Рішення № 38537286, 18.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2014 р.Справа № 922/497/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Харківської митниці Міндоходів, м. Харків до Приватного підприємства "Авто 777", м. Харків Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків та Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків про стягнення 20145,26 грн. за участю представників:

позивача - Левченко В.В., довіреність №061/01-09/1066 від 06.02.2014 р.

відповідача - не з'явився

третіх осіб - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська митниця Міндоходів, м. Харків (позивач) звернулася до господарського суду із позовною заявою до Приватного підприємства "Авто 777", м. Харків (відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 20 145,26 грн. за зберігання на складі митного органу автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350, модельний рік випуску-2010, календарний рік випуску - 2009, VIN-VDCGG8HB7AF327342.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд позов задовольнити. Через канцелярію суду подав клопотання вх.№13345 від 18.04.2014 р. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не подав.

Треті особи про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання своїх повноважних представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, витребуваних документів до суду не надали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.04.2014 р. було задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору поза межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Указом Президента України від 24.12.2012 р. № 726/2012 було створено Міністерство доходів і зборів України реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" Харківську обласну митницю реорганізовано шляхом приєднання до Харківської митниці Міндоходів.

Відповідно до п. 3 зазначеної постанови територіальні органи Міністерства доходів і зборів України визначено правонаступниками територіальних органів Державної митної служби та Державної податкової служби, що реорганізуються.

Отже, Харківська митниця Міндоходів (позивач у справі) є правонаступником Харківської обласної митниці.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі контракту купівлі-продажу №7 від 21.10.2009 р. (а.с. 136), укладеним між Приватним підприємством "АВТО 777" (відповідачем) та Фірмою "Copart.Inc" ПП "АВТО 777", на митну територію України було ввезено легковий автомобіль "Mercedes Benz" GLK 350, модельний рік випуску-2010, календарний рік випуску-2009, VIN-VDCGG8HB7AF327342 з вм'ятинами на лівій стороні.

Автомобіль "Mercedes Benz" GLK 350 було розміщено на митний ліцензійний склад ТОВ "Євросклад-Сервіс" згідно з вантажною митною декларацією № 800000018/0/510728 в режим "ІМ-74" ("митний склад") (а.с. 138-139).

Відповідно до частини 2 статті 214 Митного кодексу України (у редакції 2002 р.) строк зберігання в режимі митного складу підакцизних товарів, ввезених із-за меж митної території України, не може перевищувати трьох місяців з дати поміщення їх у цей режим.

Таким чином, судом встановлено, що строк зберігання автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350 на митному ліцензійному складі ТОВ "Євросклад-Сервіс" закінчився 15.06.2010 р.

11.05.2010 р. відповідач звернувся до Харківської обласної митниці для здійснення митного оформлення в режимі "ІМ-40" ВМД № 800000018/0/511601 на вказаний вище автомобіль, заявивши його як "Автомобіль легковий, пасажирський, новий, в аварійному стані, модель Mercedes Benz GLK 350" та відповідно до УКТ ЗЕД визначено код товару - 8703241000 (а.с. 140-141).

18.05.2010 р. позивачем було змінено заявлений код товару на 8703249010 (рішення № КТ-800-0904-10) (а.с. 137).

Згідно частини 2 статті 313 Митного кодексу України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідач не погодився з винесеним Харківською обласною митницею рішенням про визначення коду товару від 18.05.2010 р. № КТ-800-0904-10 та оскаржив його до Харківського окружного адміністративного суду (а.с. 22-23).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2010 р. у справі № 2а-8326/10/2070 адміністративний позов ПП "АВТО 777" про скасування рішення ВНКТ Харківської митниці від 18.05.2010 р. № КТ-800-0904-10; встановлення дійсного та вірного коду товару - 8703241000; зобов'язання Харківської обласної митниці продовжити митне оформлення з заявленим кодом товару - 873241000 без сплати за зберігання на складі митниці було задоволено частково. Скасовано рішення ВНКТ Харківської митниці від 18.05.2010 року №КТ-800-0904-10. В іншій частині позовних вимог адміністративний позов залишено без задоволення (а.с. 24-25).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 р. апеляційну скаргу Харківської обласної митниці залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2010 р. у справі № 2а-8326/10/2070 залишено без змін (а.с. 26-27).

У зв'язку із закінченням строків зберігання автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350 на митному ліцензійному складі відповідач звернувся до позивача з заявою про надання дозволу на передачу автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350 на зберігання на склад митниці (а.с. 19).

Частиною 3 статті 214 Митного кодексу України передбачено, що товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, установлених частинами першою та другою цієї статті, повинні бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до іншого митного режиму.

Пунктом 5.6 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 31.12.1996 р. №592 визначено, що після закінчення терміну зберігання товарів на складі, вони мають бути передані на зберігання митниці або заявлені до іншого митного режиму.

Отже, відповідач мав можливість або заявити автомобіль "Mercedes Benz" GLK 350 до іншого митного режиму, або передати його на зберігання до митного складу митниці.

Судом встановлено, що автомобіль "Mercedes Benz" GLK 350 було передано на зберігання на митний склад позивача, що підтверджується актом прийому-передачі товарів на склад митного органу від 21.07.2010 р. та прибутковою накладною № 19 від 21.07.2010 р., підписаними повноважними представниками сторін (а.с. 21).

Відповідно до статті 167 Митного кодексу України під складами митних органів розуміються приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином суд вважає, що підписання прийому-передачі товарів на склад митного органу від 21.07.2010 р. (а.с. 21) та складання прибуткової накладної свідчать про укладення сторонами договору зберігання у спрощений спосіб і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.

Договір зберігання в загальному розумінні регулюється главою 66 Цивільного кодексу України (ст.ст. 936-978).

Згідно зі ст. 954 ЦК України положення цієї глави застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 949 ЦК України передбачено обов'язок зберігача повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання.

Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідач надіслав на адресу позивача листа від 25.01.2011 р. вих. № 2501 (а.с. 28), в якому просив позивача дозволити видати відповідачеві автомобіль зі складу митниці без плати за зберігання у зв'язку з тим, що митницею було визначено невірний код товару, що призвело до того, що вийшов строк зберігання на митному ліцензійному складі і товар було передано на склад митниці. Окрім того, відповідач у листі зазначив, що справа по коду товару була розглянута в суді, під час розгляду якої було встановлено, що митниця дала невірний код товару, тому автомобіль було передано на склад митниці.

Позивач з вимогами відповідача не погодився, нарахував останньому плату за зберігання автомобіля в розмірі 20 145,26 грн. та видав директору ПП "Авто 777" Ніконову Д.А. відповідне повідомлення до каси банку (а.с. 32) для здійснення оплати.

Проаналізувавши вищевикладені обставини та правовідносини сторін, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем плати за зберігання автомобіля відповідача на митному складі митниці, виходячи з такого.

На момент зберігання позивачем автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350 порядок роботи складу митного органу визначався наказом Державної митної служби України від 05.12.2003 р. № 835 "Про затвердження Порядку роботи складу митного органу", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 р. за № 1186/8507.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 533 "Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів" (далі - Постанова № 533) запроваджено плату за зберігання товарів і транспортних засобів, зазначених у статтях 166 і 168 Митного кодексу України, на складах митних органів починаючи з одинадцятого дня зберігання у розмірах, визначених Державною митною службою.

Розмір плати за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів визначався у Додатку до Порядку справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.07.2008 р. № 821, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2008 р. за № 760/15451.

Згідно абзацу третього пункту 1 Постанови № 533 для нарахування плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів до розрахункового строку не включається час затримки митного оформлення, що сталася з вини митних органів.

При цьому відповідно до абзаців 2-3 пункту 8 Порядку справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.07.2008 р. № 821, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2008 р. за № 760/15451 час затримки митного оформлення з вини митного органу встановлюється за результатами службового розслідування або перевірки обставин та причин такого затримання. При цьому нарахуванні плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів до розрахункового строку не включаються час проведення службового розслідування або перевірки.

Позивачем було проведено службову перевірку щодо можливості видачі відповідачеві автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350 без сплати за зберігання відповідно до Порядку справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів, за результатами якої було складено Акт про результати перевірки від 03.12.2010р. (а.с. 39-41). Відповідно до акту було вирішено видати відповідачеві автомобіль "Mercedes Benz" GLK 350 зі складу митниці після його митного оформлення та внесення плати за зберігання за весь період зберігання, в тому числі за час проведення цієї перевірки.

Пунктом 5.10 Порядку справляння плати встановлено, що видача зі складу митного органу товарів і транспортних засобів їх власникам або вповноваженим особам здійснюється лише після їх митного оформлення та внесення плати відповідно до законодавства.

Пунктом 5.4 Порядку справляння сплати встановлено, що плата може бути внесена шляхом перерахування відповідної суми в безготівковій формі на спеціальний реєстраційний рахунок митного органу або готівкою до каси митного органу чи через відділення вповноваженого банку.

Позивач видав директору ПП "Авто 777" Ніконову Д.А. повідомлення до каси банку (а.с. 32) для здійснення оплати в розмірі 20 145,26 грн. за зберігання на складі митного органу автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350.

На підставі платіжного доручення №аAYYQ2506004771176 від 07.02.2011 р. на суму 20 145,26 грн. (а.с. 33) повноважним представником позивача зі складу митного органу було видано директору ПП "Авто 777" Ніконову Д.А. автомобіль "Mercedes Benz" GLK 350, що підтверджується видатковою накладною №24 від 07.02.2011 р., підписаною повноважними представниками сторін (а.с. 34).

Однак після проведення звірки МД-1 КБ № 255012 від 07.02.2011 з банківськими виписками по спеціальному рахунку (після їх надходження на митницю) позивачем було встановлено, що на рахунок митниці не було зараховано оплату за зберігання на митному складі автомобіля в розмірі 20 145,26 грн., що підтверджується наданими позивачем відомостями оборотів по рахунку №323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", довідками від 11.05.2011 р. № 14/02-5613, від 07.02.2014 р. № 06.1/03-08/1128 та банківськими виписками (а.с. 42, 62-79).

Позивач надіслав на адресу відповідача листи вих. № 14/02-2241 від 24.02.2011 р. та вих. № 14/02-4814 від 20.04.2011 р. (а.с. 36-37, 45), в яких просив відповідача повідомити про причини незарахування на рахунок митниці оплати за зберігання на складі митниці автомобіля та терміново вимагав оплатити кошти за зберігання в розмірі 20145,26 грн. на підставі повторного повідомлення до банку. Але відповідач відповідей на вище вказані листи не надав, плату за зберігання на митному складі автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350 в розмірі 20 145,26 грн. на рахунок позивача не перерахував.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем в розмірі 20 145,26 грн. за зберігання на митному складі митниці автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350 за період з 21.07.2010 р. по 07.02.2011 р. (розрахунок на а.с. 87).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому кожна суттєва для справи обставина повинна підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини, норми закону і той факт, що суму заборгованості відповідачем не спростовано та не погашено, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за зберігання на складі митного органу автомобіля "Mercedes Benz" GLK 350 в розмірі 20 145,26 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Митним кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 533 "Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів", Порядком справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів, ст. ст. 193, 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 205, 525, 526, 936, 942, 949, 953, 954 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Авто 777" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 156-А, кв. 105, код ЄДРПОУ 36033863) на користь Харківської митниці Міндоходів (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код ЄДРПОУ 38633709, п/р 31259201185565, банк отримувач - ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) заборгованість за зберігання автомобіля на складі митного органу в розмірі 20 145,26 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Авто 777" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 156-А, кв. 105, код ЄДРПОУ 36033863) на користь Державного бюджету України (61166, м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі, код ЄДРПОУ 37999654, п/р 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1 827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.04.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко