Рішення № 38536342, 16.04.2014, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/255/14-ц

Провадження № 2/282/72/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Замега І. І.

при секретарі судових засідань: Демчук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Любар справу за позовом ОСОБА_2 , інтереси якого представляє ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в позові вказує, що 18 жовтня 1994 року вироком Любарського районного суду ОСОБА_4 був засуджений за скоєння злочину відносно нього.

Відповідачем йому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження внаслідок яких його визнано інвалідом І групи із 100% втратою працездатності.

Згідно довідки МСЕК від 18.11.2002 року йому підтверджено І групу інвалідності зі втратою 100% працездатності безстроково.

Відповідно до рішення Любарського районного суду від 04.06.2007 року його позов до ОСОБА_4 задоволено частково на суму 3530.11 грн. одноразової допомоги на відшкодування заподіяної шкоди.

У зв'язку з тим, що він не має можливості самостійно пересуватись то він потребує постійного стороннього догляду на що витрачає додатково кошти і вважає що ці кошти має відшкодувати відповідач У відповідності до висновку МСЕК від 18.11.2002 року про умови та характер праці він потребує за собою постійного стороннього догляду.

В зв'язку з вищевикладеним він просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_4 на його користь відшкодування заподіяної шкоди завданої каліцтвом - 33780.95 грн. одноразової виплати за період з 01.02.2011 року по 28.02.2014 року. В зв'язку з підвищенням вартості життя і збільшення розміру мінімальної заробітної плати, стягувати з відповідача на його користь по 609 грн., щомісяця довічно витрати на постійний сторонній догляд та 304.50 грн., щомісяця довічно витрати на побутову допомогу.

Стягнення розпочати з 01.03.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю і просив його задоволити, та при дослідженні сум, що підлягають до виплати просив врахувати ті суми коштів котрі отримані позивачем за попереднім рішенням суду.

Відповідач позов не визнав повністю і подав заперечення на позов.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

Відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України - дія кодексу (в редакції 2004 року) застосовується до цивільних правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а тому відповідно до цих норм поскільки шкода заподіяна в 1994 році, то до спірних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент їх виникнення, а саме норми ЦК України в редакції 1963 року .

Вироком Любарського районного суду від 18 жовтня 1994 року ОСОБА_4 був засуджений за скоєння злочину відносно ОСОБА_2, якому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно з довідкою МСЕК від 18.11.2002 року ОСОБА_2 встановлено безстроково першу групу інвалідності та зазначено, що він потребує стороннього догляду.

Рішенням Любарського районного суду від 04 червня 2007 року позов позивача до відповідача про відшкодування шкоди було задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача 3530.11 грн одноразової виплати на відшкодування заподіяної шкоди.

Разом з тим рішенням ухвалено стягувати з ОСОБА_4 та користь ОСОБА_2 щомісячно, довічно з 01.06.2007 року 25.50 грн. / на побутову допомогу - 17 грн., та на сторонній догляд 8.50 грн./.

Відповідно до ст.440 ЦК УРСР ( ред.1963р.) шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.

Згідно ст.461 ЦК УРСР (ред. 1963р.) в разі ушкодження здоров'я громадянина, який не підлягає державному соціальному страхуванню, організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому витрати, пов'язані з відновленням його здоров'я, а також шкоду, викликану втратою або зменшенням його працездатності, в розмірі, обчислюваному стосовно до заробітної плати (заробітку) службовців.

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 1999 року закон визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Аналізуючи вказану норму суд приходить до висновку, що він поширюється лише на осіб з якими стався нещасний випадок на виробництві або вони отримали професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності, лише в процесі їх трудової діяльності. В даному випадку шкоду ОСОБА_2 заподіяно злочином.

Відповідно до п. 19 п.п.б Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року при вирішенні вимог у зв'язку з ушкодженням здоров'я належить виходити з того, що розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду (який при ушкодженні здоров'я у зв'язку з виконанням трудових обов'язків визначається МСЕК, а в інших випадках - судово-медичною експертизою) і не може бути меншим (на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); її половини - на постійний сторонній догляд; чверті - на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Для інвалідів І групи висновок МСЕК чи судово-медичної експертизи про потребу в звичайному сторонньому догляді або в побутовому обслуговуванні не вимагається.

Згідно ст.71 ЦК УРСР (ред. 1963р.) загальний строк для захисту права за позовами особи, право якої порушено, встановлюється в три роки.

За таких обставин суд задовольняє частково вимоги позивача про стягнення одноразово на відшкодування витрат на постійний сторонній догляд та відшкодування витрат на побутове обслуговування за період з 01.02.2011 року по 01.03.2014 року включно за:

за 2011 рік, постійний сторонній догляд - 5121 грн., побутове обслуговування - 2560.5 грн.;

за 2012 рік, постійний сторонній догляд - 6384.5 грн., побутове обслуговування - 3192.25 грн.;

за 2013 рік, постійний сторонній догляд - 6713.50 грн., побутове обслуговування - 3356.75 грн.,

за 2014 рік, постійний сторонній догляд - 1184 грн., побутове ослуговування - 592 грн..

втрачений заробіток становить за періоди 3732.95 грн. ( в строк позовної давності згідно норм ст.71 ЦК УРСР (ред. 1963р.) ), при цьому враховує розмір різниці між встановленою рішенням Любарського районного суду твердою грошовою сумою та приймає до уваги змінювану величину передбачених виплат.

Оскільки позивачу встановлено І групу інвалідності на безстроковий термін, то суд вважає, що до задоволення підлягає також його вимога про стягнення з відповідача щомісячно на його користь витрат на постійний сторонній догляд, що становить 50% та побутове обслуговування 25% мінімальної заробітної плати , суму якої враховує на момент ухвалення рішення суду.

Поскільки рішення ухвалене на користь позивача, то відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору з врахуванням присудженої суми і кількості позовних вимог на користь держави, так як позивач є інвалідом І групи і звільнений від такої сплати при подачі позову.

Керуючись ст.ст.71, 440, 461 ЦК УРСР (ред.1963 року) ст.ст.10, 60, 88, 212- 215, 223, 294 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6,-

Суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ПІН: НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 одноразово: 19403 грн. на відшкодування витрат на постійний сторонній догляд, 9701.505 грн. на відшкодування витрат на побутове обслуговування та 3732.95 грн. втраченого заробітку, разом 32837.45 грн. за період з 01.02.2011 року по 01.03.2014 року включно.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ПІН: НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно 609 грн. на відшкодування витрат на постійний сторонній догляд та 304,5 грн. на побутове обслуговування, а всього щомісячно 913.50 грн., починаючи з 01.03.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ПІН: НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 328.3 грн. на р/р № 31212206700311, УДКСУ у Любарському районі, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ суду 02896130.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: І. І. Замега