Постанова № 38534070, 17.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року Житомир справа № 806/1632/14

час прийняття: 15 год. 40 хв. категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

за участі секретаря Длугаш О.В.,

за участі прокурора Пустовіт М.Л.,

за участі представника відповідача Біляченко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Коростишівського району Житомирської області до Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області, начальника відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Желєзної Т.С. про визнання дій протиправними щодо часткового відхилення подання та скасування постанови від 01.03.2014 р. (ВП № 37227593),

встановив:

Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії начальника відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Желєзної Т.С. щодо часткового відхилення подання прокурора Коростишівського району № 24 від 11.03.2014 р.; визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 01.03.2014р. по виконавчому провадженні № 37227593. У обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що прокуратурою Коростишівського району на ім'я начальника Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області внесено подання № 24 від 11.03.2014 року про усунення порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження", притягнення винних осіб до відповідальності та скасування постанов державних виконавців. Начальником Відділу подання в частині скасування постанови державного виконавця від 01.03.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачу було відхилено, оскільки відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року з 01.01.2011 року судові рішення про стягнення податкового боргу з юридичних осіб не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби. Прокурор вважає, що дій начальника щодо відхилення подання № 24 від 11.03.2014 року в цій частині та постанова від 01.03.2014 року є протиправними, так як виконавчий лист про стягнення податкового боргу з ТОВ "Бірчер Бенер" був виданий Житомирським окружним адміністративним судом 15.03.2013 року та відповідає вимогам ст.ст. 17, 18 Закону України "Про виконавче провадження", тому підлягає виконанню виконавчою службою. Також, на думку прокурора, є безпідставними посилання відповідачів у оскаржуваній постанові на п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", тому що заборона щодо звернення стягнення на майно ТОВ "Бірчер Бенер" відсутня.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, на підставі доводів викладених у позові.

Представник Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області в засіданні суду позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи наведені у письмових запереченнях.

Начальник відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Желєзна Т.С. у засідання суду не прибула, про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок, наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що прокурором Коростишівського району в інтересах держави в особі Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби було подано до суду позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Бірчер Бенер" 16577,13 грн. податкового боргу.

Постановою суду від 21 січня 2013 року в справі № 0670/8824/12 вказаний позов задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бірчер Бенер" на користь держави в особі Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби 16577,13 грн. податкового боргу по орендній платі за землю.

На виконання цієї постанови 15 березня 2013 року Коростишівською МДПІ отримано виконавчий лист № 1191/13, який у подальшому подано до Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області для виконання.

Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області від 28 серпня 2013 року відкрито виконавче провадження (ВП № 37227593) з виконання виконавчого листа № 0670/8824/12, виданого 15.03.2013 р. Житомирським окружним адміністративним судом.

01 березня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП № 37227593), якою повернуто виконавчий лист № 0670/8824/12, виданий 15.03.2013 р. Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення з ТОВ "Бірчер Бенер" на користь Коростишівської МДПІ боргу в сумі 16577,13 грн. по орендній платі за землю.

Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що підставою для її прийняття слугував інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1484/12/13-13 від 24.10.2013 року, в якому роз'яснено, що Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року, встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платників податків у рахунок погашення податкового боргу, а саме вказано, що органами стягнення за такими рішеннями є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України. Органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. У зв'язку з цим Відділ державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції дійшов висновку, що виникли обставини, що виключають можливість подальшого виконання рішення суду органами державної виконавчої служби та як наслідок подальшого здійснення виконавчого провадження. Посилаючись на п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повернуто стягувачу.

У свою чергу, Прокуратурою Коростишівського району у Відділі Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області було проведено перевірку додержання вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання судових рішень постановлених за позовом прокурора.

За наслідками перевірки начальнику Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Жєлезній Т.С. прокуратурою Коростишівського району внесено подання про усунення порушень Закону України "Про виконавче провадження", притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, скасування постанов державних виконавців № 24 від 13 березня 2014 року. У вказаному поданні прокурор вимагав, зокрема, у пункті 2: невідкладно скасувати незаконні постанови державних виконавців Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області, а саме про повернення виконавчого документа стягувачу № 37227593 від 01.03.2014 року. При цьому начальника було повідомлено, що про результати розгляду подання та вжиті заходи прокуратуру району необхідно повідомити в десятиденний термін.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 20.03.2014 року за вих. № 1844 начальник відділу ДВС Желєзна Т.С. повідомила прокурора Коростишівського району про розгляд подання.

Так, у цьому листі відповідачка вказала, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки рішення суду про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю з ТОВ "Бірчер Бенер" на користь Коростишівської МДПІ прийнято після 01.01.2011 року, тобто на той момент коли вже Податковим кодексом України встановлено інший порядок вжиття заходів щодо погашення податкового боргу контролюючим органом без залучення органів державної виконавчої служби.

Отже, подання від 13.03.2014 року № 24 було відхилено начальником відділу ДВС Желєзною Т.С. в частині скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 37227593 від 01.03.2014 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 1789-XII, прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно із приписами статті 19 Закону № 1789-XII, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Пунктом 1 частини 3 статті 20 Закону № 1789-XII визначено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право вносити подання.

У частині 1 статті 23 Закону № 1789-XII закріплено, що подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Подання може бути внесено Прем'єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям (ч. 2 ст. 23 наведеного Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 1789-XII, відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

Частиною 1 статті 8 Закону № 1789-XII встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Під час судового розгляду справи начальником відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Желєзною Т.С. доказів на підтвердження того, що подання Прокуратури Коростишівського району від 11.03.2014 року № 24 було оскаржено нею у встановленому порядку чи визнано незаконним у спірній частині суду надано не було, а тому відповідно до положень ст.ст. 8, 23 Закону № 1789-XII є обов'язковим до виконання відповідачем у повному обсязі.

Надаючи оцінку посиланням начальника відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Желєзної Т.С. при відхиленні подання від 11.03.2014 р. № 24 у частині скасування постанови від 01.03.2014 року та представника Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області в запереченнях проти позову на те, що після набрання чинності Податковим кодексом України не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби виконавчі документи про стягнення податкового боргу з юридичних осіб, суд зважає на таке.

Дійсно, Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу.

Так, абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

При цьому слід наголосити, що зазначені положення Податкового кодексу України не виключають здійснення виконавчого провадження на підставі дійсного виконавчого листа, виданого відповідно до законодавства України.

Як було зазначено вище, оскаржуваною постановою державний виконавець повернув стягувачу виконавчий лист, виданий Житомирським окружним адміністративним судом на виконання постанови суду в справі № 0670/8824/12 за позовом прокурора Коростишівського району в інтересах держави в особі Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Бірчер Бенер" про стягнення з 16577,13 грн. податкового боргу, з якого: 16204,18 грн. - заборгованості з орендної плати за землю, 370,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та 2,95 грн. - пені. Виконавче провадження було відкрито постановою від 28.03.2013 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону № 606-XIV).

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV, відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами.

У частині 1 статті 11 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відділ Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області при винесенні постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві від 01.03.2014 року посилався на п. 9. ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, варто зазначити, що вичерпні підстави повернення виконавчого документа стягувачеві визначено статтею 47 Закону № 606-XIV. Зокрема, пунктом 9 частини 1 цієї статті Закону № 606-XIV передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт (ч. 2 ст. 47 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону № 606-XIV, про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

В абзаці другому пункту 3.15 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вказано, що при поверненні виконавчого документа стягувачу необхідно враховувати, що підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 9 частини першої статті 47 Закону є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника. Якщо заборона випливає із норми закону, наприклад така заборона встановлена судом, який відповідно до закону має право заборонити звернення стягнення на майно боржника, необхідно керуватися пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Разом з цим, ні в листі начальника відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Желєзної Т.С. від 20.03.2014 року № 1844, ні представником Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області в засіданні суду не було наведене жодних доказів у обґрунтування підстави для повернення виконавчого листа по справі № 0670/8824/12, а саме суду не було надано жодного доказу на підтвердження наявності встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Також суд зазначає, що інформаційний лист № 1484/12/13-13 від 24.10.2013 року Вищого адміністративного суду України, на який посилається державний виконавець при винесені постанови про повернення виконавчого листа та відповідачка у листі від 20.03.2014 р., містить роз'яснення порядку стягнення податкового боргу, однак носить лише інформаційний характер. Жодним законом не встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.

Більш того, у вказаному листі від 24.10.2013 року мова йде про стягнення з платників податків коштів у рахунок погашення податкового боргу, а в постанові суду по справі № 0670/8824/12 резолютивною частиною визначено: стягнути суму податкового боргу по орендній платі за землю. В даній постанові не вказано спосіб виконання рішення суду за рахунок коштів, тобто дана постанова передбачає стягнення податкового боргу як за рахунок коштів, так і за рахунок майна.

Згідно із частиною 5 статті 23 Закону № 1789-XII, у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: 1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; 2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; 3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

З огляду на все викладене вище, суд приходить до висновку, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", відтак постанову Відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області про повернення виконавчого документа стягувачу від 01.03.2014 р. (ВП № 37227593) необхідно скасувати як неправомірну.

Окрім цього, зважаючи на встановлені судом обставини спору та враховуючи те, що начальником відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Желєзною Т.С. не було надано суду жодних доказів у обґрунтування правомірності її дій щодо відхилення законного подання прокурора від 11.03.2014 року № 24 у спірній частині, то суд вважає, що такі її дії є протиправними, а позовні вимоги прокурора Коростишівського району - обґрунтованими у повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії начальника відділу Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області Желєзної Т.С. щодо часткового відхилення подання прокурора Коростишівського району № 24 від 11.03.2014р.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 01.03.2014р. по виконавчому провадженні № 37227593.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 24 квітня 2014 р.