Ухвала суду № 38536229, 06.05.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/6292/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3746/2014

Головуючий у І інстанції Токарєв А.Г.Єдиний унікальний номер 235/6292/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3746/14Категорія 27Доповідач Барков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 рокум. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Маширо О.П.,

суддів Баркова В.М.,

Зайцевої С.А.,

при секретарі Сачко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2014 року позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/11-175/0686 від 31 жовтня 2007 року в сумі 523 765 грн. 49 коп., а також судові витрати в сумі 1 820 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його зустрічний позов, а в задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» відмовити, посилаючись на неповне зсування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4, які просили скаргу задовольнити, пояснення представника публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Курова В.Г., який просив скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з таких підстав.

Згідно із ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача та заперечення представника відповідача, правильно застосував норми матеріального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що між сторонами був укладений кредитний договір і в зв'язку з невиконанням зобов'язань з повернення кредиту, заборгованість за ним підлягає стягненню.

Цей висновок суду є обґрунтованим і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

В рішенні суду ці докази наведені і відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України їм надана належна правова оцінка.

Цей висновок суду є обґрунтованим і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Як встановлено судом, 31 жовтня 2007 року на підставі договору № 014/11-175/0686 ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 41 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15,5% на рік строком до 31жовтня 2015 року (том 1 а.с. 6-13).

Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 29 листопада 2013 року складала 616 453 грн. 32 коп. з яких: 228 161 грн. 22 коп. - заборгованість за кредитом, 95 604 грн. 27 коп. - заборгованість за відсотками та 292 689 грн. 83 коп. - пеня за відсотками (а.с. 113-116).

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.

Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої зустрічні вимоги ОСОБА_2 посилався на те, що у 2008 році відбулась істотна зміна обставин, якою він керувався, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенні до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу.

Однак, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

До того ж, вимагаючи розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

ОСОБА_2 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний Банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь - яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

ОСОБА_2 не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, ОСОБА_2 зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Оскільки відповідачем не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено умови для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України у судовому порядку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення його зустрічних позовних вимог та розірвання кредитного договору відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції не дає підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді