Ухвала суду № 38531218, 14.03.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-п/754/29/14

Справа № 754/16088/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

14.03.2014 Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого суддіСаламон О.Б.з участю секретаряСолодухіної Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2014 року Деснянським районним судом м. Києва винесено заочне рішення, на підставі якого стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» заборгованість за договором в сумі 214 590,73 дол. США (еквівалент 1 715 223,7 грн.) та витрати по сплаті судового збору 3 441 грн.

До суду надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення з посиланням на поважність неявки в судове засідання у зв'язку з перебуванням у непередбачуваному службовому відрядженні; не передбачення договорами кредиту та поруки можливість збільшення розміру процентної ставки без згоди поручителя; внаслідок укладення додаткових договорів збільшено розмір процентної ставки, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності, що є підставою для припинення поруки у відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Заявник та треті особи до суду не з"явилися, однак їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви (ч.1ст. 231 ЦПК України).

Представник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» заперечував щодо задоволення заяви та скасування заочного рішення, посилаючись на те, що договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору є його невід»ємною частиною, а тому умови договорів про внесення змін та доповнень є умовами кредитного договору. Умови, які впливають на розмір відповідальності поручителя (процентна ставка за користування кредитом, в т.ч. за неправомірне користування, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту) після укладення Договору поруки не змінювалися.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Зі змісту ст. 232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин:

-відповідач не з"явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин;

-докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, заочне рішення може бути скасоване лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити неправомірність поданого позову, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, заявником не подано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не зазначено обставин та доказів, що якби вони були відомі при ухваленні заочного рішення, суд дійшов би іншого висновку та ухвалив би принципово інше рішення.

Обставини, на які посилається відповідач, як на підставу скасування заочного рішення, були відомі суду на час розгляду справи. Умови, які впливають на розмір відповідальності поручителя після укладення Договору поруки не змінювалися, відповідно і обсяг відповідальності поручителя не змінювався.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, договір поруки було укладено 24.06.2011 року, а договір на який посилається заявник, про який ніби то суду не було відомо при винесенні рішенні, де процентна ставка стала 20 % та 13 %, було укладено також 20.06.2011 року, тобто разом з укладанням договору поруки, після якого процентна ставка не збільшувалась, інші умови кредитного договору, які впливають на розмір відповідальності поручителя не змінювались.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку, відсутні.

Керуючись ст. ст. 231-232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 30 січня 2014 року по справі за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон