Рішення № 38529476, 16.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/8863-2012 16.04.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва»

про стягнення заборгованості в розмірі 1 067 168,86 грн.

Головуючий суддя Нечай О.В.

cуддя Васильченко Т.В.

суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача: Іващенко О.В., за довіреністю

від відповідача: Перелигіна О.А., за довіреністю.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» про стягнення заборгованості в розмірі 1 067 168,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-71/8863-2012, розгляд справи призначено на 26.07.2012 р.

23.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про виправлення описки та документи на виконання вимог ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8863-2012.

25.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 26.07.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі

№ 5011-71/8863-2012. Вимоги ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8863-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 26.07.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8863-2012 відповідач не виконав.

Клопотання про відкладення розгляду справи, подане представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва, судом задоволено.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 26.07.2012 р. не з'явився, у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8863-2012, а також задоволенням судом клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи розгляд справи було відкладено на 09.08.2012р.

07.08.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог.

07.08.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано документи на виконання вимог ухвали 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8863-2012.

У судове засідання 09.08.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8863-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 26.07.2012 р. з'явився та надав документи для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали від 04.07.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8863-2012 відповідач виконав.

У судовому засіданні 09.08.2012 р. представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши в судовому засіданні 09.08.2012 р. клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

09.08.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 19.09.2012 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 18.09.2012 р., за заявою судді Нечая О.В. від 18.09.2012 р. про визначення складу колегії суду, розгляд справи № 5011-71/8863-2012 доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Васильченко Т.В., Стасюк С.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.09.2012 р. справу № 5011-71/8863-2012 було прийнято до провадження колегією суддів у складі судді Нечая О.В. (головуючий), суддів Васильченко Т.В. та Стасюка С.В.

У судове засідання 19.09.2012 р. представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 19.09.2012 р. судом оголошено перерву до 05.10.2012 р.

04.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача були подані письмові пояснення по суті спору.

У судове засідання 05.10.2012 р. представник позивача з'явився, надав суду клопотання про призначення судової економічної експертизи, проведення якої просив доручити атестованому судовому експерту Ковбич Тетяні Миколаївні.

Представник відповідача у судове засідання 05.10.2012 р. з'явився.

У судовому засіданні 05.10.2012 р. судом оголошено перерву до 11.10.2012 р.

08.10.2012 р. представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи.

11.10.2012 р. у судове засідання представники сторін з'явились.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2012 р. у справі № 5011-71/8863-2012 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Ковбич Тетяні Миколаївні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2012 р. провадження у справі № 5011-71/8863-2012 було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

30.12.2013 р. до господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 5011-71/8863-2012 разом з висновком судового експерта.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2014 р. провадження у справі № 5011-71/8863-2014 було поновлено, розгляд справи призначено на 12.02.2014 р.

27.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи.

05.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи.

07.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача були подані письмові пояснення.

12.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

12.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про виправлення описки у позовній заяві.

У судове засідання 12.02.2014 р. представник позивача з'явився, подав заяву про виправлення описки у позовній заяві та клопотання про продовження строків розгляду справи.

У судове засідання 12.02.2014 р. представник відповідача з'явився та подав клопотання про призначення додаткової судової бухгалтерсько-економічної експертизи. Розгляд даного клопотання відкладено судом до наступного судового засідання.

Розглянувши у судовому засіданні 12.02.2014 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

У судовому засіданні 12.02.2014 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 26.02.2014 р.

26.02.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. Бойка Р.В., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справа № 5011-71/8863-2012 була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Босий В.П., суддя Васильченко Т.В., суддя Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2013 р. справа № 5011-71/8863-2012 була прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Босий В.П., суддя Васильченко Т.В., суддя Стасюк С.В., розгляд справи призначено на 26.03.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 03.03.2014 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 5011-71/8863-2012 було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., суддя Васильченко Т.В., суддя Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2013 р. справа № 5011-71/8863-2012 була прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., суддя Васильченко Т.В., суддя Стасюк С.В., розгляд справи призначено на 26.03.2014 р.

У судове засідання 26.03.2014 р. представник позивача з'явився.

У судове засідання 26.03.2014 р. представник відповідача з'явився.

Розглянувши в судовому засіданні 26.03.2014 р. клопотання представника відповідача про призначення додаткової судової експертизи, суд відмовив у задоволені вищезазначеного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 16.04.2014 р.

15.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог та копія платіжного доручення на підтвердження оплати вартості судової експертизи.

15.04.2014 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 16.04.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 16.04.2014 р. з'явився, надав суду контррозрахунок ціни позову, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.01.2001 р. між ДКП «Господар» (перейменоване на Комунальне підприємство «Господар Дарницького району м. Києва», далі - відповідач, споживач) та АЕК «Київенерго» (перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі - позивач, електропостачальна організація) було укладено Договір на користування електричною енергією № 22 о/р 3309220 (далі - Договір), предметом якого є зобов'язання позивача постачати електричну енергію у відповідності до умов Договору, а споживача своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору споживач зобов'язується оплачувати використану енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з постановами НКРЕ України, діючим індексом цін та умовами Договору.

Позивач у своєму позові зазначає про те, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювалась оплата за спожиту електричну енергію, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з 01.01.2011 р по 01.06.2012 р. в розмірі 1 034 594,53 грн., з яких 1 030 919,58 грн. - заборгованість за спожиту активну електроенергію та 3 674,95 грн. за спожиту реактивну електроенергію.

Відповідач у своєму письмовому відзиві заперечує проти розміру заборгованості за спожиту ним електричну енергію, у зв'язку з тим, що позивачем, на думку відповідача, була невірно нарахована вартість електричної енергії.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2012 р. було призначено у даній справі судову економічну експертизу.

За результатами проведеної судової експертизи, експертом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію за період з 01.03.2011 р. по 01.06.2012 р. включно та за спожиту реактивну електричну енергію за період з 01.01.2011р. по 01.06.2012 р. становить 1 032 804,57 грн. (1 029 129,62 грн. - заборгованість за спожиту активну електроенергію + 3 674,95 грн. - заборгованість за спожиту реактивну електроенергію).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги. 15.04.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично зменшив розмір позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пунктів 3.10 та 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

З огляду на вищенаведене, оскільки заявою позивача про уточнення позовних вимог, останній фактично зменшив ціну позову, то суд розглядає зазначену заяву позивача, як заяву про зменшення позовних вимог.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію за Договором за спірний період складає 1 029 129,62 грн. та за спожиту реактивну електроенергію складає 3 674,95 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав про те, що позивачем, при розрахунку розміру заборгованості була безпідставно нарахована вартість активної електричної енергії за небаланс по п'яти будинках, що, на думку відповідача, суттєво зменшує розмір заборгованості.

Суд не погоджується з даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Оскільки між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості, судом було призначено у даній справі судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Вивчивши висновок судового експерта, суд встановив, що дослідження проведено методами перевірки та співставлення. Під час проведення експертизи перевірялась правильність виконаних підрахунків, повнота заповнення реквізитів наданих на дослідження документів, відповідність первинних бухгалтерських документів вимогам законодавчих та нормативних актів, зіставлялись дані взаємопов'язаних документів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своєї позиції щодо безпідставності нарахування позивачем вартості активної електричної енергії за небаланс по п'яти будинках.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію за Договором за спірний період в розмірі 1 029 129,62 грн. та за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 3 674,95 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 12 913,53 грн., 3% річних в розмірі 12 626,35 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 052,14 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку несплати до кінця розрахункового періоду спожитої активної та реактивної електричної електроенергії з першого числа наступного за розрахунковим місяця нараховується пеня у розмірі 0,75 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше розміру, визначеного чинним законодавством.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову в частині стягнення пені, зазначає про те, що позивачем невірно визначено період нарахування пені.

Судом встановлено, що позивачем вірно визначено період нарахування пені, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та вірно розраховано розмір пені, заявленої до стягнення.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 12 913,53 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перераховано заявлені позивачем до стягнення суми 3-ох % річних і інфляційних втрат, та встановлено, що зазначені суми розраховано вірно.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 1 032 804,57 грн., пені в розмірі 12 913,53 грн., 3% річних в розмірі 12 626,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 6 052,14 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було сплачено за подання позовної заяви до господарського суду міста Києва судовий збір в розмірі 21 343,38 грн.

Проте, під час розгляду даної справи позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з абз. 2 п. 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню.

З огляду на вищенаведене, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайво сплачена сума судового збору в розмірі 55,45 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було оплачено вартість судової експертизи в сумі 17 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 793 від 14.01.2013 р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» (02096, м. Київ, вул. Заслонова, будинок 3; ідентифікаційний код: 14315687) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 1 029 129 (один мільйон двадцять дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 62 коп., заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 3 674 (три тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 95., пеню в розмірі 12 913 (дванадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 53 коп., інфляційні втрати в розмірі 6 052 (шість тисяч п'ятдесят дві) грн. 14 коп., 3 % річних в розмірі 12 626 (дванадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 02 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 21 287 (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн. 93 коп. та витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 00131305) зайво сплачену суму судового збору в розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 45 коп. з Державного бюджету України.

Повне рішення складено 22.04.2014 р.

Головуючий суддя О.В. Нечай

Суддя Т.В. Васильченко

Суддя С.В. Стасюк