Ухвала суду № 38538265, 30.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/15057/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4290/2014

Категорія 24

Головуючий в I інстанції Сухоручко Ю.О.

суддя доповідач Безрученко Ю.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

суддів Безрученко Ю.О., Могутової Н.Г.

при секретарі Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 02 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року позивач ТОВ «Краматорськтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води. Свої вимоги обґрунтувало тим, що з 01.01.2007 року по теперішній час ТОВ "Краматорськтеплоенерго" здійснювало поставку теплової енергії та гарячого водопостачання відповідачці, яка є власницею квартири АДРЕСА_1. Відповідачка не вносить плату за отриману теплову енергію та гаряче водопостачання, з 01.01.2007 року і станом на 01.03.2012 року у неї утворилася заборгованість по оплаті в розмірі 8 146,82 грн. До теперішнього часу заборгованість відповідачкою не погашена, тому просить її стягнути на користь позивача та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Краматорського міського суду від 02 квітня 2014 року позовні вимоги ТОВ «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Краматорськтеплоенерго" плату за опалення та підігрів води за період з 01.05.2009 року по 01.03.2012 року в сумі 4 695,46 грн. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначає, що позивачем не доведено факту надання послуг відповідачці. Крім того не враховано акт, за яким нагрівальні прибори відрізані від стояків центральної системи опалення та транзитні стояки ізольовані.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності (а.с. 24), підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Краматорськтеплоенерго» Коваль С.Є., діючий на підставі довіреності (а.с. 87), заперечував проти апеляційної скарги та просив її відхилити.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами фактично існують правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг і користування такими послугами. Позивач виконував свої зобов'язання по наданню таких послуг, відповідачка є споживачем цих послуг та зобов'язання по їх оплаті не виконувала. Тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за надані послуги починаючи з 01 травня 2009 р. по 01.03.2012 року, в сумі 4 695,46 грн. з урахуванням того, що позовна давність переривалась зверненням позивача до суду у кінці квітня 2012 року з заявою про видачу судового наказу.

З таким висновком суду в оскаржуваній його частині можна погодитися.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с.30).

Як вбачається з довідки по особовому рахунку відповідачки, заборгованість за період з 01.01.2007 року по 01.03.2012 року перед ТОВ «Краматорськтеплоенерго» складає 8 146,82 грн. (а.с.3-4).

Згідно ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно вимог ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно п.п.18,20,21,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, споживач зобов'язаний проводити оплату послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно установлених тарифів споживання до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством і умовами договору.

Тому доводи відповідачки щодо відсутності договору між ним та позивачем до уваги не приймаються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки цей обов'язок законом покладено на споживача.

Апеляційний суд також не приймає до уваги доводи скарги про те, що квартиру відповідачки відключено від системи центрального опалення та гарячого водопостачання, оскільки згідно з п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється та не є підставою для звільнення від обов'язку по оплаті наданих позивачем послуг. Єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який після закінчення робіт подається відповідній комісії для затвердження.

Наданий відповідачкою Акт відключення від центральної системи опалення теплопостачання (а.с.44) не затверджений рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГОП (п. 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва; архітектури та житлово-комунального господарства, від 22.11.2005, № 4).

З огляду на наведене, виходячи з того, що відповідачка зареєстрована та постійно проживає у належній їй на праві власності квартирі, користується послугами ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з теплопостачання (гаряча вода та опалення), однак оплату за спожиту теплову енергію не проводить, суд першої інстанції з урахуванням строків позовної давності правильно дійшов до висновку, що відповідачка зобов'язана погасити заборгованість за теплову енергію, оскільки зобов'язання по оплаті цих послуг на відповідачку покладено законом. Тому, доводи апеляційної скарги про те, що у зв'язку з відсутністю укладеного між сторонами договору про надання послуг з теплопостачання та відключення квартири відповідачки від мереж центрального опалення та постачання гарячої води, відсутня відповідальність відповідачки по оплаті послуг з теплопостачання, є безпідставними.

Таким чином, з урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності нормам ст.ст. 212, 213 ЦПК України, правильно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду від 02 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: