Рішення № 38537522, 28.04.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/7142/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.Провадження № 22-ц/780/1717/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 18 28.04.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про розірвання попереднього договору, повернення забезпечувального внеску, повернення завдатку та відшкодування завданих збитків,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що 21 вересня 2011 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті») був укладений попередній договір, за умовами якого сторони зобов`язалися в строк до 30 квітня 2013 року, але не пізніше 60 робочих днів від дня прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкту продажу та отримання продавцем правовстановлюючих документів на об'єкт продажу, укласти договір купівлі-продажу трикімнатної квартири будівельний АДРЕСА_1 за ціною 652 940 грн. 85 коп.

Зазначала, що відповідно до умов попереднього договору вона повинна була сплатити відповідачу забезпечувальний внесок у сумі 461 000 грн. протягом 2-х днів з дня підписання даного договору, потім перші 5 місяців, починаючи з жовтня 2011 року сплачувати щомісячно по 12 388 грн. 17 коп., а з 21 березня 2012 року по 21 березня 2013 року сплачувати щомісячно по 10 000 грн. до повної оплати забезпечувального внеску. На виконання умов даного договору нею було сплачено на рахунок відповідача 535 000 грн.

Однак відповідач своїх зобов'язання за попереднім договором не виконав, об'єкт продажу до 30 квітня 2013 року в експлуатацію не здав та основний договір між сторонами укладено не було.

Також вказувала, що відповідач при укладенні попереднього договору в порушення п.5.1.3 договору не повідомив її про те, що об'єкт продажу переданий в іпотеку відповідно до іпотечного договору, укладеного 16 липня 2010 року між ТОВ «Аверс-Сіті» та ПАТ «Альфа Банк». Крім того, відповідач після укладення попереднього договору будівництво будинку не здійснює взагалі.

Оскільки відповідач допустив істотне порушення умов договору, позивач просила суд розірвати попередній договір, укладений 21 вересня 2011 року між нею та ТОВ «Аверс-Сіті», стягнути з відповідача на свою користь забезпечувальний внесок у розмірі 535 000 грн., завдані збитки у розмірі 223 710 грн. 60 коп., з яких: 5000 грн. - оплата винагороди відповідачу відповідно до договору про надання консультаційних/інформаційних послуг № 17/08-091, укладеного 17 серпня 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Аверс-Сіті», 6315 грн. 60 коп. - витрати за нотаріальне посвідчення попереднього договору від 21 вересня 2011 року та 212 395 грн. - упущена вигода.

Також позивач просила стягнути з відповідача на свою користь додатково суму у розмірі завдатку, що становить 530 000 грн. відповідно до ст.570, 571 ЦК України, витрати на правову допомогу у розмірі 128 371 грн. та судовий збір у розмірі 3 555 грн. 70 коп.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 530 000 грн. та судові витрати у розмірі 3 555 грн. 70 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити повністю, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону в повному обсязі не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 вересня 2011 року між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_2 був укладений попередній договір, відповідно до умов якого сторони зобов'язалися в строк до 30 квітня 2013 року, але не пізніше 60 робочих днів від дня прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкту продажу та отримання продавцем правовстановлюючих документів на об'єкт продажу, укласти договір купівлі-продажу трикімнатної квартири будівельний АДРЕСА_1 (пункти 1.1, 6.1). Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2937.

Відповідно до положень пунктів 2.1, 2.2 попереднього договору, вартість об'єкту продажу становить 652 940 грн. 85 коп. В рахунок належних платежів і в забезпечення виконання договору позивач повинна сплатити відповідачу забезпечувальний внесок у сумі 631 560 грн., з яких: 461 000 грн. протягом 2-х банківських днів з дати підписання цього договору; перші 5 місяців, починаючи з жовтня 2011 року, щомісячно сплачувати не менше ніж по 12 388,17 грн., а з 21 березня 2012 року по 21 березня 2013 року щомісячно сплачувати не менше ніж по 10 000 грн. до повної оплати забезпечувального внеску.

З платіжних доручень вбачається, що на виконання умов попереднього договору позивач в загальному сплатила на рахунок відповідача 530 000 грн. (а.с.16-24).

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що будинок, в якому знаходиться об'єкт продажу - трикімнатна квартира будівельний АДРЕСА_1 в експлуатацію не зданий, основний договір купівлі-продажу даної квартири між сторонам укладений не був.

Також судом встановлено, що 17 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Аверс-Сіті» був укладений договір про надання консультаційних/інформаційних послуг № 17/08-01, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати на платній основі інформаційні/консультаційні послуги стосовно стану, цін, попиту на ринку нерухомості в Україні та м. Києві, а також надання інформації стосовно умов та порядку придбання і огляду квартири будівельний АДРЕСА_1 (пункти 1.1, 1.2 договору). Згідно з п.4.1 договору винагорода виконавця за надання консультаційних послуг за цим договором складає 5000 грн. (а.с.27-28).

З платіжного доручення вбачається, що 18 серпня 2011 року позивач сплатила на рахунок відповідача 5000 грн. за надання консультаційних послуг за договором №17/08-01 від 17 серпня 2011 року (а.с.29).

Згідно з даними довідки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 21 вересня 2011 року, яка видана ОСОБА_2, за посвідчення попереднього договору сплачено нотаріусу 6315 грн. 60 коп. (а.с.30).

Судом першої інстанції встановлено, що 07 серпня 2013 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Артес Консалтинг Груп» (далі - ТОВ «Юридична компанія «Артес Консалтинг Груп») укладено договір про надання юридичних послуг № 077/13-ЮП, відповідно до умов якого ТОВ «Юридична компанія «Юридична компанія «Артес Консалтинг Груп» зобов'язалася надати позивачу юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Того ж дня між ОСОБА_2 та ТОВ «Юридична компанія «Артес Консалтинг Груп» було укладено додаткову угоду № 01/2013 до договору про надання юридичних послуг, відповідно до пунктів 4.1, 4.2 якої за опрацювання і підготовку необхідних документів, позовної заяви, а також представництво інтересів замовника в судових органах всіх рівнів і підсудності розмір плати юридичній компанії становить 10 % від розміру позовних вимог замовника, що становить 128 371 грн., зазначена оплата здійснюється на таких умовах: 4 500 грн. - передоплата, що вноситься на поточний рахунок виконавця протягом 7 календарних днів після підписання сторонами цієї додаткової угоди; залишок коштів підлягає оплаті на поточний рахунок виконавця протягом 7 календарних днів після отримання замовником стягнених коштів (а.с.38-42).

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За положеннями ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановлений попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави для висновку, що за своїм змістом вона передбачає підстави припинення зобов'язання, а тому при встановленні, що зобов`язання припинено відповідно до ч. 3 цієї статті, розірвання попереднього договору є зайвим.

Встановивши, що відповідно до п.6.1 попереднього договору сторони зобов'язалися в строк до 30 квітня 2013 року, але не пізніше 60 робочих днів від дня прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкту продажу та отримання продавцем правовстановлюючих документів на об'єкт продажу, укласти договір купівлі-продажу трикімнатної квартири будівельний АДРЕСА_1, однак в установлений договором строк будинок в експлуатацію не був зданий, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для розірвання попереднього договору, оскільки зобов'язання, встановлене попереднім договором, є припиненим.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.

Оскільки основний договір купівлі-продажу між сторонами укладено не було, то передані позивачем відповідачу грошові кошти за попереднім договором купівлі-продажу квартири є авансом.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі видачі авансу кредитор не може бути зобов'язаний до повернення авансу у десятикратному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.

Отже, встановивши, що на виконання умов попереднього договору позивачкою було сплачено на рахунок відповідача 530 000 грн., а основний договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладено не було з вини відповідача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що з ТОВ «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню лише кошти у розмірі 530 000 грн., а вимоги про стягнення додаткової суми у розмірі завдатку - 530 000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обгрунтування вимог про стягнення з відповідача на свою користь збитків на загальну суму 223 710 грн. позивач посилалась на те, що сплачені нею грошові кошти у розмірі 5000 грн. за надані їй відповідачем консультаційних послуг відповідно до договору про надання консультаційних/інформаційних послуг від 17 серпня 2011 року підлягали включенню у вартість квартири за основним договором, а 6315 грн. 60 коп., які вона сплатила за нотаріальне посвідчення попереднього договору від 21 вересня 2011 року підлягають стягненню з відповідача, оскільки з вини відповідача не були виконані умови даного попереднього договору. Крім того, позивач вказувала, що сплачений нею на підставі попереднього договору забезпечувальний внесок у розмірі 535 000 грн. міг бути розміщений на депозитному рахунку у банку, а тому на час ухвалення судом рішення вона могла отримати доходи у розмірі 212 395 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 5000 грн., суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем не було надано належних доказів того, що відповідачем були порушені умови договору про надання консультаційних/інформаційних послуг від 17 серпня 2011 року, а також, що даний договір скасований або змінений. При цьому, умовами даного договору не передбачено включення сплачених позивачем грошових коштів у розмірі 5000 грн. в якості винагороди за надані їй відповідачем консультаційні послуги у вартість квартири за основним договором. Не містить таких умов і попередній договір від 21 вересня 2011 року.

Також суд вірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 212 395 грн., оскільки позивачем на надано належних та допустимих доказів на підтвердження намірів розмістити сплачені нею кошти у розмірі 535 000 грн. на депозитному рахунку у банківській установі. При цьому, суд правильно зазначив, що надана позивачем роздруківка з мережі інтернет про депозити фізичних осіб не свідчить про її намір розмістити кошти на депозитному рахунку. До того ж в позовній заяві ОСОБА_2 зазначила, що вона сплатила відповідачу кошти у розмірі 535 000 грн. в якості забезпечувального внеску, які вона отримала за продаж іншої квартири.

Згідно з п.2 ч.3 ст.79 та ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, є витратами, пов'язаними з розглядом справи, які несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вірно зазначив судів першої інстанції, позивач не надала суду належних доказів на підтвердження того, що вона понесла витрати у розмірі 128 371 грн. за надання їй правової допомоги, а тому суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові в цій частині.

Таким чином рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 6315 грн. 60 коп. за нотаріальне посвідчення попереднього договору від 21 вересня 2011 року з тих підстав, що довідка приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 21 вересня 2011 року не свідчить про те, що хто конкретно сплатив кошти за вчинення нотаріальних дій, виходячи з наступного.

Згідно з п.8.4 попереднього договору від 21 вересня 2011 року витрати по нотаріальному оформленню цього договору сплачує покупець.

При апеляційному розгляді справи представником позивача надано довідку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, з якої вбачається, що ОСОБА_2 за посвідчення попереднього договору від 21 вересня 2011 року щодо купівлі продажу трикімнатної квартири будівельний АДРЕСА_1 сплатила нотаріусу 6315 грн. 60 коп. (а.с.114).

Згідно з положеннями ст.ст. 57,58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином довідка приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 підтверджує сплату саме позивачем нотаріусу коштів у розмірі 6315 грн. 60 коп. за посвідчення попереднього договору від 21 вересня 2011 року.

Зі змісту позову вбачається, що позивач просила стягнути витрати у розмірі 6315 грн. 60 коп., пов'язані з нотаріальним посвідченням попереднього договору з ТОВ «Аверс - Сіті».

Однак по справі встановлено, що ОСОБА_2 вказані кошти сплатила приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, а не ТОВ «Аверс - Сіті». Тому колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для стягнення 6315 грн. 60 коп. за посвідчення попереднього договору з ТОВ «Аверс - Сіті».

Вирішуючи спір в цій частині, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.213, 214 ЦПК України на вказані обставини уваги не звернув та не перевірив належність відповідача щодо даної позовної вимоги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в позові з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 грудня 2013 року в частині відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про стягнення витрат, пов'язаних з нотаріальним посвідченням попереднього договору скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про стягнення витрат, пов'язаних з нотаріальним посвідченням попереднього договору відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді