Рішення № 38529535, 24.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2461/14 24.04.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНАНС-КАПІТАЛЬ"

про стягнення 50 711,11 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Орлова О.Г. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення 48 052,04 грн. основного боргу - заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором № 153/06/12-В фінансового лізингу, 2 037,81 грн. пені, 467,26 грн. 3 % річних від простроченої суми, 154,00 грн. додаткові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014р. (суддя Ярмак О.М.) порушено провадження у справі № 910/2461/14, розгляд справи призначено на 04.03.2014р.

04.03.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав письмові пояснення по справі та обґрунтований розрахунок суми позову.

Ухвалою суду від 04.03.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 03.04.2014р.

03.04.2014р. через відділ діловодства суду позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог.

За розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.04.2014р. у зв'язку з відпусткою судді Ярмак О.М., справу № 910/2461/14 передано для розгляду судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2014р. суддею Якименком М.М. справу № 910/2461/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24.04.2014р.

За розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 07.04.2014р. у зв'язку з виходом судді Ярмак О.М. з відпустки, справу № 910/2461/14 передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2014р. суддею Ярмак О.М. справу № 910/2461/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.04.2014р.

03.04.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 48 052,04 грн. основного боргу - заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором № 153/06/12-В фінансового лізингу, 2037,81 грн. пені, 467,26 грн. 3 % річних від простроченої суми, 154,00 грн. додаткових витрат, 71 330,02 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди. Вказана заява не приймається судом до розгляду, оскільки у даному випадку позивачем не збільшено кількісні показники вже заявленої майнової вимоги, а заявлені нові вимоги про стягнення 71 330,02 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, що не відповідає положенням ст. 22 ГПК України.

Відповідач свого представника у засідання суду не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 17.02.2014р. та ухвали суду від 04.03.2014р., 03.04.2014р. були надіслані відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ станом на 03.03.2014р. та повернені до суду із зазначенням причини повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2012р. між позивачем (лізингодавець за договором) та відповідачем (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 153/06/12-В, за умовами якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток №2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

У додатках до договору сторони визначили Графік внесення лізингових платежів, Специфікацію до договору.

За актом приймання-передачі предмету лізингу від 04.07.2012р. лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг предмет лізингу відповідно до Специфікації - автомобіль Toyota Camfy 2.5 Comfort A/T, реєстраційний номер АА 2384 МЕ, 2012 року випуску.

Відповідно до п.2.1 договору, строк користування предметом лізинга Лізингоотримувачем складає 36 місяців з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі у відповідності до п.4.3 договору при умові належного користування предметом лізингу та належної оплати лізингових платежів по договору.

Умовами п.3.1 договору визначено, що лізингоодержувач оплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку внесення лізингових платежів, викладеного в додатку № 1 і норм ст.3 договору.

Згідно пп. 3.2, 3.3 договору, лізингові платежі включають винагороду (комісію) лізингодавця, платежі в погашення (компенсацію) вартості предмета лізингу. Загальна вартість лізингових платежів на дату укладення договору складає 430 060,07 грн. і може бути змінена у відповідності до умов даного договору.

Пунктом 3.5 договору визначено порядок розрахунків і оплати лізингових платежів.

Відповідно до п.3.8, лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі незалежно від виставлення і отримання рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Недоліки якості та комплектності Предмета лізингу, його втрата, ремонт, технічне обслуговування не звільняють лізингоодержувача від виконання своїх зобов'язань за договором, в тому числі, своєчасної сплати лізингових платежів. Лізингоодержувач не має права затримувати платежі по договору, строк оплати яких настав.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором по сплаті лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Матеріалами справи (акт прийому-передачі) підтверджується факт передачі позивачем та прийняття відповідачем об'єкту лізингу за договором.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу для оплати лізингових платежів по договору, були виставлені рахунки на оплату № 511 від 03.07.2012р. на суму 4726,79 грн., № 800 від 05.08.2012р. на суму 5560,95 грн., № 801 від 05.08.2012р. на суму 4063,87 грн., № 1130 від 03.09.2012р. на суму 5499,99 грн., № 1131 від 03.09.2012р. на суму 4124,83 грн., № 1595 від 03.10.2012р. на суму 5438,12 грн., № 1596 від 03.10.2012р. на суму 4186,70 грн., № 2156 від 03.11.2012р. на суму 5375,32 грн., № 2157 від 03.11.2012р. на суму 4249,50 грн., № 2886 від 03.12.2012р. на суму 5311,58 грн., № 2887 від 03.12.2012р. на суму 4313,24 грн., № 36 від 03.01.2012р. на суму 5246,89 грн., № 37 від 03.01.2013р. на суму 4377,94 грн., № 2291 від 01.02.2013р. на суму 5181,21 грн., № 2292 від 01.02.2013р. на суму 4443,61 грн., № 3619 від 01.03.2013р. на суму 5114,55 грн., № 3620 від 01.03.2013р. на суму 4510,27 грн., № 5110 від 03.04.2013р. на суму 5046,90 грн., № 5111 від 03.04.2013р. на суму 4577,92 грн., № 6708 від 30.04.2013р. на суму 4978,23 грн., № 6709 від 30.04.2013р. на суму 4646,59 грн., № 8565 від 03.06.2013р. на суму 4908,53 грн., № 8566 від 03.06.2013р. на суму 4716,29 грн., № 10632 від 03.07.2013р. на суму 4837,79 грн., № 10633 від 03.07.2013р. на суму 4787,03 грн., № 13227 від 02.08.2013р. на суму 4765,99 грн., № 13228 від 02.08.2013р. на суму 4858,84 грн., № 16153 від 03.09.2013р. на суму 4693,10 грн., № 16154 від 03.09.2013р. на суму 4931,72 грн., № 19187 від 03.10.2013р. на суму 4619,12 грн., № 19188 від 03.10.2013р. на суму 5005,70 грн., № 22325 від 01.11.2013р. на суму 4544,04 грн., № 22326 від 01.11.2013р. на суму 5080,78 грн. всього на загальну суму 158 723,93 грн.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання щодо оплати лізингових платежів по вказаних рахунках виконав частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 48 052,04 грн.

19.11.2013р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 9106-11/2013 від 15.11.2013р. на суму 63 042,61 грн., непогашеної заборгованості по договору фінансового лізингу № 153/06/12-В, яка залишена останнім без реагування.

Згідно положень п.9.11 договору, у випадку допущення лізингоодержувачем прострочення в оплаті одного лізингового платежу строком на 20 і більше календарних днів, лізингодавець вправі в будь-який час будь-яким можливим способом (у тому числі без згоди лізингоодержувача) обмежити можливість лізингоодержувача експлуатувати предмет лізингу до моменту повного погашення лізингоодержувачем наявної заборгованості, у т.ч. лізингодавець має право встановити на предмет лізингу блокування коліс (інші технічні засоби, блокування можливості експлуатації) володіння і користування) предмета лізингу), лізингодавець має право самостійно без згоди лізингоодержувача вступити у володіння предметом лізингу, перевезти за допомогою спеціальних технічних засобів, евакуатора, або іншого технічного пристрою предмет лізингу в будь-яке зручне для лізингодавця місце і (або) утримувати предмет лізингу до моменту повного погашення заборгованості лізингоодержувача. Лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати всі понесені лізингодавцем витрати, пов'язані з обмеженням лізингоодержувача можливості експлуатувати (володіти і користуватись) предметом лізингу, протягом 5 роболчих днів з дати надсилання лізиндавцем за його адресу відповідної претензії про необхідність погашення витрат лізингодавця.

За Актом тимчасового вилучення майна (в межах застосування оперативно-господарських санкцій) від 19.11.2013р. предмета лізингу, з метою тимчасового обмеження прав лізингоодержувача володіти та користуватись предметом лізингу (без припинення дії договору), позивач вилучив у відповідача з лізингу предмет лізингу по договору - автомобіль Toyota Camfy 2.5 Comfort A/T, реєстраційний номер АА 2384 МЕ.

Пунктами 13.4, 13.5 договору передбачено, що лізингодавець має право достроково, в односторонньому порядку відмовитись (розірвати) від договору та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безпірному порядку у випадках несплати лізингових платежів, прострочення яких становить більше 30 днів.

Відповідно до п.13.8 договору, датою розірвання договору є дата фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю (дата повернення) або дата вилучення.

Передача предмета лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю супроводжується підписанням акта повернення предмета лізингу (п.13.9).

Матеріалами справи встановлено, що листом № 10025-12/2013 від 03.12.2013р. позивач, посилаючись на прострочення відповідачем сплати чергових лізингових плетежів по договору фінансового лізингу № 153/06/12-В понад 30 днів, незадоволення вимог лізингодавця щодо погашення боргу (лист за вих.. № 9106-11/2013 від 15.11.2013р.) повідомив про свою відмову від договору в порядку п. 13.5, зазначаючи, що на підставі п.9.11 договору, на виконання оперативно-господарських санкцій, лізингодавцем було вилучено у лізингоодержувача предмет лізингу, що підтверджується Актом приймання-передавання від 19.11.2013р., датою розірвання договору просив вважати 03 грудня 2013 року.

За Актом повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу від 03.12.2013р. відповідач повернув позивачу предмет лізингу по договору фінансового лізингу № 153/06/12-13 від 19.06.2012р.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, у зв'язку з розірванням лізингодавцем договору в односторонньому порядку, договірні відносини сторін припинились з 03.12.2013р., при цьому відповідач заборгованість по договору не оплатив.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Умовами п.9.7.1 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату лізингових платежів лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 2037,81 грн. пені, 467,26 грн. 3% річних за період з 04.07.2013р. по 30.12.2013р. прострочення оплати чергових лізингових платежів по кожному рахунку, які є обґрунтованими.

Пунктом 13.13 договору визначено, що у випадку розірвання цього договору по причинах, вказаних у даному договорі і/або законодавстві України, раніше оплачені лізингові платежі поверненню не підлягають.

Повернення (вилучення) предмета лізингу не звільняє лізингоодержувача від оплати всіх нарахованих, але не оплачених платежів до дати повернення (вилучення) предмета лізингу, передбачених договором, у т.ч. неоплачених сум штрафних санкцій і відшкодування нанесених збитків. У випадку розірвання даного договору, за рахунок лізингоодержувача здійснюються всі, пов'язані з цим витрати, у т.ч. не виключно, пов'язані з вилученням предмета лізингу на підставі п. 13 договору.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: а) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

За приписами частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

З наведених положень випливає, що збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності, являють собою ті негативні наслідки, що виникають як невідворотний результат порушення законних прав та інтересів особи, де збитки є наслідком, а протиправна поведінка заподіювача шкоди -причиною.

Позивач вказує, що 19.11.2013р. після вилучення у відповідача за Актом тимчасового вилучення майна (в межах застосування оперативно-господарських санкцій) від 19.11.2013р. предмета лізингу, з метою тимчасового обмеження прав лізингоодержувача володіти та користуватись предметом лізингу (без припинення дії договору), предмет лізингу по договору - автомобіль Toyota Camfy 2.5 Comfort A/T, реєстраційний номер АА 2384 МЕ був переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Авто Сан Сервіс»по договору зберігання № 41 від 10.11.2013р.

Відповідач заборгованість по договору не оплатив, предмет лізингу був переданий позивачу за Актом повернення (вилучення) майна з фінансового лізингу від 03.12.2013р. за договором фінансового лізингу № 153/06/12-13 від 09.06.2012р. у зв'язку з відмовою (розірванням) за ініціативою лізингодавця.

За послуги зберігання транспортного засобу за договором зберігання № 41 від 10.11.2013р. по Актах здачі робіт (надання послуг) № 116 від 30.11.2013р. (період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р.) на суму 294,00 грн., з яких по Toyota Camfy 2.5 Comfort A/T, реєстраційний номер АА 2384 МЕ вартість зберігання складає 56 грн., № 127 від 26.12.2013р. (період з 01.12.2013р. по 14.12.2013р.) на суму 98,00 грн., рахунках на оплату № 116 від 30.11.2013р. на суму 56,00 грн., № 127 від 26.12.2013р. на суму 98,00 грн. до актів, позивачем були понесені додаткові витрати всього у розмірі 154,00 грн., пов'язані із вилученням предмета лізингу у відповідності зі ст.13 договору.

Таким чином, судом встановлено наявність всіх елементів цивільної відповідальності з настанням яких чинне законодавство пов'язує можливість застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків на загальну суму 154,00 грн. додаткових витрат, понесених у зв'язку з передачею на відповідальне зберігання предмета лізингу

Доказів оплати відповідачем вказаних сум, в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Відповідач письмового відзиву, свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував, обставин звільнення від обов'язку оплати боргу не довів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНАНС-КАПІТАЛЬ" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 11, код ЄДРПОУ 36857669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (04205, м.Київ, просп. Оболонський, буд. 35-А, офіс 301, код ЄДРПОУ 37859096) 48 052 (сорок вісім тисяч п'ятдесят дві) грн. 04 коп. основного боргу, 2037 (дві тисячі тридцять сім) грн. 81 коп. пені, 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 26 коп. 3% річних, 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. додаткових витрат, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 05.05.2014р.