Ухвала суду № 38534225, 22.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р.Справа № 820/894/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гончаровій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. по справі № 820/894/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат"

до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат"(надалі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати рішення № 2 від 08.01.2014 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до позивача у сумі 13272,94 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Постановою Харківского окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області № 2 від 08.01.2014 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені в розмірі 13272 (тринадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 94 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" зареєстровано як юридична особа 16.09.2003 року, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області з 16.09.2003 року за реєстраційним № 803 як платник страхових внесків.

08 січня 2014 року відповідачем винесено рішення № 2 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до позивача у сумі 13272,94 грн. за період з 04.04.2011 року до 18.12.2013 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на момент застосування фінансових санкцій застосована норма Закону, яку скасовано, що доводить безпідставність прийняття спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 січня 2014 року відповідачем винесено рішення № 2 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до позивача у сумі 13272,94 грн. за період з 04.04.2011 року до 18.12.2013 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Як свідчить текст рішення нарахована виключно пеня.

Положення п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058 передбачали, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону визнано такими, що втратили чинність частини 1-9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абзацу 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, органи Пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону № 1058 та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону № 2464-VI.

Проте, з 01.01.2011 органи пенсійного фонду не можуть, нараховувати штрафи та пеню, за порушення, вчинені після 01.01.2011 визначені статтею 106 Закону №1058, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 суперечить вимогам статті 58 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26 березня 2013 року (справа № 21-71а13).

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, застосування відповідачем при прийнятті рішення від 08.01.2014 № 2 норми, яка втратила чинність, суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу, а тому підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. по справі № 820/894/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Мінаєва О.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2014 р.