Постанова № 38537316, 24.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2014 р. Справа№ 911/4088/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія"

на рішення господарського суду Київської області

від 11.02.2014 р. у справі №911/4088/13 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат"

про стягнення 25089,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Броварський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" про стягнення 25089,42 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 11.10.2010р. № 497, укладеним між сторонам у справі, щодо здійснення розрахунків за надані послуги з централізованого опалення та підігріву води в квітні 2012р. в розмірі 25089,42 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.02.2014 р. у справі №911/4088/13 припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення 1629,70 грн. боргу. В решті позову відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" в доход Державного бюджету України 111 грн. 76 коп. витрат по сплаті судового збору. Стягнути з Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" в доход Державного бюджету України 1608 грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.02.2014 р. у справі №911/4088/13 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський заводобудівельний комбінат" 23459,72 грн. заборгованості за послуги теплопостачання, нарахованої в квітні 2012 р., розподілити судові витрати відповідно до чинного законодавства. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому позивач зазначив про те, що місцевим господарським судом при винесенні рішення не було враховано доведеність належними доказами факту надання та отримання відповідачем послуг з опалення площ, визначених умовами договору (акти споживання теплової енергії, оформлені належним чином в двосторонньому порядку), наявність актів, якими було зафіксовано факти самовільного збільшення опалювальної площі без відповідних змін в умовах договору, те, що предметом договору було не лише надання послуг з централізованого опалення, але і послуги з підігріву води, відповідно і заборгованість за квітень 2012 р. виникла за надання обох видів послуг.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 р. прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" на рішення господарського суду Київської області від 11.02.2014 р. у справі №911/4088/13 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 24.04.2014 р.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

11.10.2010 р. між сторонами у справі був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води № 497 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобов'язується своєчасно надавати споживачеві (відповідачу) відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води (теплопостачання), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1.1 договору).

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями (п. 2.3 договору).

Згідно до п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що плата за послуги з теплопостачання здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання в розмірі 100 % від вартості запланованого обсягу подачі послуг на наступний місяць.

В п.3.5 договору сторонами погоджено, що у разі використання споживачем обсягів теплової енергії, що перевищують попередньо оплачені, кінцевий розрахунок здійснюється не пізніше 5 числа наступного місяця за розрахунковим. Підставою для проведення кінцевого розрахунку є акт про споживання теплової енергії, акт звірки, підготовлений виконавцем та рахунок.

Відповідно до п. 3.10 договору, фактично надані виконавцем послуги з теплопостачання у відповідному місяці оформлюються актом про надання послуг. Виконавець зобов'язаний направити споживачу на адресу, що вказана в договорі акт про надання послуг, а споживач зобов'язується протягом 5-ти днів з його отримання повернути його виконавцю в належно оформленому вигляді.

Згідно з п.9.1 договору, цей договір укладено терміном на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

В Додатку №1 до договору сторони визначили об'єкти ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" (житлові будинки, нежитлові приміщення), на яких надаються послуги з централізованого опалення та підігріву води за договором, їх характеристику, адресу, об'єм споруд тощо.

23.03.2012р. комісією в складі представників: КП "Броваритепловолоенергія" в.о. головного інженера Співака А.В., начальника РТМ-1 Дремлюги О.М., начальника служби метрології і КВПіА Каришевої С.І та представника відповідача начальника ЖЕК ВАТ БЗБ Роговим Б.А., під час обстеження опалювального об'єкту за адресою м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 7, перший під'їзд, 19 поверх, було виявлено самовільне підключення до теплопостачання приміщення площею 62,2 кв.м., про що складено Акт.

02.04.2012р. комісією в складі представників: КП "Броваритепловолоенергія" в.о. головного інженера Співака А.В., начальника РТМ Дремлюги О.М., начальника служби метрології і КВПіА Каришевої С.І., майстра по вузлам вводів ОСОБА_6, в присутності представника відповідача Пилипчука І.Г. проведено обстеження опалювального об'єкту, а саме підвального приміщення будинку 11-б по вул. Черняховського, про що складено Акт. Обстеженням встановлено збільшення опалювальної площі на 100,08 кв.м. Вказаний акт представник ВАТ БЗБК в присутності комісії підписувати відмовився.

На підставі вказаних актів, позивач здійснив перерахунок за теплову енергію та надіслав на адресу відповідача акт про надання послуг від 28.04.2012р. на суму 10164,88 грн. разом з рахунком від 25.04.2012р. № 2527/502 на суму 10164,88 грн., яка складається з суми у розмірі 4121,68 грн. разом з ПДВ - місячні витрати на ЦО 3 гр. та 6043,20 грн. разом з ПДВ - сума доплати за теплопостачання в січні - березні 2012р. нежитлового приміщення 100,08 м2 згідно акту та акт про надання послуг від 28.04.2012р. на суму 14924,54 грн. разом з рахунком від 28.04.2012р. № 2690/501 на суму 14924,54 грн., в яку входить 8124,30 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 1624,86 грн., всього 9749,16 грн. - сума доплати за теплопостачання нежитлового приміщення площею 62,2 м2 з жовтня 2011р. по 15 квітня 2012р. та 5175,38 грн. разом з ПДВ- місячні витрати на ЦО та підігрів води 3 гр.

За вказаними рахунками позивач виставив відповідачу к оплаті суму в загальному розмірі 25089,42 грн.

Прокурор обґрунтовує вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо здійснення розрахунку за надані послуги з централізованого опалення та підігріву води за квітень 2012р. у розмірі заявленої до стягнення сумі 25089,42 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегією суддів встановлено, що відповідач погасив заборгованість за надані послуги в квітні 2012р. за договором в сумі 1629,70 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 10.02.2014р. № 118.

Враховуючи те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем сплачено 1629,70 грн. заборгованості, відтак в цій частині вимог спір відсутній, у зв'язку з чим провадження в ній підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підтвердження заборгованості з централізованого опалення та підігріву води за квітень 2012 р. за зазначеним договором у розмірі 23459,72 грн., позивач посилається на акти обстеження об'єктів від 23.03.2012р. та 02.04.2012р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи вказаних актів, останні були складені за результатами проведення обстеження опалювальних об'єктів відповідача.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані акти не можуть бути прийняті судом у якості належних і допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують заборгованість відповідача зі здійснення розрахунку з централізованого опалення та підігріву води за квітень 2012р. за зазначеним договором у розмірі 23459,72 грн., оскільки акти не містять посилань на законодавство, яке регламентує проведення вказаних обстежень (перевірок); на законодавство, яке визначає форму акта, який складається за наслідками обстеження об'єктів опалення; на законодавство, яке визначає обов'язкові складові акта обстеження (перевірки); законодавство, яке визначає які показники, зокрема приладів обліку обов'язково повинні бути відображені під час обстеження та перевірки об'єктів опалення; законодавство, яке визначає, які факти встановлюються під час обстеження (перевірки) та обов'язково відображаються в акті. Також, акти не містять посилань на законодавство, яке порушив відповідач та не містять посилань на санкції, які передбачені за порушення такого законодавства. Акти на містять також посилань на положення договору, які порушив відповідач та приписи договору, якими визначені санкції за порушення його умов. Крім того, позивач не зазначає наявність повноважень вказаних в акті осіб на проведення обстеження об'єктів опалення позивача, а також наявність у них повноважень щодо складання відповідних актів за наслідками такого обстеження і не надає доказів наявності в них таких повноважень.

Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що проведення обстеження опалювальних об'єктів відповідача відбувалось 23.03.2012р. та 02.04.2012р., а перерахунок позивач здійснює упродовж січня - березня 2012р. та відповідно з жовтня 2011р. - 15 квітня 2012р., тобто строк, за який здійснено перерахунок, передує часу обстеження та складання актів.

Правових підстав здійснення перерахунку вартості наданих ним послуг за договором в односторонньому порядку, за вказаними актами позивач не зазначає.

Також судом враховано, що в додатку до договору сторони визначили загальний об'єм нежитлових приміщень в житлових будинках, де надаються послуги. В той же час в актах не зазначено, яким чином відбулось збільшення розміру опалювальної площі нежитлових приміщень, оскільки зазначені в актах площі входять в загальну площу нежитлових приміщень в житлових будинках, яка визначена сторонами в додатку до договору.

Відповідно до умов договору плата за надані послуги справляється за показаннями засобів обліку води і теплової енергії. В матеріалах справи відсутні докази наявної заборгованості відповідача за вказаним договором зі здійснення розрахунку з централізованого опалення та підігріву води за квітень 2012р. саме за показниками засобів обліку води і теплової енергії.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги стягнення з відповідача 23459,72 грн. заборгованості за вказаним договором зі здійснення розрахунку з централізованого опалення та підігріву води за квітень 2012р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 11.02.2014 р. у справі №911/4088/13 - без змін.

2. Матеріали справи №911/4088/13 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич