Постанова № 38528229, 17.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15457/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ПІІ «Віталмар Агро» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18 вересня 2013 року № 0000028152 та № 0000029152.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ «МК ІМПЕКС».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПІІ «Віталмар Агро» задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПІІ «Віталмар Агро» з питань правильності формування податкового кредиту, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «МК ІМПЕКС» у березні 2011 року та правильності обчислення та достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість в квітні 2011 року, про що складено акт від 04 вересня 2013 року № 14/26-55-15-02/30855748.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2013 року № 0000028152, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 421275 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 01 грн. 00 коп., та від 18 вересня 2013 року № 0000029152, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 421275 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ПІІ «Віталмар Агро» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПІІ «Віталмар Агро» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі документів, складених ТОВ «МК ІМПЕКС». Також суд першої інстанції послався на те, що ТОВ «МК ІМПЕКС» не задекларувало податкових зобов'язань по правовідносинах з позивачем.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «МК ІМПЕКС» та ПІІ «Віталмар Агро» були укладені договори № Р-0712/10 від 03 березня 2011 року та № Р-0713/10 від 18 березня 2011 року. На підставі податкових накладних, складених у зв'язку з виконання вказаних договорів, позивач сформував податковий кредит.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ПІІ «Віталмар Агро» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ПІІ «МК ІМПЕКС» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок було зроблено на підставі відомостей про неможливість здійснення ними господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в акті від 20 червня 2011 року № 540/23-2/37135025 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МК ІМПЕКС» з питань дотримання податкового законодавства в ході взаємовідносин з ТОВ «Паритет-2009» за період з 01 січня по 31 березня 2011 року, складеному співробітниками ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача з ТОВ «МК ІМПЕКС», адже вони, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не підтверджені відповідними доказами.

Крім того, в межах перевірки, оформленої актом від 20 червня 2011 року № 540/23-2/37135025 підлягали дослідженню правовідносини між ТОВ «МК ІМПЕКС» та ТОВ «Паритет-2009». Непідтвердження господарських операцій між ТОВ «МК ІМПЕКС» та іншими контрагентами, ніж ПІІ «Віталмар Агро», не свідчить про безтоварності операцій між позивачем та вказаним контрагентом.

Разом з тим, з огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «МК ІМПЕКС» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з ним, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договорів № Р-0712/10 від 03 березня 2011 року та № Р-0713/10 від 18 березня 2011 року.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

З матеріалів справи вбачається, що за договорами № Р-0712/10 від 03 березня 2011 року та № Р-0713/10 від 18 березня 2011 року , умови яких за своїм змістом є типовими, ПІІ «Віталмар Агро» придбало у ТОВ «МК ІМПЕКС» сою урожаю 2010 року в кількості 100 та 500 тон.

Відповідно до розділу 4 вказаних договорів місцем передачі товару від продавця до покупця є ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», що знаходиться за адресою: Донецька обл., Шахтерський р-н, с. Розівка, вул. Степова, 2.

На підтвердження фактичного отримання товару від ТОВ «МК ІМПЕКС» позивач надав суду копії рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних.

Вказані документи оформленні з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і містять у собі інформацію про асортимент, кількість та ціну товару, які узгоджуються між собою.

Також позивач надав суду копію договору складського зберігання зерна № 02/03/11 від 02 березня 2011 року, укладеного з ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», та акт здачі-прийняття зазначених послуг.

Із п. 4 вказаного договору вбачається, що однією з послуг, що надає ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», є прийняття товару.

Листом від 02 вересня 2013 року № 516/1 ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» на запит позивача надав копії товарно-транспортних накладних, на підставі яких завод приймав товар від ТОВ «МК ІМПЕКС», що поставлявся для ПІІ «Віталмар Агро».

Вказані товарно-транспортні накладні містять відомості про об'єм та вид товару, що відповідають відомостям, зазначених у відповідних видаткових накладних. Прийняття товару в кількості, що зазначена в товарно-транспортних накладних, засвідчена підписом відповідального працівника ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс», скріпленого печаткою товариства.

Прийняття товару на зберігання також підтверджується складськими квитанціями, складеними ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс».

У відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» складська квитанція є одним з документів, яким зерновий склад підтверджує прийняття зерна на зберігання.

Згідно п. 8 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженому постановою КМ України від 11 квітня 2003 року № 510 бланки складських документів виготовляються в двох примірниках на спеціальному захищеному та високоякісному папері - оригінал і копія, які мають різні кольори.

Відповідно до абз. 2 п. 2 вказаного Порядку інформація про складські документи вноситься до реєстру складських документів на зерно у порядку, що встановлений Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що товарно-транспорті накладні та складські квитанції, що складені за участю іншої особи, ніж ПІІ «Віталмар Агро» та ТОВ «МК ІМПЕКС», додатково підтверджують фактичну поставку товару від продавця до покупця.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладених, складених ТОВ «МК ІМПЕКС».

Відмовляючи в задоволенні позову ПІІ «Віталмар Агро» суд першої інстанції послався відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з огляду на те, що ТОВ «МК ІМПЕКС» не задекларувало та не сплатило до бюджету податкові зобов'язання по правовідносинах з ПІІ «Віталмар Агро».

Разом з тим, згідно висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 13 січня 2009 року 3 справі № 21-1578во08, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

У відповідності до ч. 1 ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ПІІ «Віталмар Агро» про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18 вересня 2013 року № 0000028152 та № 0000029152.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 12 листопада 2013 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято рішення з порушенням норм матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПІІ «Віталмар Агро» задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18 вересня 2013 року № 0000028152 та № 0000029152.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.