Рішення № 38531506, 30.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6706/14 30.04.14Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в розмірі 24 325 гривень 84 копійки

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди в розмірі 24 325 гривень 84 копійки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 034270 від 22.02.2012 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/389760, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/6706/14, розгляд справи призначено на 30.04.2014 року.

28.04.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог Ухвали суду надійшли відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № АВ/389760, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.

В судове засіданні 30.04.2014 року представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 22.04.2014 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представники Позивача та Відповідача в судове засідання 30.04.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

22.02.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 034270, предметом якого є страхування транспортного засобу «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2012 року на Повітрофлотському проспекті в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «MITSUBISHI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року у справі № 3-3096/12 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Страхового акту №UA2012032200003/L01/02 від 07.05.2012 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 24 325 гривень 84 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 2239 від 08 травня 2012 року.

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/389760, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 510 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 24 325 гривень 84 копійки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 034270 відшкодовано на користь страхувальника 24 325 гривень 84 копійки.

Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року у справі № 3-3096/12.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Суд звертає увагу, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, враховуючи визначені Полісом № АВ/389760 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 23 815 гривень 84 копійки (24 325 гривень 84 копійки розмір фактичного страхового відшкодування - 510 гривень 00 копійок франшиза за Полісом №АВ/389760).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони відповідно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, вул. Артема, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) 23 815 (двадцять три тисячі вісімсот п'ятнадцять) гривень 84 копійки.

3. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, вул. Артема, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) 1 788 (одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) гривень 69 копійок судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05 травня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин