Постанова № 38534025, 24.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Житомир справа № 806/1359/14

категорія 12.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченка Є.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Військової частини А 0281 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги.,-

встановив:

У березні 2014 року колишній військовослужбовець за контрактом ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини А 0281, просив визнати протиправними дії військової частини А0281 при нарахуванні йому грошового забезпечення без врахування суми щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення за останньою штатною посадою на день звільнення її з посади відповідно до Постанови КМ України від 22.09.2010 року№889, зобов'язати військову частину А0281 перерахувати та виплатити йому вказане грошове забезпечення.

Позивач надав заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав заяву з проханням розглядати справу в письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що старший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А2081 на посаді сержанта з матеріального забезпечення мінометної батареї. Має 15 років календарної вислуги.

Наказом командира 95 окремої аеромобільної бригади (по особовому складу ) № 19-ПМ від 17.02.2014 року старшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з з військової служби у відставку за пунктом "в" частини 6 (за віком) з направленням до Житомирського ОМВК Житомирської області для зарахування на військовий облік.

Наказом командира військової частини Ф9010 (по стройовій частині) від 21.02.2014р. №38 з 21.02.2014р. ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

До звільнення з посади позивач з жовтня 2012 року отримував додаткову щомісячну грошову винагороду у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови КМ України від 22.09.2010 року № 889. Винагорода у такому розмірі виплачувалась обмеженому колу військовослужбовців, перелік посад яких визначений самою Постановою.

Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року N 595, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 р. за N 1194/18489 затверджена Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України. Відповідно до пункту 4 вказаної Інструкції, виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно.

Як вбачається з матеріалів справи, грошова допомога при звільненні виплачена не у повному обсязі, оскільки при її обчисленні відповідач не включив до складу місячного грошового забезпечення передбачену Постановою КМ України від 22.09.2010 року № 889 щомісячну додаткову грошову винагороду, яку позивач отримував під час проходження служби з жовтня 2012 року.

Так, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі звільнення з військової служби за віком, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби .

Згідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення (підвищення, надбавки, винагороди, забезпечення) був визначений у додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294.

Постановою КМ України від 22 вересня 2010 р. N 889 була встановлена ще одна щомісячна додаткова грошова винагорода. З 1 жовтня 2011 р. вона була встановлена позивачу у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329, військовослужбовцям, звільненим з посад, на які вони були призначені, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 і 38.2 цієї Інструкції ( в т.ч. за віком), до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Отже, до складу місячного грошового забезпечення позивача, з якого йому нараховувалась одноразова грошова допомога при звільненні, необхідно було включити і щомісячну додаткову винагороду, яка була призначена позивачці у розмірі 100% місячного грошового забезпечення на підставі Постанови КМ України від 22 вересня 2010 року №889 .

Посилання відповідача в його запереченнях на пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (затверджена наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489) є помилковим. В зазначеному пункті Інструкції йдеться про обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога на початкове обзаведення, тощо), які дійсно обчислюються без врахування передбаченої Постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889 винагороди, а не про одноразову грошову допомогу при звільненні, яка в перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення не входить.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов до висновку про необгрунтованість дій відповідача, щодо не включення до розміру грошової допомоги при звільненні, щомісячної додаткової грошової допомоги у розмірі 100% грошового забезпечення встановленої Постановою Кабміну України від 22.09.201р. №889.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889, ст.ст.158-163 КАС України суд,

постановив:

Позов ОСОБА_1 Задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини А0281 щодо нарахування ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.

Зобов'язати військову частину А0281 перерахувати ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та виплатити заборгованість.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко