Вирок № 38528323, 30.04.2014, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/302/14-к

Провадження № 1-кп/626/45/2014

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

30 квітня 2014 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

при секретарі: Зінченко Л.В.,

за участю прокурора: ГОНЧАРОВА В.М., ЗЕЛЕНЬКОВА А.В.,

потерпілого: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краснограда, матеріали кримінального провадження №120132203500001111 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Лебяже Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

- у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.1 ст.122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2013 року, близько 20.00 години ОСОБА_2 знаходився в у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, де втрьох вживали спиртні напої. Після спільного вживання спиртних напоїв у ОСОБА_2 з ОСОБА_5 виникла сварка із - за того, що ОСОБА_5 не дав ОСОБА_2 цигарки, які останній купив за свої гроші та грубо сказав про це ОСОБА_2 Тоді ОСОБА_2, не маючи умислу на вбивство, не передбачаючи, хоча повинен був і міг передбачати настання смерті потерпілого, з метою спричинення тілесних ушкоджень вдарив рукою в обличчя ОСОБА_5, від чого останній упав на спину, вдарившись головою та згідно експертного висновку №88 КРт/14 в результаті падіння, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з лінійним переломом пірамідки височної кисті з права, масивного субарахноідального крововиливу в обидві височні області(крововилив під м'які мозкові оболонки), забиву головного мозку зліва, кровопідтечності м'яких покривів голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в правій височно -потилочній області, крововилив правої вушної раковини.

Від вказаних пошкоджень потерпілий помер. Згідно висновків судово-медичної експертизи, враховуючи морфологічний характер і локалізацію пошкоджень, вищезазначені пошкодження могли сформуватись одномоментно від одноразового падіння на поверхню з виступаючими предметами з висоти власного росту з наданням тілу прискорення на праву половину голови, що знаходиться в причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.

Після того, як потерпілий впав на долівку та подавав ознаки життя, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, наніс ще 2-3 удари руками по тулубу та обличчю потерпілого, а також 4-5 ударів по тулубу та голові ОСОБА_5 дерев'яним бруском, спричинивши згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 88-Крт/ 14 від 18.03.2014 року ОСОБА_5: легкі тілесні ушкодження - крововиливи на правій руці; середньої тяжкості тілесні ушкодження - закриту тупу травму грудної клітини у вигляді перелому груднини, масивного крововиливу, крововилив на грудній клітині, переломи правих 5,6 ребер і лівих 3,4,5 ребер з крововиливами міжреберних м'язів в ділянці переломів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаних злочинів, за наведених вище обставин визнав в повному обсязі, не оспорював факти викладені в обвинувальному акті та показав, що дійсно 27 листопада 2013 року, близько 20.00 години він знаходився в у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, де втрьох вживали спиртні напої. Після спільного вживання спиртних напоїв у нього з ОСОБА_5 виникла сварка, під час якої він вдарив рукою в обличчя ОСОБА_5, від чого той упав на спину, вдарившись головою об долівку. Після чого він ще наніс ще 2-3 удари руками по тулубу та обличчю потерпілого, а також 4-5 ударів по тулубу та голові ОСОБА_5 дерев'яним бруском та пішов додому. Коли він уходив, то потерпілий подавав ознаки життя.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, визнавши недоцільним дослідження тих доказів по справі, які ніким не оспорюються.

За таких обставинах суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих злочинів доведена повністю і кваліфікує його дії:

- за ч.1 ст.119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.

- за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.65-67 КК України.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не працює, має постійне місце мешкання, де характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітнього сина 2000 року народження.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає повне визнання провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; дані про особу підсудного, обставини, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання, відсутність претензій морального чи матеріального плану у потерпілого, і вважає, що покарання ОСОБА_2, яке необхідно і достатньо для його виправлення перевиховання і попередження нових злочинів, повинно бути призначено в межах санкцій ч.1 ст.119 та ч.1 ст.122 КК України, у вигляді обмеження волі.

Оскільки ОСОБА_2 скоїв кілька злочинів, то суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст.70 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим.

При цьому в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено клопотання про застосування до нього п.В ст.1 Закону України "Про амністію 2014 року", оскільки він має неповнолітнього сина 2000 року народження.

Суд розглянувши вказане клопотання приходить до висновку про його задоволення виходячи з наступного.

Злочини, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_2, відповідно до статті 12 КК України, віднесені до категорії: ч.1 ст.119 КК України до необережного злочину, який не є тяжкими або особливо тяжким, а ч.1 ст.122 КК України до умисного злочину, який також не є тяжкими або особливо тяжким, тобто згідно ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" на нього поширюється вказаний закон.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про амністію у 2014 році" виконання цього Закону покладається на суди. Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 дав свою письмову згоду на застосування до нього амністії.

В силу п.В) ст.1 вказаного Закону звільняються від відбування покарання особи, які не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Згідно з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.10.2000 року обвинувачений ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, відносно якого не позбавлений батьківських прав.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 положень Закон України "Про амністію у 2014".

Заходи кримінального провадження в тому числі міра запобіжного заходу не обирались.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз, стягнути з обвинуваченого.

Цивільний позов по справі, не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, п.в) ст.1 Закон України "Про амністію у 2014 році", ч.2 ст.86 КК України, ч.2 ст.3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.119 та ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.119 КК України - 5(п'ять) років обмеження волі;

- за ч.1 ст.122 КК України - 3(три) роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, призначити ОСОБА_2 покарання шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим у вигляді 5(п'яти) років обмеження волі.

На підставі п.В) ст.1 Закон України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_2 від відбування покарання - звільнити.

Строк дії запобіжного заходу скінчився.

Речові докази по справі - дерев'яний брусок, та 4 відрізка липкої стрічки з відбитками пальців, які зберігається в камері схову Красноградського РВ ГУМВС України в Харківській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи №1 від 03.01.2014 року в сумі 391грн. 20коп.(Код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова).

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя