року за №435-ІУ, підпунктів б п.7 та п.8. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року за №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.1999 року за №725/4018, п.27 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року за №87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.06.1999 року за №396/3689, п.1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року за №996-ХІУ, керівництвом ДП «Воловецьке ЛГ» при наявності в штаті і фактичному утриманні на посаді юриста, не здійснювалися належні дії щодо звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності до боржників, що прострочили виконання зобов'язань згідно договорів, які є обов'язковими до виконання відповідно до ст.629 Цивільного кодексу, що призвело до втрати боржника в зобов'язанні та внаслідок цього ДП «Воловецьке ЛГ» втрачено активів на загальну суму 169088,78 грн., як наслідок, завдано матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму.

Рекомендаціями Міністерства юстиції України від 15 січня 1996 року №2 до відома керівників, підприємців, працівників юридичних служб та інших структурних підрозділів доводився порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації.

Пунктом 1.4 вказаних рекомендацій зазначено, що керівники підприємств несуть персональну відповідальність за стан претензійно-позовної роботи. Недотримання встановленого порядку пред'явлення і розгляду претензій та позовів є порушенням державної дисципліни і тягне за собою відповідальність винних у цьому посадових осіб згідно з чинним законодавством України. Керівники та інші посадові особи підприємств зобов'язані вести боротьбу з фактами зволікань при розгляді претензій, безпідставних відмов у задоволенні обґрунтованих вимог заявників претензій, доведення до суду безспірних позовів та здійснювати заходи щодо усунення причин та умов, які породжують обґрунтовані претензії.

Також, згідно з підпунктами 12, 13 пункту 10 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року №1040, юридична служба органу виконавчої влади відповідно до покладених на неї завдань організовує претензійну та позовну роботу, здійснює контроль за її проведенням; проводить разом із заінтересованими структурними підрозділами аналіз результатів господарської діяльності органу виконавчої влади, вивчає умови і причини виникнення непродуктивних витрат, порушення договірних зобов'язань, а також стан дебіторської та кредиторської заборгованості.

Підпунктами 8 та 9 пункту 11 цього ж Положення визначено, що юридична служба підприємства організовує претензійну та позовну роботу, проводить аналіз її результатів; здійснює контроль за дотриманням структурними підрозділами встановленого на підприємстві порядку пред'явлення і розгляду претензій.

Також судом встановлено, що в акті ревізії зазначено нормативний документ, а саме Постанова КМУ «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29.11.2006р. №1673, якою визначено в підпункті 2а пункту 13 - граничний обсяг витрат, які можуть бути визначені (за результатами попереднього звітного року) на оплату консалтингових та аудиторських послуг на рівні не більш ніж 1,5 відсотка обсягу чистого прибутку. Оскільки згідно додаткової угоди №3 від 30.12.2011 року до договору №3к-51 від 01.11.2010 року укладеного між ДП «Воловецьке ЛГ» та ДП «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг», останній надає послуги з інформаційного обслуговування та організаційного обслуговування та організаційно-методичного забезпечення технологічних процесів єдиної державної системи електронного обліку деревини, як наслідок такі послуги віднесено до консалтингових.

Також суд звертає увагу на те, що згідно державного акту на право постійного користування землею серія І-ЗК №000306 від 21.11.1997 року Воловецькому державному лісогосподарському підприємству надано в постійне користування в адміністративних межах Воловецького району земельні ділянки загальною площею 27281,3 га., що більше ніж значиться за даними форми 6-ЗЕМ «Звіт про наявність земель та розподіл по власниках землі та землекористувачах» у користуванні ДП «Воловецьке ЛГ», де вказано що знаходяться земельні ділянки загальною площею 27143,6251 га. Таким чином, встановлено невідповідність у площах земельної ділянки, на яку є право постійного користування що не відповідає вимогам положень ст.ст. 125,126 Земельного Кодексу України від 25.10.2011 року №2768-111, яким визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 в редакції Закону №1066-VI від 05.03.2009р.).

В свою чергу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ.

Статтею 1 вказаного Закону України визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Статтею 2 вищевказаного Закону України визначено головні завдання органу державного фінансового контролю, а саме: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначено «Порядком проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550.

Пунктом 2 вказаного порядку визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб, а пунктом 16 - що ревізія проводиться шляхом документальної перевірки і фактичної перевірки, та що документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів.

Статтею 4 Закону визначено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Поряд з цим, п. 7 ст. 10 Закону визначено, що органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затвердженого Постановою КМУ №550 від 20.04.2006 року регламентовано, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року за №2939-ХІІ, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Мукачівською ОДФІ було надіслано законні вимоги «Про усунення порушень та недоліків, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ДП «Воловецьке ЛГ» за період з 01.10.2011 по 30.09.2013» від 24.12.2013 року №02-10/2099.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних дій, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими в межах розгляду справи належними доказами, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви щодо визнання протиправними дій - є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Воловецьке лісове господарство» до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяЯ.М. Калинич