Рішення № 38537256, 29.04.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.2014 Справа № 920/663/14

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/663/14

за позовом - Путивльської районної державної адміністрації, м. Путивль Сумської області,

до відповідача - Приватного підприємства «Карла Маркса-2», с. Князівка Путивльського району Сумської області,

про визнання договору оренди землі недійсним

за участю представників:

від позивача - Машир М.О., довіреність б/н від 28.04.2014 року,

від відповідача - Сергієнко О.Ю., довіреність № 70 від 28.04.2014 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 22.08.2013 року, укладений між сторонами та зобов'язати відповідача повернути позивачеві 258 земельних ділянок на території Манухівської сільської ради неуспадкованих та непереоформлених часток (паїв), загальною площею 413,48 га, в т.ч. ріллі 413,48 га.

Відповідно до заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог № 01-21/1077 від 25.04.2014 року позивач просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 22.08.2013 року, укладений між сторонами, відповідно до пункту 2 якого в оренду передано 258 земельних ділянок на території Манухівської сільської ради неуспадкованих та непереоформлених часток (паїв), загальною площею 413,48 га, в т.ч. ріллі 413,48 га.

Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи, що подана позивачем заява відповідає приписам частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача у даному судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, з урахуванням вказаної заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання відзиву на позов не подав, проте усно заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки на його думку, спірний договір оренди укладено сторонами у відповідності до норм чинного законодавства та заявив усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Господарським судом Сумської області справи № 920/707/13, порушеної за позовом прокурора Путивльського району Сумської області до відповідачів 1) голови Путивльської районної державної адміністрації Косовського А.І., 2) Путивльської районної державної адміністрації про визнання, 3) Приватного підприємства «Карла Маркса-2», про скасування розпоряджень голови райдержадміністрації та визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 05.03.2012 року.

В обґрунтування даного клопотання представник відповідача зазначив, що вирішення питання щодо дійсності договору оренди землі від 22.08.2013 року у справі № 920/663/14 є неможливим до встановлення факту дійсності (або не дійсності) договору оренди від 05.03.2012 року у справі № 920/707/13.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Суд, заслухавши доводи представника відповідача щодо зупинення провадження у справі, не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті справи № 920/707/13 та відхиляє усне клопотання відповідача за його безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки спірні правовідносини між сторонами у даній справі та справі № 920/707/13 виникли з різних договорів оренди, які не пов'язані між собою та укладені в різні періоди часу, а тому відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали розгляд даної справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження голови Путивльської районної державної адміністрації «Про надання в оренду ПП «Карла Маркса-2» земельних ділянок на території Манухівської сільської ради Путивльського району» № 322-ОД від 22.08.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі від 22.08.2013 року, відповідно до умов якого, в оренду передано 258 земельних ділянок на території Манухівської сільської ради неуспадкованих та непереоформлених часток (паїв) загальною площею 413,48 га в т.ч. ріллі 413,48 га, строком дії до 21.08.2018 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що даний договір не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним у зв'язку з недодержанням сторонами в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Зміст укладеного між сторонами договору оренди землі не містить даних щодо будь-яких додатків до нього, які мають бути, згідно статті 15 Закону України «Про оренду землі», невід'ємною частиною договору оренди землі.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір оренди землі, укладений між сторонами, не містить істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема, щодо об'єктів оренди (кадастрових номерів, місць розташування та розмірів 258 земельних ділянок); до договору не додано планів або схем земельних ділянок, які передаються в оренду; кадастрових планів; актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання його недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

22.08.2013 року сторонами договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду (арк. с. 14), в якому зазначено, що він складений про те, що власником ділянки, розташованої на території Манухівської сільської ради є Путивльська районна державна адміністрація в особі голови райдержадміністрації Косовського Анатолія Івановича (надалі - орендодавець). Передано в натурі в оренду строком на п'ять років орендарю в особі (представнику) ПП «Карла Маркса-2» Шаповалова Михайла Федоровича земельну ділянку площею 413,48 га. Орендар прийняв її у строкове платне користування згідно договору оренди від 22.08.2013 року, що засвідчено підписами.

Як вбачається з матеріалів справи, 258 земельних ділянок за спірним договором фактично не передавались відповідачеві з визначенням меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), оскільки акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду від 22.03.2013 року не містить відомостей про місця розташування 258 земельних ділянок, які надаються в оренду, їх кадастрові номери та розміри.

Зміст акту приймання-передачі земельної ділянки від 22.08.2013 року щодо передачі в натурі орендодавцем та прийняття у користування орендарем земельної ділянки площею 413,48 га, згідно договору оренди землі від 22.08.2013 року, суперечить змісту вищезгаданого договору, оскільки об'єктами оренди, за змістом пункту 2 договору оренди землі від 22.08.2013 року, є 258 земельних ділянок, загальний розмір яких складає 413,48 га, але це не є одна суцільна земельна ділянка такого розміру, яка має кадастровий номер, певне місце розташування, а тому й відсутні невід'ємні частини договору оренди землі, які мають бути, згідно частини четвертої статті 15 Закону України «Про оренду землі»: план або схема земельної ділянки площею 413,48 га, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки спірний договір оренди землі укладений між сторонами з порушенням вимог чинного законодавства України та не містить у собі істотних умов договору оренди землі щодо об'єктів оренди та невід'ємних частин договору: планів або схем 258 земельних ділянок; кадастрових планів земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів; актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

За вищевикладених обставин, недійсний правочин (договір) не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України).

Оскільки у даному випадку позивачем фактично не було здійснено передачі 258 земельних ділянок загальною площею 413,48 га відповідачеві в натурі (на місцевості), не складалися акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), не cкладалися плани або схеми земельних ділянок, які повинні були передаватись в оренду, то у сторін відсутні зобов'язання щодо повернення другій стороні у натурі всього, що вона одержала на виконання цього договору, у зв'язку з неможливістю повернення 258 земельних ділянок, які фактично не передавались, так як їх межі та місця розташування в натурі (на місцевості) та навіть на планах або схемах не визначалися.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1218 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди землі від 22.08.2013 року, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Першотравнева, буд. 84, Ідентифікаційний код 04057853) та Приватним підприємством «Карла Маркса-2» (41543, Сумська область, Путивльський район, с. Князівка, вул. Жовтнева, буд. 9, Ідентифікаційний код 34264605).

3. Стягнути з Приватного підприємства «Карла Маркса-2» (41543, Сумська область, Путивльський район, с. Князівка, вул. Жовтнева, буд. 9, Ідентифікаційний код 34264605) на користь Путивльської районної державної адміністрації (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Першотравнева, буд. 84, Ідентифікаційний код 04057853) витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

Повне рішення складено 05.05.2014 року.

Суддя П.І. Левченко