Ухвала суду № 38527165, 30.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/32780/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Гончар Л.Я., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Контрольно-ревізійного управління в Черкаській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Козацька мрія» про стягнення коштів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Козацька мрія» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року,

у с т а н о в и л а :

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року, задоволено позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Черкаській області про стягнення з СТзОВ «Козацька мрія» в дохід Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 1258515,74 гривень.

У касаційній скарзі СТзОВ «Козацька мрія», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить їх судові рішення скасувати і винести нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Правонаступник позивача - Державна фінансова інспекція в Хмельницькій області у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень; а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування суми зайво виплаченої пенсії, приписи якої, відповідно до норм статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов`язковими для всіх судів України.

За встановлених судами обставин відповідач у справі - СТзОВ «Козацька мрія» за своїм статутними документами є господарюючим суб`єктом і не може виступати суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, отже вимоги про стягнення з нього сум заподіяної шкоди, заявлені без додаткових вимог про вирішення публічно-правового спору, не можуть бути предметом розгляду у судах адміністративної юрисдикції.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами частини третьої статті 22 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Враховуючи викладене, за суб`єктним складом сторін та предметом спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарсько процесуальним кодексом України.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Козацька мрія» задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у цій справі скасувати та закрити у ній провадження.

Роз'яснити Державній фінансовій інспекції в Хмельницькій області, що справи про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання, розглядаються за правилами господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис) М.І. Смокович

Судді (підписи)

З оригіналом згідно

В.о. помічника судді М.А. Оксаковська