Постанова № 38526923, 17.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року 10 год. 55 хв. м. Львів № 813/8902/13-а Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В., секретар судового засідання Харів М.Ю., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Дрогобицький молочний завод», представник - Півень О.М. доДрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Ортинська Н.М. проскасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2013 року № 0002932210, № 0002942210, № 0002952210, № 0000661720 -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький молочний завод» (далі - ПАТ «Дрогобицький молочний завод») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ), у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 року № 0002932210, № 0002942210, № 0002952210, № 0000661720.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Дрогобицькою ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «Дрогобицький молочний завод». За результатами перевірки винесено акт від 15.10.2013 року № 155/22-1/00446428 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Дрогобицький молочний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.11 по 31.12.12 року». На підставі акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення. Позивач стверджує, що контролюючим органом безпідставно не було взято до уваги під час перевірки наявні на підприємстві документи, які спростовують висновки акта перевірки. Вказує, що між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та ТОВ «Інтерагро 2007» укладено договір купівлі-продажу товару (цукор білий кристалічний) № 30/06 від 30.06.2011 року, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах договору. На виконання умов договору продавцем передано товар покупцю на підставі видаткових накладних, ТТН, податкової накладної, посвідчень якості цукру білого кристалічного, актів здачі-прийняття робіт, сертифікату на систему управління якістю, договорів-заявок на перевезення та інших первинних документів, які були надані до перевірки. Тому, висновки ДПІ про те, що ПАТ «Дрогобицький молочний завод» не представлено товаросупровідні документи, в тому числі ТТН, є необґрунтованим. Крім того, в посвідченні якості цукру квоти А заводу-виробника ВАТ «Горохівський цукровий завод» стоїть штамп за формою згідно з додатком 1 на супровідних документах та зворотній стороні бірок, однак такі посвідчення якості безпідставно не взято до уваги. Згідно документів за перевірений період щодо використання придбаного в ТОВ «Інтерагро 2007» товару, цукор використаний у виробництві молока згущеного в 3 кварталі 2011 року. Окрім того, безпідставним є посилання податкового інспектора в акті перевірки на матеріали перевірки ДПІ в Рогатинському районі про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтерагро 2007» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентом ТОВ «Агроторг-К» та податкових зобов'язань за серпень 2011 року, оскільки здійснення господарської діяльності ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та ТОВ «Інтерагро 2007» не має відношення до такого контрагента як ТОВ «Агроторг-К», і не може бути підставою для нарахування податкових зобов'язань ПАТ «Дрогобицький молочний завод». Також позивач зазначив, що всі договори між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та його контрагентами укладені в письмовій формі, підписані обома сторонами та скріплені печаткою, тобто додержано форму укладення договору. Більше того, в акті перевірки зазначено, що посадовими особами підприємства у ході перевірки надано всі первинні документи, які підтверджують витрати платника. Крім того, висновок про нікчемність правочину на який посилається відповідач може зробити лише суд, а не відповідач.

Також позивач зазначив, що ПАТ «Дрогобицький молочний завод» не включало до складу інших доходів безнадійну кредиторську заборгованість тому, що строк позовної давності був продовжений на підставі відповідних документів, які податковим органом не запитувались та не витребовувались, а відтак і не досліджувались. А щодо відносин з ПП ОСОБА_3 то відповідно до актів приймання-передачі товару ПП ОСОБА_3 здійснював передачу товару позивачу у тоннах, а не у кілограмах, як це зазначено у акті перевірки.

Висновки відповідача, щодо завищення собівартості реалізованої продукції позивач спростовує тим, що відповідно до чинного законодавства ведення бухгалтерського обліку не забороняє включати витрати попередніх періодів у витрати звітного року в межах строку 1095 днів. А посилання податкових ревізорів на те, що суми податку на додану вартість перераховані на спеціальний рахунок з порушенням термінів вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету є законодавчо необґрунтованими, неправомірними та такими, що не відповідають дійсності.

Отже, вважає позивач, ПАТ «Дрогобицький молочний завод» для перевірки було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських відносин з контрагентами. Вказує, що висновки викладенні в акті перевірки, на думку позивача, є недостовірними, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать чинному законодавству, а тому винесені на підставі цього акту оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову та додаткових поясненнях. Зазначила, що перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування встановлено його заниження, оскільки ПАТ «Дрогобицький молочний завод» не включено до складу інших доходів безнадійну кредиторську заборгованість, не представлено додатків на пролонгування договорів або інших документів, які б свідчили про продовження терміну позовної давності, або списання/переуступки заборгованості, також не представлено документів, які свідчать про позовну роботу вищевказаних підприємств до ПАТ «Дрогобицький молочний завод».

Також зазначила, що перевіркою встановлено, що ПАТ «Дрогобицький молочний завод» безпідставно віднесено до складу витрат за ІІІ квартал 2011 року витрати по правочину укладеному з ТОВ «Інтерагро 2007». Проведеною перевіркою формування витрат по взаємовідносинах ПАТ «Дрогобицький молочний завод» з ТОВ «Інтерагро 2007» відповідно до накладних, тораро-транспортних накладних встановлено, що наявність накладних від ТОВ «Інтерагро 2007» не є безумовним підтвердженням того, що придбання цукру мало місце саме в ТОВ «Інтерагро 2007». Фактично проведено лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку бухгалтерськими проводками. Враховуючи вищенаведене, перевіркою ТОВ «Інрерагро 2007» встановлено, що усі операції купівлі-продажу за ТОВ «Інтерагро 2007» не спричиняють реального настання правових наслідків. До перевірки не представлено сертифікат на систему управління якістю стосовно виробництва цукру ВАТ «Володимиро-Волинський завод», де безпосередньо завантажувався цукор, та посвідчення про якість даного цукру, які б свідчили про придбання ПАТ «Дрогобицький молочний завод» цукру виробництва ВАТ «Володимиро-Волинський завод».

Окрім того, ПАТ «Дрогобицький молочний завод» для перевірки не представлено жодних документів по нарахуванню амортизаційних відрахувань, не надано наказів по підприємству по застосуванню методу амортизації, також не представлено інвентаризаційних описів основних засобів, відповідно неможливо перевірити правильність нарахування амортизаційних відрахувань, які відображені в Деклараціях з податку на прибуток підприємства за звітні періоди. У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження нарахування амортизаційних відрахувань, не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення амортизаційних відрахувань до складу витрат без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами.

Також представник відповідача зазначила, що ПАТ «Дрогобицький молочний завод» завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), оскільки відсутнє підтвердження фактичного отримання послуг по збору молока та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрат. А послуги по заготівлі молока, які отримано в 2009 році та сформували собівартість готової продукції, не є витратами звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Окрім того, податковим органом встановлено неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду.

Враховуючи все вищезазначене, відповідач вважає позовну заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 23.07.2013 року по 03.09.2013 року на підставі наказу Дрогобицької ОДПІ від 19.08.2013 року № 112 було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Дрогобицький молочний завод», ЄДРПОУ 35562775 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 15.10.2013 року № 155/22-1/00446428 (далі - акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення:

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1 ст. 44, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135 ст. 135, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 145.1.1, пп. 145.1.2, пп. 145.1.3, пп. 145.1.4, пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 337598 грн, у тому числі за 2-3 квартали 2011 року в сумі 68358 грн (граничний термін сплати 19.11.2011), за 2-4 квартали 2011 року в сумі 123263 грн (граничний термін сплати 19.02.2012), за 1 квартал 2012 року в сумі 38072 грн (граничний термін сплати 20.05.2012), за півріччя 2012 року в сумі 85087 грн (граничний термін сплати 19.08.2012), за 3 квартали 2012 року в сумі 192472 грн (граничний термін сплати 19.11.2012), за рік 2012 в сумі 214335 грн (граничний термін сплати 19.02.2013);

- п. 189.1 ст. 189, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 122117 грн, в тому числі за липень 2011 року в сумі 20344 грн, за серпень 2011 року в сумі 29576 грн, за вересень 2011 року в сумі 441 грн, за жовтень 2011 року в сумі 583 грн, за листопад 2011 року в сумі 628 грн, за грудень 2011 року в сумі 2395 грн, за січень 2012 року в сумі 2408 грн, за лютий 2012 року в сумі 3949 грн, за березень 2012 року в сумі 3196 грн, за квітень 2012 року в сумі 2881 грн, за травень 2012 року в сумі 13846 грн, за червень 2012 року в сумі 6758 грн, за липень 2012 року в сумі 6171 грн, за серпень 2012 року в сумі 13302 грн, за жовтень 2012 року в сумі 10376 грн, за листопад 2012 року в сумі 4266 грн, за грудень 2012 року в сумі 997 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення Декларації з ПДВ (загальна) за грудень 2012 року в сумі 567 грн;

- пп. 10 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового Кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року, із змінами та доповненнями, а саме порушення термінів перерахування сум податку на додану вартість з поточних розрахункових рахунків ПАТ «Дрогобицький молочний завод» на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсацій с/г товаровиробникам у сумі 117601,99 грн;

- п. 31.1 ст. 31, п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 127.1 ст. 127, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VІ (із змінами та доповненнями) та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року № 3609-VІ, неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду за: вересень 2012 року в сумі 4781,88 грн, жовтень 2012 року в сумі 19128,00 грн, листопад 2012 року в сумі 11941,00 грн тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податків, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету в сумі 8962,72 грн.

На підставі акту перевірки Дрогобицькою ОДПІ були винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0002932210, яким ПАТ «Дрогобицький молочний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 444766,00 грн (за основним платежем - 337598,00 грн та штрафними санкціями - 107168,00 грн);

- податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0002942210, яким ПАТ «Дрогобицький молочний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 300778,00 грн (за основним платежем - 239719,00 грн та штрафними санкціями - 61059,00 грн);

- податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0002952210, яким ПАТ «Дрогобицький молочний завод» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 567 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0000661720, яким ПАТ «Дрогобицький молочний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 8962,72 грн.

Не погодившись із вказаними повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно з актом перевірки, в порушення п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України ПАТ «Дрогобицький молочний завод» не включено до складу інших доходів безнадійну кредиторську заборгованість в сумі 268931,75 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно наданих для перевірки документів, а саме оборотно-сальдової відомості за 2010 рік станом на 01.01.2010 року та станом на 31.12.2012 року по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість перед:

- ТОВ «ВКП «Водолій» (36088315) в сумі 1136,80 грн, дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.09.2009 року;

- ПП «Газда» в сумі 35000 грн, дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року;

- ТОВ «СГ «Меденичі» в сумі 228,54 грн, дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року;

- ПП ОСОБА_4 (НОМЕР_5) в сумі 3402 грн, дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року;

- ПП «Соломон-2» (30933890) в сумі 5250 грн, дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.07.2008 року;

- ВАТ «Уланівський Агромаш» в сумі 6750 грн, дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року;

по рахунку 685 рахується кредиторська заборгованість перед:

- ПП «Світанок» (22378325) в сумі 216414,41 грн, дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.01.2010 року;

- ПП «СЦ «Сервіс-Центр Стрий» (32053949) в сумі 750 грн, дата виникнення заборгованості, згідно оборотно-сальдових відомостей, згідно оборотно-сальдових відомостей, станом на 01.07.2008 року.

Згідно пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає, серед інших такій ознаці - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно ст. 256 Цивільного Кодексу, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.4, пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 цього ж Кодексу, інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Представником позивача не надано суду жодних доказів, які б свідчили про продовження терміну позовної давності: додатків на продовження терміну дії договорів або списання/переуступки заборгованості чи інших документів, також не представлено документів, які свідчать про позовну роботу вищевказаних підприємств до ПАТ «Дрогобицький молочний завод».

Посилання представника позивача на акт взаємозвірки станом на 01.01.2012 року між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» і ПП «Світанок», як на підставу продовження терміну позовної давності, суд не бере до уваги, оскільки, акт не зазначено в бухгалтерському обліку, не відображено в оборотно-сальдовій відомості, заборгованість станом на кінець 2012 року продовжує існувати.

Також, з акта перевірки та пояснень відповідача вбачається, що даний акт взаємозвірки не був наданий податковому органу під час проведення перевірки. Окрім того, позивачем не подано доказів на підтвердження та обґрунтування відсутності безнадійної заборгованості щодо всіх інших підприємств зазначених у акті перевірки.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що по заборгованостях перед вищезазначеними підприємствами минув термін позовної давності, відповідно дані суб'єкти господарювання не можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, а саме про стягнення з ПАТ «Дрогобицький молочний завод» заборгованості. Таким чином, відповідно до пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України така заборгованість є безнадійною.

З врахуванням вищевикладеного, ПАТ «Дрогобицький молочний завод» занижено інші доходи за 3 квартал 2011 року в сумі 6000 грн, за 3 квартал 2012 року в сумі 261794,95 грн, за 4 квартал 2012 року в сумі 1136,80 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ПАТ «Дрогобицький молочний завод» безпідставно віднесено до складу витрат за ІІІ квартал 2011 року витрати у сумі 145833,33 грн по правочину укладеному з ТОВ «Інтерагро 2007».

Так, судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 30/06 від 30.06.2011 року, укладеного між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» (Продавець) та ТОВ «Інтерагро 2007», (Покупець), останнім передано товар в період з 01.08.11 по 31.08.11 на загальну суму 175000 грн, в т.ч ПДВ 29166,67 грн на підставі наступних документів: податкова накладна від 10.08.2011 року № 262, товаротранспортна накладна від 10.08.2011 року, акт № 183/8 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.08.2011 року, Договір-заявка на перевезення № 2С від 10.08.2011 року, рахунки - фактури від 10.08.2011 року № 183, подорожнього листа від 10.08.2011 року № 817807, накладної від 10.08.2011 року № 207, посвідчення від 10.08.2011 року № 134 про якість цукру білого кристалічного.

Відповідно до п. 1.1 договору від 30.06.2011 року № 30/06 укладеного між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та ТОВ «Інтерагро 2007» продавець зобов'язується передати у власність Покупця цукор білий кристалічний (надалі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що згідно накладних, ціна на товар виставляється в рахунку на кожну партію товару. Відповідно п 5.2 договору Продавець відвантажує товар зі складів ВАТ «Володимиро-Волинський цукровий завод» за адресою м. Володимиро-Волинськ, вул. Луцька, 230 та ВАТ «Горохівський цукровий завод», який знаходиться за адресою смт. Мар'янівка.

Позивачем також подано договір, з якого вбачається, що 30.03.2011 року між ТОВ «Інтерагро 2007» та ВАТ «Горохівський цукровий завод» був укладений договір збереження № 30/03-11. Відповідно до даного договору ТОВ «Інтерагро 2007» доручає, а ВАТ «Горохівський цукровий завод» зобов'язаний отримати та зберігати цукор в кількості 5000 тонн. Товар передається згідно акту прийому-передачі, в якому вказується найменування товару та кількість.

31.03.2011 року між ТОВ «Інтерагро 2007» та ВАТ «ВОЛОДИМИРЦУКОР» був укладений договір збереження № 31/03-11. Відповідно до даного договору ТОВ «Інтерагро 2007» доручає а ВАТ «ВОЛОДИМИРЦУКОР» зобов'язаний отримати та зберігати цукор в кількості 6000 тонн. Товар передається згідно акту прийому-передачі, в якому вказується найменування товару та кількість.

Відповідно до ТТН від 10.08.2011 б/н, ПАТ «Львівський холодокомбінат» здійснював перевезення цукру 20 т автомобілем ДАФ ВС3120СР пр. ВС4785ХХ пункт навантаження м. Володимиро-Волинський вул. Луцька, 230 до пункту розвантаження м. Дрогобич вул. Гайдамацька, 5. Однак в товарно-транспортній накладній відсутній підпис та прізвище хто саме отримав товар.

Також, позивачем до матеріалів справи надано Посвідчення № 134 від 10.08.2011 року про якість цукру білого кристалічного, яке видане ВАТ «Горохівський цукровий завод», який знаходиться в смт. Мар'янівка Горохівського р-ну Волинської обл., однак, відповідно до товарно-транспортної накладної ПАТ «Дрогобицький молочний завод» придбавало цукор у ВАТ «Володимиро-Волинський цукровий завод», так як пунктом навантаження був м. Володимиро-Волинський вул. Луцька, 230. До перевірки не представлено сертифікат на систему управління якістю стосовно виробництва цукру ВАТ «Володимиро-Волинський завод» та посвідчення про якість даного цукру, які б свідчили про придбання ПАТ «Дрогобицький молочний завод» цукру виробництва ВАТ «Володимиро-Волинський завод».

Суд звертає увагу, що подані у судовому засіданні позивачем сертифікат на систему управління якістю стосовно виробництва цукру ВАТ «Горохівський цукровий завод», сертифікат відповідності цукру ВАТ «Володимирцукор» та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи цукру ВАТ «Володимирцукор» до перевірки на запит податкового органу не надавалися.

Позивачем у ході судового розгляду надано пояснення, що даний цукор є виробництва ПАТ «Горохівський цукровий завод», на підтвердження чого надано копію посвідчення якості, та вивозився з території ПАТ «Горохівський цукровий завод», де зберігався на підставі договору зберігання № 30/03-11 від 30.03.2011, укладеного між ТОВ «Інтерагро 2007» та ПАТ «Горохівський цукровий завод».

З матеріалів справи вбачається, що на запит податкового органу ПАТ «Горохівський цукровий завод» повідомлено, що:

- договір зберігання № 30/03-11 від 30.03.2011 року був укладений, але не діяв, винагорода не сплачувалася;

- відвантаження цукру-піску ДСТУ 4623:2006 на ТОВ «Інтерагро 2007» від ПАТ «Горохівський цукровий завод» протягом 2011 року не відбувалося;

- посвідчення якості № 134 від 10.08.2011 на відвантаження 20 тонн цукру можливо і видавалося, так як в липні-серпні місяці 2011 року ПАТ «Горохівський цукровий завод» здійснювало переробку цукру-сирцю без переходу права власності

- в липні-серпні 2011 року підприємство не займалося оптовою реалізацією цукру-піску, так як вироблена продукція підприємству не належала

Наведене підтверджує висновки Акта перевірки про нереальний характер господарської операцій між позивачем та ТОВ «Інтерагро 2007» щодо придбання цукру.

Слід зазначити, що правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром в Україні регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру».

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 2, п. 8 ст. 3 цього Закону обсяги виробництва цукру, що поставляється на внутрішній ринок України, обмежується квотою «А». Обсяги виробництва цукру в межах квоти «А» розподіляються між цукровими заводами органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, на конкурсних умовах. Облік операцій з реалізації цукру з квоти «А» здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» № 758-XIV від 17.06.1999 року із змінами і доповненнями, постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2000 № 868 «Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру та з метою формування регульованого внутрішнього ринку цукру п. 3 Наказу Міністерства аграрної політики України» від 12.09.2007 № 655 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2007 за № 1073/14340 встановлено, що цукровим заводам-виробникам цукру квоти «А» при пакуванні, відпуску цукру та його поставці на внутрішній ринок ставити штамп за формою згідно з додатком 1 на супровідних документах та зворотній стороні бірок.

Відповідно п. 4 даного Наказу встановлено, що при реалізації цукру на внутрішньому ринку від виробника до кінцевого споживача, включаючи посередницькі структури, супровідні документи повинні мати штамп, указаний у пункті 3, а саме Цукор квоти «А» Виробництво _року.

Однак, в порушення вищезазначених норм, представленні ПАТ «Дрогобицький молочний завод» документи та завірені їх копії не містять штампу, а саме Цукор квоти «А» Виробництво _року.

У судовому засіданні встановлено, що по регістрах бухгалтерського обліку дана операція відображена наступними бухгалтерськими проводками: Дт 201 «Сировина та матеріали» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 145833,33 грн, Дт 644 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 29166,67 грн. В податковому обліку витрати по придбанню цукру, зазначені у накладних, включені до складу витрат у 3 кварталі 2011 року в сумі 145833,33 грн в ряд 05.1 СВ «собівартість придбаних(виготовлених) та реалізованих товарів(робіт, послуг) декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011 року. Податок на додану вартість в сумі 29166,67 грн згідно податкової накладної, отриманої від ТОВ «Інтерагро 2007» включено до складу податкового кредиту та відображено платником в Додатку 2 до Декларації з податку на додану вартість переробного підприємства, рядку 8.1 «Придбання (виготовлення, будiвництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митнiй територiї України товарiв (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської дiяльностi платника податку для здiйснення операцiй, які пiдлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» за серпень 2011 року.

З акта перевірки вбачається, що при дослідженні взаємовідносин ТОВ «Інтерагро 2007» для перевірки надано виписки банку, згідно з якими ПАТ «Дрогобицький молочний завод» перераховано кошти на розрахунковий рахунок 2600401304295 ТОВ «Інтерагро 2007» в ПАТ «ВТБ Банк»: серпень 2011 року - 0 грн, вересень 2011 року - 10000 грн, грудень 2011 року - 5000 грн.

Станом на 01.01.13 кредиторська заборгованість між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та ТОВ «Інтерагро 2007» за поставлений цукор становить 160000 грн.

При перевірці журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей по рах. 201 «Сировина і матеріали», рах. 23 «Виробництво», рах. 91 «Загальновиробничі витрати», накладних, матеріальних звітів за перевірений період, щодо використання придбаного від ТОВ «Інтерагро 2007» цукру, встановлено, що платником цукор списано не як сировину у виробництві молока згущеного, а на загальновиробничі витрати проводкою Дт 91 Кт 201 в 3 кварталі 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 626, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Згідно ст. ст. 662, 664 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно п. 138.2 ст. 138 Податкого кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом ІІ Податкового кодексу України.

Пунктом 138.4 ст. 138 цього ж Кодексу зазначено, що витрати які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п. 138.8. ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведеною перевіркою формування витрат по взаємовідносинах ПАТ «Дрогобицький молочний завод» з ТОВ «Інтерагро 2007» відповідно до накладних, тораро-транспортних накладних встановлено, що наявність накладних від ТОВ «Інтерагро 2007» не є безумовним підтвердженням того, що придбання цукру мало місце саме в ТОВ «Інтерагро 2007». Фактично проведено лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку бухгалтерськими проводками.

У судовому засіданні ПАТ «Дрогобицький молочний завод» не представлено документа, що засвідчує факт отримання товару від ТОВ «Інтерагро 2007», а саме - не представлено товаросупровідні документи, в тому числі товарно-транспортні накладні, які б містили штамп передбачений п. 4 Наказу Міністерства аграрної політики України» від 12.09.07 № 655 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.07 за « 1073/14340.

Вищезазначені обставини свідчать про відсутність факту отримання даним підприємством цукру ТОВ «Інтерагро 2007», на який останнім виписано вище перелічені видаткові та податкові накладні.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Щодо встановленого в акті перевірки порушення пп. 145.1.1, пп. 145.1.2, пп. 145.1.3, пп. 145.1.4, пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Підпунктом 145.1.3 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу передбачено що при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Згідно пп. 145.1.4 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу, строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж визначено в пункті 145.1 цієї статті.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

Відповідно до пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу, амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Як встановлено у судовому засіданні, для перевірки на вимогу податкового органу позивачем не представлено документів по нарахуванню амортизаційних відрахувань, не надано наказів по підприємству по застосуванню методу амортизації, також не представлено інвентаризаційних описів основних засобів, відповідно неможливо було перевірити правильність нарахування амортизаційних відрахувань, які відображені в Деклараціях з податку на прибуток підприємства за звітні періоди.

Позивачем до суду також не представлено розрахунків амортизаційних нарахувань за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, актів інвентаризації основних засобів. Отже, в зв'язку з відсутністю документів про нарахування амортизаційних відрахувань, підприємством безпідставно віднесено 644205,79 грн до складу витрат, які відображаються у рядку 05 та 06 Декларації.

Відповідно п. 44.6 ст. 44 Податкового Кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відтак, податковим органом правомірно зроблено висновок про порушення ПАТ «Дрогобицький молочний завод» пп. 145.1.1, пп. 145.1.2, пп. 145.1.3, пп. 145.1.4, пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу.

По господарських операціях із ПП ОСОБА_3 (НОМЕР_7) суду надано Договір-доручення на закупівлю молока в населення № 4 від 01.01.2011 року, Договір-доручення № б/н від 01.01.2012 року.

Відповідно до Договорів-доручень Повірений - ПП ОСОБА_3 зобов'язувався від імені Довірителя - ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та за його рахунок організувати збирання, закупівлю, транспортування та охолодження молока коров'ячого; поставка здійснюється автомобільним транспортом Довірителя; сплата повіреному організаційних витрат за договором доручення здійснюється в розмірі, встановленому строками в Протоколі до даного договору та після виконання ним п. 4.1.7 Договору.

Позивачем до матеріалів справи надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) між ПАТ «Дрогобицький молочний завод» та ПП ОСОБА_3 за липень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року, податкові накладні, реєстри поступлення молока за травень-липень 2012 року.

Крім того, до матеріалів справи представником відповідача подано копії актів здачі-приймання робіт, складених ПП ОСОБА_3, отримані в ході перевірки, які не відповідають вимогам до первинних документів, викладених в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та суттєво відрізняються від актів, що додані позивачем до матеріалів справи.

Акти, надані до перевірки, не містять обов'язкових реквізитів, а саме дати актів, номери актів, місця складання актів, підпису, печатки та реквізитів виконавця, також в актах відображено невірні дані щодо кількості молока.

Крім того, згідно реєстрів поступлення молока в графі «постачальник» вказано ОСОБА_7, яка, як встановлено перевіркою та не заперечується позивачем, працювала в ПАТ «Дрогобицький молочний завод» на посаді приймальника молока та отримувала заробітну плату згідно відомостей нарахування заробітної плати. Обсяги поступлення молока від ПП ОСОБА_3 та приймальника молока ОСОБА_7 збігаються.

У судовому засіданні 06.03.2014 року представник позивача пояснив, що послуги по збору молока, які надавалися ПП ОСОБА_3 полягали у тому, що останній, разом з їхнім працівником - ОСОБА_7, власним транспортом їздив по селах та збирав молоко у фізичних осіб. Розрахунки за молоко з фізичними особами проводилися приймальником молока ОСОБА_7.

Водночас, згідно п. 3.1 Договорів, укладених позивачем з ПП ОСОБА_3, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Довірителя, тобто ПАТ «Дрогобицький молочний завод».

Суд погоджується із висновками податкового органу про відсутність економічної необхідності залучення даного підприємця до надання послуг, які згідно Договору надаються транспортом Довірителя та входять до посадових обов'язків найманого працівника Довірителя, що працює на посаді приймальника молока.

У зв'язку з цим, відсутнє підтвердження фактичного отримання послуг по збору молока ПП ОСОБА_3 та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу витрат.

Щодо безпідставно завищеної позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, готової продукції (робіт, послуг) на суму 100000 грн, в тому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 100000 грн, чим порушено пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Судом встановлено, що відповідно до наданого акту виконаних робіт, без номера та без дати складання, за травень 2009 року, виконавець ФО-П ОСОБА_8 (НОМЕР_8), надав послуги по заготівлі молока 400000 кг по ціні 0,25 грн на загальну суму без ПДВ - 100000 грн. Даний акт відображено у складі витрат в 4 кварталі 2011 року проводкою Дт 91 Кт 685 в сумі 100000 грн.

Послуги по заготівлі молока, які отримано в 2009 році сформували собівартість готової продукції, однак вказані послуги не є витратами звітного періоду, а відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Отже, вартість придбаних послуг, які сформували собівартість готової продукції, не пов'язана з виробництвом і відповідно з провадженням господарської діяльності платника податку. В результаті цього, ПАТ «Дрогобицький молочний завод» завищило собівартість реалізованої готової продукції за 4 квартал 2011 року на суму 100000 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань (Декларація переробного підприємства) встановлено їх завищення на суму 19343,84 грн, у тому числі: за липень 2011 року на суму 19343,84 грн, в порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Перевіркою встановлено, що на ПАТ «Дрогобицький молочний завод» станом на 01.01.2010 року рахується дебіторська заборгованість (перераховано кошти за товари, роботи, послуги) термін позовної давності по яких минув в періоді 2011-2012 років, по контрагентах:

- ПП ОСОБА_9 (НОМЕР_9) С-до по Д-ту рах. 631 в сумі 141080 грн, дата виникнення заборгованості - 01.07.2008, станом на 31.12.2012 року рахується дебіторська заборгованість в сумі 141080 грн (включено до складу податкового кредиту в дод. 2 до Декларації за березень 2008 року в сумі 16666,67 грн);

- ТзОВ «Юкор» (25226126) С-до по Д-ту рах. 685 в сумі 16063 грн, дата виникнення заборгованості - 01.07.2008 року, станом на 31.12.2012 року рахується дебіторська заборгованість в сумі 16063 грн (включено до складу податкового кредиту в дод.2 до Декларації за березень 2008 року в сумі 6250 грн, за квітень 2008 року в сумі 2682,17 грн).

Дані дебіторські заборгованості не віднесено до складу валових витрат в періоді виникнення.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ).

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст.189 ПКУ).

Враховуючи зазначене, якщо покупцем на дату перерахування попередньої (авансової) оплати за товари/послуги був сформований податковий кредит, але протягом терміну позовної давності такі товари/послуги від постачальника так і не отримані, то такий покупець у зв'язку з невикористанням товарів/послуг в межах господарської діяльності втрачає право на нарахування податкового кредиту та повинен на дату протермінованої або списаної дебіторської заборгованості збільшити податкові зобов'язання, де база оподаткування визначається виходячи із вартості придбання таких товарів/послуг.

Позивачем ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду справи не представлено змін, доповнень до договорів, що свідчать про продовження терміну дії договорів, не надано документів, що свідчать про претензійну роботу по вищевказаних контрагентах.

Виходячи з вищевикладеного, ПАТ «Дрогобицький молочний завод» занижено податкові зобов'язання з ПДВ всього у сумі 19343,84 грн, за рахунок невідображення у складі податкового зобов'язання протермінованої дебіторської заборгованості.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.11 по 31.12.12 встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, ПАТ «Дрогобицький молочний завод» завищено податковий кредит в сумі 1756,47 грн за рахунок не проведеного коригування податкового кредиту в сторону зменшення на суму ПДВ з кредиторської заборгованості., яка рахувалась по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», рах. 685 «Розрахунки з різними кредиторами» та в попередніх звітних періодах відображена в Декларації переробного підприємства, термін позовної давності якої минув, як зазначалося вище, перед:

- ПП ОСОБА_4 - заборгованість в сумі 3402 грн;

- ТОВ «ВКП «Водолій» (36088315) заборгованість в сумі 1136,80 грн;

- ПП «Соломон-2» (30933890) заборгованість в сумі 5250 грн;

- ПП «СЦ «Сервіс-Центр Стрий» (32053949) заборгованість в сумі 750 грн.

Таким чином, згідно даних перевірки та даних відображених в бухгалтерському обліку підприємства, що перевіряється станом на 01.01.2010 року та станом на 31.12.2012 року заборгованість ПАТ «Дрогобицький молочний завод» перед вищевказаними суб'єктами господарювання, яка відображена у складі податкового кредиту, становить 10538,80 грн, в тому числі ПДВ 1756,47 грн.

Відповідно до ст. 256 Цивільного Кодексу, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Оскільки, вищевказані підприємства не звернулися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, а саме про стягнення з ПАТ «Дрогобицький молочний завод» заборгованості, що обліковується по рах. 631 бухгалтерського обліку перед ними, платником не представлено документів, що продовжують термін позовної давності, то вказана заборгованість являється безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до пп. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України передбачено датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію вартості послуг, які він отримав, то підстав для віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту немає, оскільки ці суми не відповідають визначенню терміну «податковий кредит», наведеному у п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності або після ліквідації підприємства від якого отримано ТМЦ, послуги, такий платник повинен зменшити податковий кредит на суму ПДВ включеного до складу податкового кредиту з вартості отриманих ТМЦ.

Оскільки ПАТ «Дрогобицький молочний завод» суму ПДВ із вартості отриманих товарів (робіт, послуг) віднесено до складу податкового кредиту у сумі 1756,47 грн, то позивач повинен був відкоригувати суму податкового кредиту з ПДВ у сторону зменшення на суму 1756,47 грн.

Окрім того, судом встановлено, що ПАТ «Дрогобицький молочний завод» безпідставно завищено податковий кредит з податку на додану вартiсть за рахунок включення до складу податкового кредиту ПДВ без отриманих податкових накладних в сумі 1744,37 грн.

Відповідно до пп. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201).

Згідно з п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, в порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України та вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ПАТ «Дрогобицький молочний завод» не представлено до перевірки та не надано в ході судового розгляду справи податкових накладних виписаних для ПАТ «Дрогобицький молочний завод»:

- по контрагенту ТОВ «Укрхімтех» (34426212) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) вересня 2011 року ПДВ в сумі 50,24 грн;

- по контрагенту ПТВП «Ліга» (22174404) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) жовтня 2011 року ПДВ в сумі 69,55 грн;

- по контрагенту ТзОВ «Ваги Аксіс Україна» (31588854) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) жовтня 2011 року ПДВ в сумі 180 грн;

- по контрагенту ФГ «Помірки» (35424153) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) жовтня 2011року ПДВ в сумі 333,60 грн;

- по контрагенту ТзОВ «НВП «Техноваги» (32126739) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) січня 2012 року ПДВ в сумі 80 грн;

- по контрагенту ТзОВ «Явір-ПАК» (32025754) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) лютого 2012 року ПДВ в сумі 510 грн;

- по контрагенту ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (32284926) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) лютого 2012 року ПДВ в сумі 59,58 грн;

- по контрагенту ТзОВ «Дрогобичкисеньгаз ЛХЗ» (31264010) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) квітня 2012 року ПДВ в сумі 80,84 грн;

- по контрагенту ТОВ «Золотек» (37425075) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) серпня 2012 року ПДВ в сумі 80,56 грн;

- по контрагенту ТзОВ «СП ЕККО» (14370485) включено до складу податкового кредиту (додаток 2 до Декларації) грудня 2012 року ПДВ в сумі 300 грн.

Стосовно повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, при проведенні перевірки встановлено порушення пп. 10 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового Кодексу України N2755-VI від 2 грудня 2010 року, із змінами та доповненнями, а саме порушення термінів перерахування сум податку на додану вартість з поточних розрахункових рахунків ПАТ «Дрогобицький молочний завод» на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсацій с/г товаровиробникам.

Відповідно до п. 10 ст. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового Кодексу України N2755-VI від 2 грудня 2010 року, із змінами та доповненнями, перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу.

ПАТ «Дрогобицький молочний завод» зобов'язано перерахувати податок на додану вартість на виплату компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам до 15 числа наступного за звітним місяцем, однак підприємством порушено терміни перерахування, а саме:

- за червень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 26003010107957 ПАТ «ВТБ «Банк» платіжним дорученням № 498 від 16.07.2012 року податок на додану вартість в сумі 47493 грн;

- за червень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 26003010107957 ПАТ «ВТБ «Банк» платіжним дорученням № 497 від 16.07.2012 року податок на додану вартість в сумі 50 грн;

- за серпень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 2600602983158 ПАТ «Кредобанк» платіжним дорученням № 80 від 17.09.2012 року податок на додану вартість в сумі 6695,98 грн;

- за жовтень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 26004060258053 ПАТ «Приватбанк» платіжним дорученням № 3524 від 16.11.2012 року податок на додану вартість в сумі 25000 грн;

- за жовтень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 2600602983158 ПАТ «Кредобанк» платіжним дорученням № 249 від 16.11.2012 року податок на додану вартість в сумі 10000 грн;

- за жовтень 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 2600602983158 ПАТ «Кредобанк» платіжним дорученням № 253 від 19.11.2012 року податок на додану вартість в сумі 16160,98 грн;

- за листопад 2012 року перераховано з розрахункового рахунку ПАТ «Дрогобицький молочний завод» № 2600602983158 ПАТ «Кредобанк» платіжним дорученням № 338 від 17.12.2012 року податок на додану вартість в сумі 12202,03 грн.

Отже, підприємством перераховано на спеціальний рахунок переробного підприємства податок на додану вартість для виплати компенсацій з порушеннями термінів перерахування на загальну суму 117601,99 грн.

Порушення термінів перерахування податку на додану вартість на виплату компенсацій сільськогосподарським товаровиробникам не заперечується позивачем.

Відповідно до пп. 13 п. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних Положень Податкового Кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року, із змінами та доповненнями, суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Враховуючи зазначене, оскільки ПАТ «Дрогобицький молочний завод» порушено терміни перерахування податку на додану вартість на суму 117601,99 грн, відповідно сума ПДВ 117601,99 грн підлягає стягненню до державного бюджету.

Також, податковим органом встановлено порушення позивачем п. 31.1 ст. 31, п. 57.1. ст. 57, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 127.1 ст. 127, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду за: вересень 2012 року в сумі 4781,88 грн, жовтень 2012 року в сумі 19128,00 грн, листопад 2012 року в сумі 11941,00 грн, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податків, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету в сумі 8962,72 грн.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Доказів на спростування вищезазначених висновків податкового органу представником позивача суду не надано.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнято (вчинено) воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до положень ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлюється обов'язок доказування, а саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене та те, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено позовні вимоги, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до вимог ст. 71 КАС України довів правомірність своїх рішень, суд дійшов висновку про те, що відповідач обґрунтовано прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 року № 0002932210, № 0002942210, № 0002952210, № 0000661720 врахувавши усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Відтак, у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст.254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24 березня 2014 року.

Суддя Кедик М.В.